Відповідно до частини другої статті 21 Водного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу вод, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2019 року.

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації здійснення державного моніторингу вод, взаємодії центральних органів виконавчої влади у процесі його здійснення та забезпечення органів державної влади і органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття рішень щодо стану вод.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Водному кодексі України, Законі України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та Порядку розроблення плану управління річковим басейном, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342).

3. Державний моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, обробки, збереження, узагальнення та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів.

4. Державний моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

5. Об’єктами державного моніторингу вод є:

масиви поверхневих вод (поверхневі водні об’єкти або їх частини), в тому числі прибережні води та зони (території), які підлягають охороні;

масиви підземних вод (підземні водні об’єкти або їх частини), в тому числі зони (території), які підлягають охороні;

морські води в межах територіального моря та виключної морської економічної зони України, в тому числі зони (території), які підлягають охороні (далі - морські води).

6. Суб’єктами державного моніторингу вод є Міндовкілля, Держводагентство, Держгеонадра та ДСНС.

7. Для встановлення стану масивів поверхневих та підземних вод, а також стану морських вод можуть використовуватися дані звітності (включаючи державну статистичну звітність), передбаченої законодавством.

Суб’єкти, що здійснюють державний соціально-гігієнічний моніторинг, державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, санітарного законодавства, законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів (водних біоресурсів), державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, безоплатно подають суб’єктам державного моніторингу вод дані, одержані за результатами такого моніторингу або нагляду (контролю), щомісяця до 5 числа.

Держрибагентство надає суб’єктам державного моніторингу вод інформацію про державний моніторинг водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх чаcтинах).

Держгеокадастр подає суб’єктам державного моніторингу вод топографо-геодезичну і картографічну інформацію та геопросторові дані в порядку, визначеному законодавством.

ДКА подає суб’єктам державного моніторингу вод архівну та оперативну аерокосмічну інформацію дистанційного зондування Землі на території України.

8. Загальна координація та організація державного моніторингу вод здійснюються Міндовкіллям.

9. Для здійснення державного моніторингу вод Міндовкілля з урахуванням пропозицій суб’єктів державного моніторингу вод розробляє та затверджує програму державного моніторингу вод.

Програма державного моніторингу вод повинна містити:

інформацію про об’єкт державного моніторингу вод (код, найменування об’єкта, місце розташування та інші характеристики);

біологічні, фізико-хімічні, хімічні та гідроморфологічні показники, періодичність здійснення моніторингу, інформацію про суб’єкта та виконавця моніторингу вод.

Програма державного моніторингу вод розробляється з урахуванням законодавства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

На виконання міжнародних зобов’язань України можуть розроблятися спільні з прибережними державами програми моніторингу вод.

10. Залежно від цілей та завдань державного моніторингу вод встановлюються такі процедури:

процедура діагностичного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;

процедура операційного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;

процедура дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод;

процедура моніторингу морських вод.

Діагностичний, операційний та дослідницький моніторинг здійснюється за басейновим принципом.

Державний моніторинг масивів поверхневих та підземних вод, а також морських вод здійснюється за показниками та з періодичністю, наведеними у додатках 1-3.

Для штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод державний моніторинг вод здійснюється тими самими суб’єктами державного моніторингу вод за тими самими показниками (з урахуванням переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих та підземних вод і екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Міндовкіллям) з тією самою періодичністю, які використовуються для державного моніторингу масиву поверхневих вод відповідної природної категорії (річка, озеро, перехідні води, прибережні води), до якої за своїми характеристиками цей штучний або істотно змінений масив поверхневих вод є найбільш подібним.

Для цілей здійснення державного моніторингу вод визначаються масиви поверхневих та підземних вод, основні антропогенні впливи на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел.

11. Діагностичний моніторинг здійснюється для масивів поверхневих та підземних вод з метою:

доповнення та підтвердження результатів визначення основних антропогенних впливів на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел;

розроблення програми державного моніторингу вод;

встановлення референційних умов та оцінки їх довгострокових змін;

оцінки довгострокових змін, спричинених антропогенним впливом на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел;

оцінки довгострокових тенденцій зміни рівня та концентрації забруднюючих речовин у підземних водах внаслідок природних змін та антропогенного впливу на їх стан.

Для масивів поверхневих вод діагностичний моніторинг здійснюється протягом першого року здійснення державного моніторингу вод. Для масивів поверхневих вод, у яких відсутній ризик недосягнення екологічних цілей, діагностичний моніторинг здійснюється додатково протягом четвертого року виконання державного моніторингу вод.

Для масивів підземних вод діагностичний моніторинг здійснюється протягом перших двох років здійснення державного моніторингу вод або більше (у разі потреби).

12. Операційний моніторинг здійснюється для масивів поверхневих та підземних вод, у яких існує ризик недосягнення екологічних цілей, а також масивів поверхневих та підземних вод, забір води з яких для задоволення питних і побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу, з метою:

визначення екологічного і хімічного стану масивів поверхневих вод та кількісного і хімічного станів масивів підземних вод;

оцінки змін в екологічному і хімічному стані масивів поверхневих вод (в екологічному потенціалі штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод), а також в кількісному і хімічному стані масивів підземних вод, що є результатом виконання плану управління річковим басейном;

виявлення довгострокових тенденцій збільшення концентрацій забруднюючих речовин у масивах підземних вод, зумовлених антропогенним впливом на їх стан.

Операційний моніторинг здійснюється щороку в період між роками здійснення діагностичного моніторингу.

Показники, за якими здійснюється операційний моніторинг, та періодичність їх вимірювання встановлюються з урахуванням результатів діагностичного та дослідницького моніторингу, даних, одержаних в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів та видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Для водозаборів підземних вод з обсягом видобутку більше ніж 100 куб. метрів на добу в межах зон санітарної охорони та на прилеглих територіях водокористувачі облаштовують локальну мережу спостережних свердловин з метою визначення кількості води та хімічних і фізико-хімічних показників та надання даних спостережень Держгеонадрам.

13. Дослідницький моніторинг здійснюється для масивів поверхневих вод з метою:

встановлення причин відхилення від екологічних цілей;

з’ясування масштабу та наслідків аварійного забруднення вод;

встановлення причин наявності ризику недосягнення екологічних цілей, виявленого в процесі здійснення діагностичного моніторингу, до початку виконання операційного моніторингу.

Дослідницький моніторинг здійснюється суб’єктами державного моніторингу вод. Суб’єкти державного моніторингу вод самостійно визначають пункти моніторингу, перелік показників та періодичність їх вимірювання з урахуванням особливостей, зазначених у додатку 1.

14. Моніторинг морських вод здійснюється для територіального моря та виключної морської економічної зони України з метою:

визначення екологічного стану морських вод;

встановлення референційних умов для морських вод;

оцінки прогресу в досягненні встановлених екологічних цілей;

оцінки тенденцій довгострокових природних та антропогенних змін стану морських вод.

15. На підставі даних, отриманих в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів та видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", Міндовкілля може змінювати і доповнювати перелік показників, за якими здійснюється державний моніторинг морських вод, та змінювати періодичність їх вимірювання.

16. Результатами здійснення державного моніторингу вод є:

первинна інформація (дані спостережень), яка надається суб’єктами державного моніторингу вод;

узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території;

оцінка екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод, екологічного стану морських вод та визначення джерел негативного впливу на них;

прогнози стану вод і його змін;

науково обґрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення державного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод, визначаються екологічний та хімічний стан масивів поверхневих вод, екологічний потенціал штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісний і хімічний стан масивів підземних вод, з урахуванням чого розробляються плани управління річковими басейнами та оцінюється рівень досягнення екологічних цілей.

Держводагентство визначає екологічний стан масивів поверхневих вод та екологічний потенціал штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод згідно з оцінкою біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.

Оцінку біологічних та гідроморфологічних показників для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод та екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод здійснює ДСНС.

Оцінку хімічних та фізико-хімічних показників для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод та екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод здійснює ДСНС.

Для масивів поверхневих вод, забір води з яких для задоволення питних і побутових потреб населення в середньому протягом року становить більш як 100 куб. метрів на добу, а також для транскордонних ділянок водотоків, визначених відповідно до міждержавних угод про співробітництво на транскордонних водних об’єктах, оцінку хімічних та фізико-хімічних показників для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод та екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод здійснює Держводагентство.

Оцінку хімічних специфічних показників для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод та екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод здійснює Держводагентство.

Держводагентство визначає хімічний стан масивів поверхневих вод.

Держгеонадра визначає кількісний та хімічний стан масивів підземних вод.

На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення державного моніторингу морських вод, визначається їх екологічний стан, розробляється морська стратегія та оцінюється прогрес у досягненні "доброго" екологічного стану морських вод в межах виключної морської економічної зони та територіального моря України.

Міндовкілля визначає екологічний стан морських вод.

Суб’єкти державного моніторингу вод зобов’язані безстроково зберігати первинну інформацію (дані спостережень), отриману (отримані) в результаті здійснення державного моніторингу вод.

Інформація, здобута і оброблена суб’єктами державного моніторингу вод, є офіційною.

17. Первинна інформація (дані спостережень), узагальнені дані, результати оцінки, прогнози та рекомендації, результатів оцінки в результаті здійснення державного моніторингу вод, безоплатно подаються:

щодо масивів поверхневих вод (включаючи прибережні води) - Держводагентству та Міндовкіллю;

щодо масивів підземних вод - Держгеонадрам та Міндовкіллю, а також Держводагентству в частині узагальнених даних, результатів оцінки та прогнозів;

щодо морських вод - Міндовкіллю.

18. Суб’єкти державного моніторингу вод забезпечують обмін інформацією між собою за даними та результатами здійснення державного моніторингу вод на безоплатній основі.

19. Аналіз інформації, отриманої в рамках здійснення державного моніторингу вод, для оцінки стану вод та забезпечення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів проводиться:

Міндовкіллям - у частині державного моніторингу морських вод та на загальнодержавному рівні (щороку);

Держводагентством (у частині державного моніторингу масивів поверхневих вод, включаючи прибережні води) та Держгеонадрами (у частині державного моніторингу масивів підземних вод) - на рівні районів річкових басейнів (щороку).

Прогнозування стану вод та його зміни здійснюється шляхом моделювання кількісних і якісних показників вод з метою розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів для запобігання можливим негативним змінам та покращення існуючого стану вод.

19-1. Суб’єкти державного моніторингу вод забезпечують здійснення державного моніторингу вод з використанням методів аналізу, включаючи лабораторні та польові методи, перевірених та задокументованих відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT).

20. Науково-методичне забезпечення державного моніторингу вод здійснює Міндовкілля.

21. Фінансування державного моніторингу вод здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування зазначених заходів з державного бюджету здійснюється в межах видатків, передбачених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Складовими державного моніторингу масивів поверхневих вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.