Кабінет Міністрів України відзначає, що криза платежів, яка посилилася останніми роками, призвела до дестабілізації роботи у багатьох галузях народного господарства, недонадходжения коштів до бюджету, стримує економічне зростання. На початок 1999 року кредиторська заборгованість підприємств, установ і організацій (далі - підприємства) досягла 153,6 млрд., дебіторська - 107,9 млрд. гривень, перевищивши обсяг минулорічного валового внутрішнього продукту відповідно у 1,5 раза та на 4 відсотки.

Переважну частину заборгованості між суб'єктами господарювання України займають розрахунки за товари, роботи, послуги. На 1 січня 1999 р. дебіторська заборгованість за них становила 77,3 млрд. (75,1 відсотка), кредиторська - 84,4 млрд. гривень (61,3 відсотка). Кредиторська заборгованість з оплати праці досягла 6,5 млрд. (4,7 відсотка), з розрахунків з бюджетом - 13,3 млрд. (9,7), із страхових внесків - 6 млрд. гривень (4,3 відсотка).

Понад 40 відсотків заборгованості припадає на промисловість, з неї майже 60 відсотків - на електроенергетику, чорну металургію та машинобудування. В електроенергетиці кредиторська заборгованість зросла за 1998 рік на 61,8 відсотка, хімічній та нафтохімічній промисловості - на 55,8, чорній металургії - на 53,1 відсотка.

Серед регіонів 62 відсотки заборгованості сконцентровано в м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях. Найбільше зростання кредиторської заборгованості (в 2 рази) мало місце у м. Києві. У Сумській, Харківській, Івано-Франківській, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській областях заборгованість збільшилася на 84,4 - 39 відсотків.

З метою подолання платіжної кризи проведено суцільну інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств усіх форм власності станом на 1 листопада 1998 р., здійснено аналіз її результатів, розроблено план заходів щодо скорочення обсягів взаємної заборгованості підприємств.

Результати інвентаризації свідчать, що платіжна дисципліна підприємств знаходиться на низькому рівні. Понад 70 відсотків дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами господарювання України прострочено, з них 74 відсотки - терміном до 1 року, 9 відсотків - до 2 років.

Одною з причин зростання заборгованості є недостатня відповідальність керівників підприємств за результати фінансово-господарської діяльності, що призводить до скорочення обсягів виробництва, зменшення його рентабельності, виникнення збитковості, поширення бартерних схем реалізації продукції. Збитковими за підсумками 1998 року є більше половини підприємств промисловості, транспорту та зв'язку, будівництва, торгівлі, побутового обслуговування населення та інших галузей. У сільському господарстві зазнали збитків 92 відсотки підприємств. Обсяг реалізації продукції за бартером у 1998 році становив 42,5 відсотка, в тому числі в паливній промисловості - 57,8, електроенергетиці - 47,9, хімічній та нафтохімічній промисловості - 46,2, чорній металургії - 40,8 відсотка. Зростанню неплатежів сприяють також високі ставки банківського кредитування, значне податкове навантаження. Внаслідок цього втрачаються власні оборотні кошти, затримується виплата заробітної плати та стягнення податків, не виконується дохідна частина бюджету.

На 1 листопада 1998 р. кредиторська заборгованість бюджетних установ досягла 7 млрд., у тому числі в установах, що фінансуються з державного бюджету, - 3,2 млрд., з місцевих бюджетів - 3,8 млрд. гривень. Дебіторська заборгованість цих установ дорівнювала 0,7 млрд. гривень. Неплатежі бюджетних установ обумовлені значним недофінансуванням витрат, а також поширенням практики фінансування видатків бюджету шляхом взаємозаліків.

Порушення платіжної дисципліни стало буденним явищем в умовах, коли до значної частини підприємств, які хронічно не виконують своїх платіжних зобов'язань, не застосовуються процедури банкрутства, а їхні керівники не притягуються до відповідальності. Підприємства - неплатники дестабілізують роботу інших підприємств, затримуючи взаємні розрахунки.

В організації бухгалтерського обліку на підприємствах мають місце істотні недоліки. За даними інвентаризації 17 відсотків простроченої дебіторської заборгованості та майже 15 відсотків простроченої кредиторської заборгованості не підтверджено актами звіряння.

Прострочена заборгованість між підприємствами, які належать до сфери управління одних і тих же центральних органів виконавчої влади, становить 18 відсотків сукупної дебіторської та 12 відсотків кредиторської заборгованості.

Своєчасному здійсненню розрахунків не сприяє встановлений законом надто тривалий загальний строк позовної давності. У господарському законодавстві та практиці його застосування накопичилося також багато інших проблем, які не дозволяють належним чином врегульовувати платіжні відносини з урахуванням їх фактичного стану.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не виконують належним чином постанову Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р. N 1354 "Про невідкладні заходи стабілізації фінансового ринку України" та Указ Президента України від 21 січня 1998 р. N 41 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" щодо проведення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 1 листопада 1997 р., не вживають дійових заходів до скорочення обсягів взаємної заборгованості підприємств, не пред'являють відповідних вимог до керівників підприємств, що належать до сфери їх управління.

З метою посилення платіжної дисципліни, погашення взаємної заборгованості підприємств і створення сприятливих умов для поліпшення їх фінансового становища Кабінет Міністрів України

1. Затвердити план заходів щодо скорочення обсягів взаємної заборгованості підприємств, установ і організацій (додається).

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з Національним банком та робочою групою з підготовки заходів щодо скорочення взаємної заборгованості підприємств, утвореною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 873, забезпечити виконання зазначеного плану заходів.

2. Вказати Міністру промислової політики Гуреєву В.М., Міністру транспорту Данькевичу І.П., Міністру агропромислового комплексу Супіханову Б.К., Міністру вугільної промисловості Тулубу С.Б., головам обласних державних адміністрацій: Закарпатської - Устичу С.І., Івано-Франківської - Вишиванюку М.В., Харківської - Дьоміну О.О. та Київської міської - Омельченку О.О. на невжиття в 1998 році дійових заходів, спрямованих на скорочення обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Тігіпка С.Л.