Кабінет Міністрів України і Уряд Сирійської Арабської Республіки, у подальшому - Договірні Сторони, бажаючи розвивати торговельне судноплавство між двома країнами на засадах рівності та взаємної вигоди і робити внесок у розвиток міжнародного судноплавства на засадах принципів свободи мореплавства, погодились про нижченаведене:

Метою даної Угоди є:

- організовувати і розвивати взаємовідносини між двома державами в сфері торговельного судноплавства,

- забезпечувати координацію судноплавства,

- уникати дій, що завдають шкоди нормальному розвитку морської діяльності,

- сприяти загальному розвитку торговельних і економічних відносин між двома державами в цілому,

- співпрацювати в сфері суднобудівництва й судноремонту.

У цій Угоді:

1. Термін "Компетентна Влада" означає:

в Україні - Міністерство транспорту;

в Сирійській Арабській Республіці - Міністерство транспорту.

2. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на території цієї Договірної Сторони і несе її прапор згідно з її законами.

Цей термін, однак, не включає:

- військові кораблі, інші цивільні судна, що збудовані або використовуються за некомерційним призначенням,

- рибальські судна.

3. Термін "член екіпажу судна" означає капітана чи будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов’язків, що пов’язані з експлуатацією й обслуговуванням судна та чиє ім’я включено до суднової ролі.

4. Термін "судноплавна компанія Договірної Сторони" означає судноплавну компанію, яка має свою юридичну адресу на території однієї з Договірних Сторін і визнається як така Компетентною Владою.

Ця Угода застосовується на територіях України та Сирійської Арабської Республіки, які включають їхні територіальні води.

Однак, положення даної Угоди не поширюються на:

- види діяльності, що зарезервовані за законами кожної з Договірних Сторін для власних організацій, включаючи, зокрема, каботаж, буксирування, лоцманську проводку, рятування, портові послуги, морську допомогу, рибальство, що здійснюється у територіальних водах кожної Договірної Сторони і судноплавство внутрішніми водними шляхами;

- правила в’їзду і перебування іноземців.

1. Ця Угода регулює відносини між двома державами в сфері торговельного судноплавства.

Договірні Сторони підтверджують свою прихильність до принципів свободи торговельного судноплавства і згоджуються уникати дій, що завдають шкоди діяльності їхніх суден та нормальному розвитку міжнародного судноплавства.

2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, як і до своїх власних суден, у частині вільного доступу до портів, використання портів для навантаження й розвантаження вантажів і для посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма існуючими послугами для мореплавства.

3. Положення пункту 2 цієї Статті не зобов’язують будь-яку з Договірних Сторін поширювати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов’язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

4. Кожна Договірна Сторона гарантує суднам іншої Договірної Сторони недискримінаційне відношення в частині портових зборів і податків у відповідності до тарифів для іноземних суден.

Договірні Сторони вживатимуть у межах свого законодавства всі можливі заходи для скорочення простоїв суден їхніх судноплавних компаній у їхніх портах і спрощення адміністративних, митних і карантинних формальностей.

Договірні Сторони домовились:

1. Сприяти участі суден обох Договірних Сторін в усіх перевезеннях двосторонньої морської торгівлі, незважаючи на умови торговельних контрактів.

З цією метою вони, зокрема, будуть заохочувати створення спільних судноплавних ліній у відповідності до принципів рівності та взаємної вигоди;

2. Не перешкоджати участі суден однієї Договірної Сторони в перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами іншої Договірної Сторони і портами третіх країн;

3. Що умови цієї Статті не обмежують право суден третіх країн брати участь у перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами Договірних Сторін.

Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, видані Компетентною Владою іншої Договірної Сторони. Такими посвідченнями особи є:

- для України - Посвідчення особи моряка;

- для Сирійської Арабської Республіки - Паспорт сирійського моряка.

Дія членів екіпажів третіх країн, які працюють на борту суден будь-якої Договірної Сторони, посвідченнями особи є ті, що видані Компетентною Владою третьої країни у відповідності до положень Конвенції про полегшення міжнародних морських перевезень (1965) і додатку до неї, або ті, що видані у відповідності до Конвенції № 108 Міжнародної Організації Праці (1958) стосовно національних посвідчень особи моряків, прийнятих кожною з Договірних Сторін.

Будь-яка особа - власник документів посвідчення особи, зазначених у Статті 7, має право, незалежно від використаного виду транспорту:

1) прибувати на територію іншої Договірної Сторони для прямування на певне судно у певному порту цієї держави;