Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову екологічну програму першочергових заходів приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика колишнього уранового виробництва виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" на 2019-2023 роки, що додається.

2. Міністерству фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання завдань і заходів Програми, затвердженої цією постановою, виходячи з можливостей державного бюджету.

3. Міністерству енергетики подавати щороку до 1 березня наступного періоду Кабінетові Міністрів України та Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щорічні звіти про стан виконання Програми, затвердженої цією постановою.

Основною метою Програми є запобігання виникненню надзвичайної ситуації на території України внаслідок погіршення екологічного стану на території колишнього виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" (далі - виробниче об’єднання), проведення постійного моніторингу за радіаційним станом об’єктів з переробки уранових і торієвих руд цього виробничого об’єднання, які сьогодні перебувають на балансі державного підприємства "Бар’єр" (далі - уранові об’єкти), здійснення технічного нагляду та першочергових заходів щодо приведення їх у безпечний стан, а також забезпечення створення безпечних умов для проживання населення в Дніпропетровській області.

Для розв’язання проблеми під час проведення процедури стратегічної екологічної оцінки розглянуті три варіанти приведення об’єктів виробничого об’єднання у безпечний стан.

Перший варіант полягає у здійсненні повного циклу заходів щодо приведення території виробничого об’єднання в екологічно-безпечний стан - прогнозування та оцінка ситуації у разі затвердження Програми з заходами щодо ліквідації всіх будівель, споруд, хвостосховищ та реабілітації радіаційно і хімічно забруднених територій ("зелена галявина").

У разі обрання першого варіанта передбачається відведення нових земельних ділянок для створення спеціалізованих місць розміщення відходів; підвищене опромінення персоналу, який буде виконувати роботи; необхідність закупівлі спеціалізованого транспорту, який буде потребувати знешкодження після проведення робіт; ризики аварійного та технологічного забруднення територій під час транспортування відходів; великі обсяги переміщення забрудненого ґрунту і ґрунту для відновлення покриття території хвостосховищ. Для виконання таких робіт, за попередніми розрахунками, необхідне залучення значних коштів державного бюджету (близько 10 млрд. гривень), тривалий період виконання таких робіт більш як 30 років. Водночас, як наслідок, з’являться нові радіаційно забруднені території.

Розвиток негативних чинників у разі обрання першого варіанта є неприйнятним.

Другий варіант полягає у здійсненні консервації об’єктів уранового виробництва - прогнозування та оцінка ситуації у разі затвердження Програми з заходами консервації об’єктів уранового виробництва.

У разі обрання другого варіанта ситуація із забрудненням буде тривати до початку реабілітаційних робіт. Такий варіант передбачає консервацію об’єктів інфраструктури і тільки відстрочить необхідність проведення ліквідаційних, реабілітаційних та дезактиваційних робіт, але не сприятиме розв’язанню проблеми підвищеного опромінювання персоналу підприємств на території виробничого об’єднання та населення, яке проживає поблизу таких об’єктів. При цьому негативний вплив на навколишнє природне середовище не зменшиться.

Третій варіант полягає у виконанні заходів Програми - прогнозування та оцінка ситуації у разі затвердження зазначеного документа державного планування.

У разі обрання третього варіанта ситуація почне змінюватися на краще.

Такий варіант передбачає реалізацію комплексного підходу під час виконання робіт, а саме: проведення робіт з ліквідації та дезактивації найбільш забруднених будівель, безпечне закриття хвостосховищ, впровадження заходів щодо поводження з відходами уранового виробництва. Це надасть змогу виключити радіаційний вплив на населення та персонал підприємств, що провадять виробничу діяльність на території виробничого об’єднання, знизити негативний вплив на екосистему регіону, забезпечити раціональне використання фінансових та матеріальних ресурсів з поступовим зменшенням обсягів їх використання.

Найбільш ефективним і оптимальним за результатами проведення стратегічної екологічної оцінки є третій варіант.

Як свідчить міжнародний досвід, зокрема Федеративної Республіки Німеччина, Чеської Республіки, країн Центральної Азії (Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Таджикистан), проведення реабілітаційних робіт на уранових об’єктах можливе під час поетапного впровадження заходів із строком виконання 20-30 років за фінансової підтримки держави, місцевих громад та за рахунок інших джерел, зокрема міжнародних організацій (МАГАТЕ, Європейської Комісії).

Фінансування робіт з приведення у безпечний стан території виробничого об’єднання з використанням комплексного підходу дасть змогу і надалі залучати фінансову підтримку Європейської Комісії, яка з 2016 року фінансує заходи з реабілітації зазначеної території.

До кінця 2019 року Європейська Комісія планує виконати підготовчі заходи для проведення реабілітаційних робіт, зокрема розробити нормативно-правові акти, які регламентують діяльність на території виробничого об’єднання, встановити контрольовані зони для недопущення несанкціонованого доступу на забруднені ділянки території; здійснити будівництво майданчика для тимчасового зберігання відходів; консервацію, стабілізацію та очищення найбільш забруднених будівель.

Першочергові заходи в рамках виконання програми технічної допомоги Європейської Комісії передбачено здійснити протягом кількох етапів. На першому етапі (2017-2019 роки) виконуються основні підготовчі організаційні заходи, в тому числі удосконалення нормативно-регуляторних вимог; уточнення стану безпеки на об’єктах інфраструктури, що визначено пріоритетними для впровадження заходів і розроблення детальних планів радіаційного захисту; розроблення та впровадження інженерних проектів (будівництво майданчиків сортування і тимчасового зберігання радіоактивних матеріалів, консервація і стабілізація основних будівельних конструкцій, очищення деяких будівель і ділянок території тощо). Після завершення заходів підготовчого періоду заплановано продовження фінансування реалізації інженерних проектів, що спрямовуватимуться на демонтаж найбільш забруднених будівель, реконструкцію захисного покриття хвостосховищ та інші заходи. Здійснення зазначених заходів за кошти Європейської Комісії передбачає необхідність виконання також партнерських зобов’язань, які повинна фінансувати Україна.

Приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика виробничого об’єднання дасть можливість виконувати положення Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" і зобов’язання України, що визначені Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яка ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII.

Програму передбачається виконати протягом 2019-2023 років шляхом:

розроблення інженерних проектів поводження з відходами уранового виробництва;

розроблення і прийняття проектних рішень та ліквідації найбільш забруднених будівель;

перепрофілювання об’єктів інфраструктури виробничого об’єднання;

поетапного приведення хвостосховищ та будівель у безпечний стан;

інформування населення про результати проведених заходів за Програмою, за результатами моніторингу наслідків виконання Програми для навколишнього природного середовища, у тому числі для здоров’я населення;

проведення інвентаризації радіаційно забруднених матеріалів, а також сховищ для їх зберігання на території виробничого об’єднання;

проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище для об’єктів та видів діяльності у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";

здійснення заходів щодо безпечного утримання уранових об’єктів;

здійснення партнерських зобов’язань, які повинна фінансувати Україна, в рамках реалізації проекту "Посилення потенціалу системи управління/Радіологічний захист/Технічне проектування та нагляд за виконанням проектів щодо невідкладних заходів і управління безпекою на майданчику" та інших проектів, які фінансуються Європейським Союзом за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги;

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Для здійснення заходів Програми необхідно забезпечити:

ліквідацію найбільш забрудненої будівлі колишнього уранового виробництва (буд. 104, яка використовувалася для екстракції торію);

рекультивацію, безпечне укриття та реконструкцію з метою подальшої експлуатації та переведення рекультивованих територій у господарський обіг;

створення дільниці дезактивації відходів;

ідентифікацію та інвентаризацію відходів переробки уранових руд, які будуть виявлені у процесі приведення в безпечний стан об’єктів майданчика;

супроводження заходів проектів Європейської Комісії із забезпечення радіаційної безпеки, очищення майданчика від радіаційно забруднених матеріалів та подальшого поводження з ними:

- виконання підготовчих інженерних заходів та їх супроводження на майданчиках і об’єктах колишнього уранового виробництва, підтримка стабілізаційних заходів щодо будівельних конструкцій колишніх уранових будівель, елементів колишньої інфраструктури;

- обслуговування, дезактивація автотранспорту, будівель, споруд і обладнання. Обслуговування майданчиків сортування і тимчасового зберігання радіаційно забруднених матеріалів колишнього уранового виробництва на території майданчика;

- переміщення окремо стоячих та легкопереміщуваних радіаційно забруднених матеріалів на майданчик сортування та тимчасового зберігання;

- безпечне утримання об’єктів колишнього уранового виробництва виробничого об’єднання, систематичні спостереження за станом навколишнього природного середовища та техногенними об’єктами, що впливають на нього;

відновлення мережі пунктів контролю геотехнічної стабільності дамб хвостосховищ, маркерів стабільності будівельних конструкцій, проведення ремонту існуючих та створення нових свердловин для розвитку моніторингових досліджень підземних вод і пунктів спостережень за гідрологічним режимом, проведення заходів з недопущення аварійних ситуацій та реагування на виявлені факти порушення технічної безпеки.

Завдання і заходи Програми наведені в додатку 2.