Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент засобів індивідуального захисту, що додається.

1-1. Установити, що на час дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 9-6 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. N 224 (Офіційний вісник України, 2020 р., N 26, ст. 971), дозволяється: якщо вони відповідають вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту; або

на підставі повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я.

При цьому дія затвердженого цією постановою Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, на які видано таке повідомлення Державною службою з питань праці.

Для введення в обіг на підставі повідомлення Державної служби з питань праці таких засобів індивідуального захисту заявник подає до зазначеного органу заяву із зазначенням мети введення в обіг, інформації щодо виробника, назви виробів, номера партії або серійного номера, обсягу партії, а також дані щодо призначення виробу та способу дії. За результатами опрацювання поданих документів Державна служба з питань праці видає заявнику відповідне повідомлення. Розгляд документів та видача повідомлення здійснюються на безоплатній основі.

2. Державній службі з питань праці забезпечити застосування Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги до рівня безпеки засобів індивідуального захисту, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, встановлює правила маркування зазначених засобів та введення їх в обіг.

Під засобом індивідуального захисту (далі - засіб захисту) слід розуміти спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров'я.

До засобів захисту також належать:

поєднання кількох видів пристосування чи спорядження, що призначаються для забезпечення захисту користувача від одного чи кількох видів потенціального (одночасного) ризику;

захисне пристосування чи спорядження, що призначається для носіння користувачем або забезпечення його захисту, яке є частиною або використовується разом з іншим обладнанням;

замінні компоненти засобів захисту, що необхідні для їх нормального функціонування та використовуються тільки для таких засобів.

2. Засоби захисту поділяються на три категорії:

1) перша категорія - засоби захисту, що мають конструкцію простої складності і призначаються для захисту від:

незначної механічної дії (садові рукавички, наперстки тощо);

впливу слабких мийних засобів, наслідки дії яких легко усуваються (рукавички для захисту від впливу розчинів мийних засобів);

температурного впливу при взаємодії з поверхнями, нагрітими до температури, що не перевищує 50 град.C, і нешкідливого механічного впливу (рукавички, фартухи тощо);

впливу погодних умов (головні убори, сезонний одяг, взуття тощо);

слабких ударів та вібрації, що не впливають на життєво важливі органи та не здатні спричиняти невиліковні ушкодження (легкі захисні шоломи, рукавички, легке взуття тощо);

сонячного світла (сонцезахисні окуляри);

2) друга категорія - засоби захисту, що мають конструкцію середньої складності і не належать до першої і третьої категорії;

3) третя категорія - засоби захисту, що мають конструкцію високої складності і призначаються для захисту від небезпеки, яка загрожує життю людей, або небезпеки заподіяння невиліковних тілесних ушкоджень, ступінь якої користувач засобів захисту не може визначити своєчасно.

До третьої категорії належать:

фільтрувальні пристрої для захисту дихальних шляхів від впливу твердих і рідких аерозолів, подразнювальних речовин, токсичних і радіоактивних газів;

пристрої для захисту дихальних шляхів, що забезпечують повну ізоляцію від навколишнього природного середовища, зокрема призначені для застосування під водою;

засоби захисту, що забезпечують частковий захист від впливу хімічних речовин та іонізуючого випромінювання;

аварійне спорядження, що призначається для використання при високих температурах, вплив яких можна порівняти з впливом нагрітого до температури 100 град.C або вище повітря і які супроводжуються/не супроводжуються інфрачервоним випромінюванням, відкритим полум'ям або виділенням великої кількості розплавлених речовин;

аварійне спорядження, що призначається для використання при низьких температурах, вплив яких можна порівняти з впливом повітря з температурою до мінус 50 град.C;

засоби захисту від ураження електричним струмом;

засоби захисту від падіння з висоти.

3. Спорядження, що постачається на ринок у комплекті із засобом захисту та призначається для поєднання з іншим зовнішнім (додатковим) пристосуванням, є невід'ємною частиною такого засобу.

4. Вільний обіг засобів захисту на території України дозволяється тільки у разі безпеки таких засобів для життя та здоров'я, забезпечення захисту користувача від травм та захворювань за умови використання за призначенням і з урахуванням належного рівня обслуговування та експлуатації.

5. Виробник або його уповноважена особа чи постачальник повинен бути ознайомлений з прийнятим згідно з Технічним регламентом рішенням, що обмежує введення засобів захисту у вільний обіг з обґрунтуванням його причин та одночасним повідомленням про передбачені законодавством захисні заходи та граничні строки їх виконання.

6. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на засоби захисту, що:

1) регламентуються іншими технічними регламентами;

2) спеціально призначаються для використання у Збройних Силах або забезпечення правопорядку (шоломи, щити тощо);

3) призначаються для самооборони (балони з аерозолем, особиста зброя для самооборони тощо);

4) застосовуються на борту суден, літаків та під час рятувальних робіт і не призначаються для постійного носіння;

5) призначаються для використання приватними особами з метою захисту від:

впливу несприятливих атмосферних умов (головні убори, сезонний одяг, взуття, парасолі тощо);

вогкості і вологи (рукавички для захисту рук під час миття посуду тощо);

впливу високої температури (рукавички тощо).

7. Засіб захисту повинен забезпечувати належний ступінь захисту від небезпеки і мати таку конструкцію, що у передбачуваних умовах експлуатації забезпечує максимально можливий рівень захисту користувача засобу, який може без ускладнень провадити пов'язану з ризиком діяльність.

8. Оптимальним рівнем захисту, що враховується у процесі розроблення конструкції засобу захисту, є рівень, при якому ефективність використання такого засобу не знижується в період впливу факторів ризику.

Якщо передбачувані умови експлуатації дають змогу виділити кілька рівнів небезпеки одного виду, в ході розроблення конструкції засобу захисту необхідно враховувати відповідний рівень захисту.

9. У процесі використання у передбачуваних умовах експлуатації засоби захисту не повинні створювати додаткових факторів ризику.

10. Матеріали, з яких виготовляється засіб захисту, а також продукти розпаду таких матеріалів не повинні негативно впливати на здоров'я користувача такого засобу та/або оточуючих.

11. Поверхня кожної складової частини засобу захисту, що під час використання торкається або потенційно може торкатися користувача такого засобу, повинна бути гладенькою, без гострих країв, деталей, що виступають та можуть спричинити подразнення шкіри або травми.

12. Обмеження рухів, положення або чуттєвого сприйняття користувачем засобів захисту, що обумовлені застосуванням засобу захисту, повинне бути мінімальним.

13. Засіб захисту повинен мати конструкцію, яка забезпечує урахування особливостей будови тіла людини. Такий засіб повинен залишатися в передбачуваному положенні протягом усього часу використання незалежно від умов навколишнього природного середовища, рухів та положення користувача.

Засіб захисту повинен мати систему регулювання/кріплення або випускатися в кількох розмірах.

14. Засіб захисту в передбачуваних умовах експлуатації повинен бути стійким до впливу факторів навколишнього природного середовища.

15. У разі коли виробник випускає кілька моделей засобів захисту різного класу або типу, що призначаються для одночасного захисту суміжних частин тіла від комбінованих видів небезпеки, такі засоби повинні бути сумісні один з одним.

16. Система регулювання засобу захисту повинна бути сконструйована і виготовлена так, щоб у передбачуваних умовах експлуатації користувач міг визначити правильність її регулювання.

17. Засоби захисту, що закривають частини тіла, повинні забезпечувати достатній рівень вентиляції з метою зменшення потовиділення. У разі неможливості виконання таких вимог зазначені засоби захисту повинні бути обладнані пристроями, що поглинають піт.

18. Обмеження поля зору або зниження гостроти зору користувача, зумовлене застосуванням засобів захисту, що призначаються для захисту обличчя, очей і дихальних шляхів, повинне бути мінімальним.

Ступінь нейтральності оптичних систем засобів захисту повинен відповідати інтенсивності та/або тривалості їх використання.

У разі потреби такі засоби захисту повинні мати пристрої або оброблятися засобами, що запобігають утворенню конденсату.

Моделі засобів захисту, що призначаються для користувачів з порушенням зору, не повинні ускладнювати використання окулярів і контактних лінз.

19. Дата виготовлення та/або дата закінчення строку служби зазначаються на кожній складовій частині засобу захисту і на кожній його запасній частині, що постачається на ринок, з метою уникнення неправильного прочитання дат, які обов'язково зазначаються на упаковці.

Якщо виробник з певної причини не може зазначити строк служби засобу захисту безпосередньо на самому засобі, він повинен подати покупцеві інформацію про мінімальний строк служби виробу з урахуванням його якості, найбільш сприятливих умов зберігання, експлуатації, очищення і технічного обслуговування.

20. У разі коли існує ймовірність погіршення захисних характеристик засобу захисту внаслідок частого очищення згідно з інструкцією, виробник повинен зазначити на кожному засобі захисту, що постачається на ринок, та у документації, що додається до кожного такого засобу, максимальну кількість процедур очищення, після виконання яких виріб необхідно здати на перевірку чи утилізацію.

21. У разі коли в передбачуваних умовах експлуатації може виникнути небезпека зчеплення засобу захисту з об'єктом, що рухається, міцність матеріалу, з якого виготовлено зазначений засіб захисту, розраховується так, щоб він у цей час рвався або ламався, забезпечуючи безпеку користувача.

22. Засоби захисту, що призначаються для використання в аварійних та інших нештатних ситуаціях, повинні бути простими у використанні. Час, необхідний для кріплення та/або зняття засобу захисту, повинен бути мінімальним.

23. Засоби захисту, що призначаються для використання у вибухонебезпечних ситуаціях, не повинні бути можливим джерелом іскри, яка виникає внаслідок електростатичного розряду, або іскри іншого походження, здатної стати причиною займання вибухонебезпечної суміші.

24. До засобів захисту третьої категорії додається документація, що містить:

відомості, призначені винятково для фахівців, які з їх урахуванням дають відповідні інструкції користувачеві;

інструкції, які дають змогу користувачеві перевірити правильність регулювання і можливість експлуатації засобу захисту.

Якщо засіб захисту оснащений сигналізацією, що спрацьовує у разі зниження рівня захисту до неприпустимого, така сигналізація повинна сприйматися користувачем в умовах, для яких призначається зазначений засіб.

25. Складові частини засобу захисту, що підлягають регулюванню і заміні користувачем, повинні мати таку конструкцію, яка дає змогу їх відрегулювати, закріпити і замінити без допомоги інструментів.

26. У разі коли засіб захисту складається з пристосувань, приєднаних до зовнішнього пристрою, такі пристосування повинні бути сконструйовані та виготовлені з урахуванням того, щоб зазначений засіб приєднувався тільки до пристрою відповідного типу.

27. Система циркуляції рідини у разі оснащення нею засобу захисту повинна бути сконструйована і виготовлена так, щоб рідина вільно циркулювала у межах усієї частини тіла, що підлягає захисту, незалежно від положення і рухів користувача в передбачуваних умовах експлуатації.

28. Ідентифікаційні або розпізнавальні знаки, які прямо або дотично стосуються захисних властивостей засобу захисту та якими він маркується, повинні мати форму гармонізованих піктограм або ідеограм і чітко читатися протягом усього передбачуваного строку служби такого засобу. Крім того, такі знаки повинні містити точну і повну інформацію, що не допускає неоднозначного тлумачення та подається українською мовою та мовою країни, в якій дане пристосування використовується. У разі коли на виріб неможливо нанести всі або деякі маркувальні знаки у зв'язку з малим розміром засобу захисту, такі знаки наносяться на упаковці або зазначаються в документації, що додається до нього.

29. Засіб захисту, що призначається для:

використання в ситуаціях, коли користувачеві необхідно виділятися на фоні інших об'єктів, повинен бути оснащений не менш як одним пристроєм, що випромінює пряме або відбите світло відповідної інтенсивності і має фотометричні та колориметричні властивості;

захисту користувача одночасно від кількох видів небезпеки, повинен відповідати основним вимогам до засобів захисту від кожного виду небезпеки;

захисту від механічних ударів, повинен мати амортизаційні властивості, достатні для забезпечення захисту частин тіла, що зазнають удару.

Ступінь захисту, що забезпечує такий засіб, визначається з урахуванням максимального ступеня захисту, при якому розмір і маса засобу захисту не зменшують ефективності його використання.

30. Матеріали, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту тіла або його частин від поверхневих ушкоджень, повинні забезпечувати достатній захист від подряпин, порізів, проколів у передбачуваних умовах експлуатації таких засобів.

31. Підошва взуття для запобігання ковзанню повинна бути розроблена, виготовлена або оснащена додатковими складовими частинами, що забезпечують задовільне зчеплення з поверхнею залежно від характеру і стану такої поверхні.

32. Засоби захисту, що призначаються для запобігання падінню з висоти, повинні мати систему ременів для кріплення до тіла користувача і систему кріплення до надійної точки опори. У передбачуваних умовах експлуатації використання зазначених засобів захисту повинне обмежувати шлях вертикального падіння користувача таким чином, щоб запобігти його зіткненню з перешкодами. Гальмівне зусилля, що виникає при цьому, не повинне спричиняти тілесних ушкоджень користувачеві або шкодити складовим частинам засобів захисту.

Після припинення руху користувач засобу захисту повинен перебувати у прийнятному положенні до надання йому допомоги.

У документації до засобу захисту, що призначається для запобігання падінню з висоти, зазначаються:

вимоги до опорної точки і мінімальної висоти, на якій повинен перебувати користувач;

інформація про кріплення системи ременів на тілі користувача і приєднання засобу захисту до точки опори;

дані про результати його випробувань, а також вимоги до періодичного огляду засобу захисту та його випробувань.

33. Засоби захисту, що призначаються для захисту від впливу механічної вібрації, повинні достатньо послаблювати складові вібрації, яка впливає на частину тіла, що захищається. Ефективне значення сумарного прискорення, що передається користувачеві засобу складовими вібрації, не повинне перевищувати граничних значень, які рекомендуються з урахуванням максимальної величини і тривалості передбачуваного впливу протягом одного дня на частину тіла, що захищається.

34. Засоби захисту, що призначаються для захисту будь-якої частини тіла від статичного здавлювання, повинні його послаблювати достатньою для запобігання серйозним травмам або хронічним захворюванням мірою.

35. Засоби захисту, що призначаються для захисту від утоплення, повинні якнайшвидше повертати на поверхню знесиленого користувача або такого, що втратив свідомість унаслідок падіння у рідке середовище, не заподіюючи шкоди його здоров'ю, і підтримувати його до надання допомоги в положенні, що не ускладнює дихання.

Засоби захисту можуть бути надувні, виготовлені цілком або частково з плавучих матеріалів, а також наповнюватися газом автоматично або вручну.