Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) ;

Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у тримісячний строк:

подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з цією постановою;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

1. Ця Методика розроблена з метою забезпечення органами державного нагляду (контролю) єдиного підходу до розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі - критерії).

У цій Методиці терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Критерії розробляються органом державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері з урахуванням положень відповідних законів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, думки громадськості та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі коли органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль), є місцеві держадміністрації та/або органи місцевого самоврядування, у відповідних сферах критерії розробляються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

До проекту критеріїв додається інформація про кількість суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю), у відсотках щодо кожного з трьох ступенів ризику (високого, середнього, незначного).

3. Критерії не повинні містити положення щодо дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю).

4. Критерії підлягають перегляду не рідше ніж один раз на три роки.

5. Під час розроблення критеріїв визначається:

1) сфера застосування критеріїв;

2) найменування органу державного нагляду (контролю), уповноваженого проводити заходи державного нагляду (контролю) у відповідній сфері;

3) вичерпний перелік критеріїв;

4) положення щодо віднесення суб’єктів господарювання до одного з трьох ступенів ризику;

5) положення щодо періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

6. З метою розроблення критеріїв проводиться попередній аналіз кількісних та якісних показників (характеристик) господарської діяльності суб’єктів господарювання, а саме: негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливого розміру втрат у разі їх настання, виробничого потенціалу суб’єкта господарювання, його виробничих ресурсів, технічного оснащення, технології та організації виробництва, обсягу випуску продукції або інших факторів, що можуть призвести до настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, та можливого розміру втрат у разі їх настання.

7. З урахуванням критеріїв всі суб’єкти господарювання повинні бути віднесені до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

8. Критерії застосовуються щодо діяльності суб’єктів господарювання у відповідній сфері.

9. Критерії розробляються на підставі результатів аналізу якісних та кількісних показників (характеристик) діяльності суб’єктів господарювання з урахуванням:

масштабів діяльності суб’єктів господарювання;

статистичних даних про настання негативних наслідків від провадження діяльності суб’єктів господарювання, оцінки ступеня небезпеки господарської діяльності, порушення вимог законодавства;

строку провадження діяльності суб’єктів господарювання у відповідній сфері;

виду та сфери діяльності суб’єктів господарювання, виду та обсягу випуску продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

результатів попередніх перевірок, наявності порушень у попередній діяльності суб’єктів господарювання (крім новостворених);

інших факторів, що можуть призвести до настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, та можливого розміру втрат у разі їх настання.

10. Критерії повинні визначати:

чіткі, зрозумілі та вимірювані показники, за якими визначається ступінь ризику;

ступені ризику з урахуванням статистичних даних про настання негативних наслідків від провадження діяльності суб’єктів господарювання, порушення вимог законодавства;

граничні величини (кількісні показники) віднесення суб’єкта господарювання до того чи іншого ступеня ризику;

періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю);

положення щодо віднесення суб’єкта господарювання до вищого ступеня ризику в разі, коли він може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику.

11. До кожного ступеня ризику повинно бути віднесено:

до високого ступеня ризику - до 10 відсотків суб’єктів господарювання;

до середнього ступеня ризику - до 30 відсотків суб’єктів господарювання;

до незначного ступеня ризику - 60 та більше відсотків суб’єктів господарювання.

12. Залежно від ступеня ризику встановлюється періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Планові заходи державного нагляду (контролю) проводяться з такою періодичністю:

для суб’єктів господарювання, що віднесені до високого ступеня ризику, - не частіше одного разу на два роки;

для суб’єктів господарювання, що віднесені до середнього ступеня ризику, - не частіше одного разу на три роки;

для суб’єктів господарювання, що віднесені до незначного ступеня ризику, - не частіше одного разу на п’ять років.

13. Періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) може змінюватися залежно від факторів, що можуть призвести до виникнення негативних наслідків від провадження діяльності суб’єктів господарювання.

14. Періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) може змінюватися у разі відсутності суттєвих порушень суб’єктом господарювання вимог законодавства шляхом встановлення відповідного коефіцієнта. Ця норма не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

1. Ця Методика розроблена з метою забезпечення єдиного підходу органами державного нагляду (контролю) до розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки), удосконалення системи державного нагляду (контролю), спрощення процедури проведення таких заходів.

У цій Методиці терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Уніфікована форма акта перевірки розробляється з урахуванням додатка, положень відповідних законів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, думки громадськості та є обов’язковою для проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) (далі - захід). Уніфікована форма акта перевірки затверджується органом державного нагляду (контролю).