Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)Державним агентством розвитку туризму, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 153 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 743);

пункт 38 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 17, ст. 573).

1. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), належать:

вид туроператорської діяльності (виїзний, в’їзний та внутрішній туризм);

обсяг наданих туристичних послуг (кількість туристів, які скористалися послугами туроператорів протягом року, що передує плановому періоду);

наявність протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду, порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, встановлених за результатами заходів державного нагляду (контролю);

наявність рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення цивільного позову споживача туристичних послуг до туроператора або іншого цивільного позову, яким підтверджується ненадання або неналежне надання послуг туроператором, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду.

2. Ризики настання негативних наслідків від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначено у додатку 1.

3. Вичерпний перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

4. Віднесення суб’єктів господарювання, які провадять туроператорську діяльність, до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:

від 41 до 100 балів - високий ступінь ризику;

від 21 до 40 балів - середній ступінь ризику;

від 0 до 20 балів - незначний ступінь ризику.

5. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності здійснюються ДАРТ з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

6. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.