Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Це Положення визначає порядок відкриття, закриття (тимчасового закриття) пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і їх функціонування.

2. Пункт пропуску через державний кордон - спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (на аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об’єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (далі - пункт пропуску).

3. У разі виникнення потреби у створенні умов для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю осіб, транспортних засобів, вантажів і товарів, зберігання транспортних засобів, використання розвантажувально-навантажувальної та іншої спеціалізованої техніки, застосування технічних і спеціальних засобів митного контролю, використання яких у пунктах пропуску обмежене або неможливе, на території окремих залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), морських і річкових портів та на території, що суміщається з їх акваторіями, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть створюватися пункти контролю (далі - пункт контролю). Пункти контролю, на які поширюється дія цього Положення, можуть функціонувати самостійно або для забезпечення діяльності у відповідних пунктах пропуску.

4. Пункти пропуску класифікуються:

1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);

2) за видами сполучення - для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

3) за характером транспортних перевезень - пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

4) за режимом функціонування - постійні, тимчасові;

5) за часом роботи - цілодобові та такі, що працюють у визначений час.

5. Пункти контролю класифікуються:

1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний кордон громадян і транспортних засобів будь-яких держав, а також осіб без громадянства);

2) за видами сполучення - для залізничного, морського, повітряного, поромного і річкового;

3) за характером транспортних перевезень - пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

4) за режимом функціонування - постійні, тимчасові;

5) за часом роботи - цілодобові та такі, що працюють у визначений час.

6. Перелік діючих пунктів пропуску та пунктів контролю складається Адміністрацією Держприкордонслужби.

7. У пунктах пропуску та пунктах контролю в установленому порядку організується і здійснюється прикордонний та митний контроль осіб, транспортних засобів і вантажів, що перетинають державний кордон, а у визначених законодавством випадках здійснюється також фітосанітарний, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо міжнародних автомобільних перевезень, контроль з метою забезпечення безпеки цивільної авіації (далі - види контролю).

У пунктах пропуску та пунктах контролю забороняється здійснювати не передбачені законодавством інші види контролю.

8. Для організації та здійснення видів контролю, зазначених у пункті 7 цього Положення, у пунктах пропуску, пунктах контролю відповідні центральні органи виконавчої влади в установленому законодавством порядку утворюють свої підрозділи (далі - контрольні органи і служби).

9. Відкриття, закриття (тимчасове закриття) пунктів пропуску та пунктів контролю здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Пропозиції щодо відкриття (закриття) пунктів пропуску та пунктів контролю Кабінетові Міністрів України можуть вносити Мінінфраструктури, Міноборони, Мінекономіки, Адміністрація Держприкордонслужби, Держмитслужба, Мінпромполітики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Інформацію про відкриття, закриття (тимчасове закриття) пунктів пропуску, пунктів контролю МЗС доводить до відома дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, дипломатичних представництв та консульських установ України.

10. Обов'язковою умовою для прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про відкриття пунктів пропуску для автомобільного, залізничного, пішохідного, поромного (в окремих випадках) і річкового (в окремих випадках) сполучення є укладення міжнародного договору України з відповідною суміжною державою.

11. Проект акта Кабінету Міністрів України про відкриття, закриття (тимчасове закриття) пунктів пропуску, пунктів контролю чи зміну класифікації діючого пункту пропуску або пункту контролю обов'язково погоджується з МЗС, Мінінфраструктури, Держмитслужбою та Адміністрацією Держприкордонслужби, а також з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, контрольні органи і служби яких здійснюють або будуть здійснювати у цих пунктах відповідні види контролю.

12. Пропозиції щодо відкриття пункту пропуску, пункту контролю повинні містити:

1) фінансово-економічні розрахунки, до яких обов'язково включаються витрати на придбання та встановлення інженерних і технічних засобів для здійснення необхідних видів контролю, а також на створення відповідної інфраструктури для контрольних органів та служб;

2) характеристики земельних ділянок, будівель, споруд, що виділяються для створення пунктів пропуску, пунктів контролю, інформацію про комунікації, транспортну мережу тощо;

3) відомості про наявність на відповідній території об'єктів інфраструктури та житла для працівників контрольних органів і служб;

4) строки початку та завершення будівництва (реконструкції) таких об'єктів і жилих будинків;

5) інформацію про прогнозовану максимальну кількість осіб і транспортних засобів, що можуть перетинати державний кордон у пункті пропуску, пункті контролю протягом доби;

6) інформацію про передбачувану дату відкриття пункту пропуску, пункту контролю;

7) відомості про об'єкти нерухомості, які належать фізичним і юридичним особам та розташовані на земельній ділянці, що планується виділити для створення пункту пропуску, пункту контролю;

8) для пунктів пропуску, визначених відповідним міжнародним договором, відомості про надання офіційної згоди суміжної держави (протокол намірів) на започаткування автомобільного, залізничного, пішохідного, поромного (в окремих випадках) або річкового (в окремих випадках) сполучення між державами.

13. Назва пункту пропуску, пункту контролю визначається, як правило, за найменуванням адміністративно-територіальної одиниці (міста, селища, села чи місцевості) або залізничної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому), на території або поблизу яких він розташований.

14. Пропозиції Кабінету Міністрів України про відкриття або зміну класифікації пункту пропуску, пункту контролю подаються після завершення будівництва (реконструкції) і введення в експлуатацію будівель, приміщень, споруд, комунікацій, під'їзних шляхів та за наявності позитивного висновку комісії, утвореної Кабінетом Міністрів України для проведення перевірки можливості відкриття пунктів пропуску.

15. Пункт пропуску, пункт контролю може бути закритий на підставі:

1) міжнародного договору України із суміжною державою про припинення сполучення через державний кордон;

2) припинення дії міжнародного договору, стороною якого є Україна;

3) пропозицій центральних органів виконавчої влади щодо недоцільності або неможливості його подальшої діяльності.

Закриття пункту пропуску, пункту контролю здійснюється у порядку, передбаченому пунктами9 і 11 цього Положення.

16. Тимчасове закриття пункту пропуску, пункту контролю може здійснюватися у разі:

1) проведення спеціальних протиепідемічних та протиепізоотичних заходів щодо запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб;