Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму розвитку державної служби на 2005-2010 роки (далі - Програма), що додається.

2. Головному управлінню державної служби і Міністерству фінансів передбачати починаючи з 2005 року під час складання проекту Державного бюджету України кошти, необхідні для виконання Програми.

3. Контроль за виконанням Програми покласти на Головне управління державної служби.

Державна служба є складовою державного управління, спрямованою на задоволення потреб суспільства, забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина, послідовного і сталого розвитку країни та поступового входження її до європейської спільноти.

Метою цієї Програми, що розроблена відповідно до Конституції України, законодавства України, положень Послання Президента України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки", Указу Президента України від 5 березня 2004 р. N 278 "Про концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу", є визначення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної діяльності органів державної влади, інших державних органів (далі - державні органи) та досягнення європейських стандартів рівня життя громадян України.

Програма передбачає спрямування зусиль державних органів на розвиток професійної, ефективної та прозорої державної служби в Україні.

З урахуванням потреби в гармонізації системи державної служби Програма передбачає такі цілі та завдання:

підвищення ефективності виконання державною службою завдань і функцій держави. Для цього необхідно:

- визначити та запровадити стандарти професійної діяльності державних службовців на засадах стратегічного планування діяльності державних органів з орієнтацією на надання державних послуг (далі - послуги);

- забезпечити моніторинг ефективності діяльності державних органів та їх посадових осіб щодо реалізації стратегічних документів і надання послуг;

- удосконалити систему добору кадрів на державну службу для визначення найбільш кваліфікованих фахівців з питань економічної, підприємницької, фінансової, банківської та інших видів діяльності, обізнаних із сучасними управлінськими технологіями, та здібних випускників вищих навчальних закладів;

- удосконалити систему оплати праці державних службовців на засадах забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці та заохочення державних службовців за результативну, сумлінну роботу;

забезпечення прозорості державної служби, високого рівня відповідальності та звітності за підготовку і виконання управлінських рішень, надання послуг шляхом:

- створення прозорої системи управління персоналом державної служби;

- посилення відповідальності державних службовців за результати своєї діяльності;

- запровадження прозорої процедури просування по службі на підставі професійних досягнень;

створення системи управління якістю в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

адаптація інституту державної служби до європейських стандартів з урахуванням національних особливостей шляхом забезпечення:

- комплексного розвитку законодавства про державну службу як професійного засобу виконання завдань і функцій держави; системного визначення видів державної служби; удосконалення законодавства з питань проходження державної служби;

- політичної нейтральності державних службовців у процесі виконання своїх професійних обов'язків, посилення їх правової та соціальної захищеності;

- стимулювання професійного зростання та високих результатів діяльності державних службовців на засадах рівності оплати за однакові обсяг, інтенсивність роботи і рівень відповідальності;

- удосконалення системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з урахуванням подальшої професіоналізації державної служби, засад організації навчання державних службовців в країнах - членах ЄС;

- інституціонального розвитку державних органів.

Подальший розвиток державної служби здійснюватиметься на таких принципах і засадах взаємодії системи державної служби та громадянського суспільства:

законність і правова регламентація діяльності державних органів та державних службовців, запобігання проявам суб'єктивізму і недопущення порушень установленого порядку прийняття рішень і надання послуг;

дотримання державними службовцями вимог законодавства з питань державної служби та антикорупційного законодавства, етичних норм і правил поведінки, належне виконання посадових обов'язків;

демократизація та прозорість системи державної служби;

професіоналізм у підготовці управлінських рішень і наданні послуг;

прозорість процедури прийняття державними органами рішень, забезпечення участі громадян у процесі їх підготовки;

об'єктивність інформування громадян України про діяльність державних органів і державних службовців;

захищеність державних службовців від втручання в їх діяльність;

заміщення посад державної служби професійно підготовленими, висококваліфікованими фахівцями;

оприлюднення через засоби масової інформації відомостей про доходи, отримані протягом року державними службовцями, які займають посади I-II категорій;

створення умов для запобігання виникненню обставин, що сприяють проявам корупції і зловживанням на державній службі;

забезпечення збереження конфіденційної інформації, отриманої під час виконання державними службовцями посадових обов'язків.

Заходи, спрямовані на підвищення ефективності виконання державною службою завдань і функцій держави, здійснюватимуться з урахуванням результатів комплексного систематичного аналізу діяльності державних органів та їх апарату. Такий аналіз започатковується з 2005 року і включатиме функціональне обстеження та дослідження щодо:

повноважень, завдань і функцій державного органу та його апарату, а також процедури підготовки, затвердження та виконання програми його діяльності з урахуванням визначених для цього ресурсів;

функціональної та організаційної структури державного органу відповідно до цілей його діяльності;

ресурсного, інформаційного та кадрового забезпечення для реалізації цілей діяльності державного органу;

запровадження починаючи з 2007 року стратегічного планування діяльності державних органів та їх апарату, державних службовців;

доцільності надання певних послуг конкретними державними органами;

відповідності системи державного управління в Україні базовим показникам SIGMA;

проведення громадської оцінки результатів діяльності державного органу шляхом залучення спеціально підготовлених експертів та опитування громадян для визначення рівня задоволення їх потреб у послугах.

Надання послуг державними службовцями стане складовою їх професійної діяльності, що потребуватиме здійснення починаючи з 2006 року таких заходів:

визначення груп споживачів послуг і складення переліків послуг, які їм надаються;

установлення порядку і регламенту надання послуг, визначення критеріїв оцінки їх якості, міри відповідальності державних службовців;

заохочення державних службовців за досягнення ними високих результатів у роботі;

вивчення доцільності передачі права надання окремих послуг бюджетним установам та організаціям.

Для проведення оцінки якості надання послуг державними органами та їх апаратом, забезпечення виконання функцій держави з урахуванням громадської думки необхідно започаткувати з 2008 року дієвий моніторинг ефективності надання послуг (далі - моніторинг), який включатиме:

вивчення результатів щорічної оцінки діяльності державних службовців;

проведення щорічного конкурсу "Приязна адміністрація";

періодичне проведення "гарячої лінії" з метою визначення проблем, які виникають у процесі надання послуг;

проведення громадських слухань.

Результати моніторингу використовуються для:

удосконалення функціональної та організаційної структури державних органів, їх діяльності;

забезпечення оперативного управління з урахуванням відхилень від прогнозованих показників діяльності;

підготовки пропозицій щодо посилення відповідальності державних службовців за результати діяльності державного органу;

удосконалення методології планування професійної діяльності на основі результату, кількісні і якісні показники якого визначають ступінь його досягнення.

Для організації моніторингу необхідно забезпечити:

надання центральному органу виконавчої влади з питань державної служби та його територіальним органам повноваження на проведення аналізу результатів діяльності державних службовців з подальшою підготовкою пропозицій щодо її вдосконалення;

здійснення нагляду за дотриманням професійної етики поведінки державних службовців.

Стандарти надання послуг повинні бути науково обґрунтовані, а їх запровадження та удосконалення здійснюватиметься з урахуванням результатів соціологічних досліджень.

З метою забезпечення ефективності роботи державних службовців необхідно створити умови для досягнення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці, що передбачає:

встановлення рівня оплати праці, що стимулюватиме залучення на державну службу висококваліфікованих фахівців і запобігатиме відпливу професіоналів, а також сприятиме сумлінній, високопродуктивній праці (виходячи з реальних можливостей державного бюджету);

збільшення в 2 рази посадових окладів державних службовців порівняно з тими, що встановлені на момент прийняття цієї Програми;

законодавче закріплення з урахуванням досвіду країн - членів ЄС превалюючої частки посадового окладу державного службовця у його заробітній платі;

наближення розміру заробітної плати державного службовця найнижчої категорії посад до не менш як трикратного розміру прожиткового мінімуму, що визначається щороку Верховною Радою України, та забезпечення оптимального співвідношення між розмірами посадових окладів державних службовців;

стимулювання праці державних службовців за результатами її щорічної оцінки.

Державна служба як інструмент реалізації державної політики в демократичній державі повинна стати прозорою для громадського контролю та відповідальною перед державою.

Прозорість державної служби та діяльності державних службовців законодавчо врегульовується та передбачає розроблення відповідних механізмів і технологій. З цією метою необхідно протягом 2008-2010 років визначити правові основи щодо:

об'єктивного та вичерпного інформування громадськості про діяльність державних органів та їх апарату;

створення умов для взаємодії між державними органами та громадськістю;

залучення широких верств населення до обговорення та оцінки програм діяльності державних органів;

запровадження процедури публічної звітності державних органів та їх керівників;

організації відкритого доступу до архівних матеріалів державних органів.

Для забезпечення належного рівня відповідальності доцільно створити починаючи з 2007 року єдину систему планування, оцінювання та заохочення державних службовців, що передбачає:

встановлення відповідальності державних службовців за результати їх діяльності;

встановлення кількісних і якісних показників для визначення ступеня досягнення результату діяльності кожного державного органу і встановлення відповідності між ними та результатами роботи державного службовця;

удосконалення порядку проведення щорічної оцінки діяльності державних службовців на основі впровадження методики врахування результатів їх роботи для оцінки роботи державного органу в цілому;

встановлення прозорого механізму заохочення державних службовців за досягнення визначених планових показників діяльності та їх перевищення;

проведення щорічного конкурсу "Кращий державний службовець";

розроблення засобів організаційно-методичного забезпечення впровадження зазначеної системи в державних органах.

Посиленню відповідальності державних службовців сприятиме:

спрямованість діяльності кожного державного органу на поліпшення добробуту населення, розвиток суспільства, збереження навколишнього природного середовища;

звітування державних органів та їх керівників про результати діяльності;

порівняльний аналіз результатів діяльності державних органів;

оприлюднення інформації про відповідальність державних органів та інших надавачів послуг;

встановлення дисциплінарної відповідальності за порушення правил поведінки державних службовців;

вдосконалення законодавчого врегулювання процедури притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правова база функціонування системи державної служби покликана забезпечити цілісність законодавства з питань виконання завдань і функцій держави в системі державного управління.

Розвиток законодавства з питань державної служби повинен здійснюватися відповідно до Конституції України, законів, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних договорів України, стандартів Європейського Союзу щодо організації та функціонування державної служби, національних особливостей державного устрою.

З метою законодавчого та нормативно-правового врегулювання питань організації державної служби необхідно забезпечити починаючи з 2005 року:

розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань визначення принципів та особливостей організації державної служби і системи державних органів відповідно до європейських стандартів, у тому числі запобігання вчиненню корупційних дій;

нормативно-правове врегулювання статусу державного службовця з урахуванням виду державної служби та відповідного механізму проходження державної служби, визначення основ професійної етики поведінки державного службовця та відповідальності за її порушення.

Розроблення проектів актів законодавства з питань державної служби повинне здійснюватися згідно з вимогами до ефективності державного управління, що передбачає уточнення правового статусу інституту державної служби. В зазначених проектах актів необхідно:

визначити перелік осіб, які підпадають під дію законодавства з питань державної служби та мають статус державних службовців;

визначити критерії класифікації посад державних службовців відповідно до змісту і характеру роботи, міри відповідальності та контролю за її виконання;

удосконалити, у тому числі шляхом внесення відповідних змін до законодавства, порядок призначення на посаду та звільнення з посади державних службовців;

визначити основи надання послуг, місце і роль в цьому процесі державної служби та державних службовців;

визначити як функції державної служби надання рекомендацій і порад з питань формування державної політики та її реалізації, провадження адміністративних дій, надання послуг фізичним та юридичним особам;

визначити механізм забезпечення політичної незалежності і стабільності державної служби.

Розроблення нормативно-правового забезпечення функціонування системи державної служби повинне бути завершено у 2010 році.

Розвиток інституту державної служби передбачає визначення і забезпечення дотримання стандартів професійної діяльності, що потребує:

розроблення та прийняття ряду нормативно-правових актів, які б визначали перелік, порядок та регламент надання послуг для кожного державного органу;

запровадження відповідальності державних службовців за дотримання стандартів та юрисдикційних основ захисту виконання державними службовцями своїх повноважень.

Гармонізація системи державної служби із стандартами ЄС потребує уточнення статусу державних службовців, особливості якого пов'язуються із запровадженням процедури надання послуг. Для цього необхідно передбачити нормативно-правове врегулювання прав і обов'язків державних службовців щодо:

надання послуг фізичним і юридичним особам;

розроблення рекомендацій і порад з питань формування і реалізації державної політики, управлінських рішень та їх виконання;

дотримання норм, правил в межах посадових повноважень в процесі їх виконання.

Уточнення статусу державних службовців обумовлює законодавче визначення вимог до кандидатів на зайняття посад державних службовців різних категорій, удосконалення процедури прийняття та просування по службі.

Підвищення вимог до державних службовців супроводжуватиметься здійсненням заходів щодо їх соціальної захищеності, зокрема з удосконалення їх матеріального заохочення.

Прийняті нормативно-правові акти повинні забезпечити починаючи з 2007 року:

перехід до демократичної системи просування по службі державних службовців;

просування по службі державного службовця відповідно до його професійних досягнень і професійної підготовки;

визначення основ формування, розвитку і функціонування системи професійного навчання державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування;

визначення основ управління системою державної служби та професійного навчання;

запобігання виникненню законодавчих колізій, що створюють можливості для корупційних дій та інших зловживань на державній службі.

На основі нормативно-правових актів з питань державної служби необхідно прийняти Кодекс державної служби України, який в частині делегованих повноважень регулюватиме питання служби в органах місцевого самоврядування.

Ефективне управління державною службою передбачає удосконалення законодавства щодо проведення єдиної політики у сфері державної служби. З метою раціоналізації системи управління державною службою слід забезпечити починаючи з 2005 року:

проведення моніторингу ефективності діяльності державних органів та їх посадових осіб на основі систематичного комплексного аналізу результатів їх діяльності;

запровадження механізму аналізу звернень громадян з питань ефективності функціонування апарату державних органів, посилення протидії проявам корупції, бюрократизму і корпоративності;

удосконалення аналітико-прогностичної, інформаційної та координаційної діяльності у сфері державної служби шляхом формування відповідного інституціонального забезпечення на центральному і місцевому рівні в частині реалізації прямого управління державною службою.

Раціоналізація системи управління державною службою передбачає, в першу чергу, створення інституціональної спроможності державних органів здійснювати комплекс заходів, спрямованих на адаптацію державної служби України до стандартів ЄС, зокрема:

використання таких інструментів інституціонального розвитку Європейської Комісії, як Twinning і TAIEX, які є необхідними для адаптації законодавства України до законодавства ЄС та встановлення робочих зв'язків між державними службовцями України та країн ЄС;

створення, забезпечення функціонування і розвиток мережі груп аналізу політики в усіх державних органах як інституціональної основи для координації процесу формування державної політики;

ініціювання, підготовку та реалізацію спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів інституціонального розвитку у сфері державної служби.

Серед пріоритетних напрямів раціоналізації управління державною службою належне місце повинне зайняти врегулювання процедурних питань проходження державної служби, зокрема в частині:

добору кадрів із застосуванням механізму ротації, прозорості просування по службі на основі використання інституту кадрового резерву, впровадження процедури тестування при проведенні іспитів у процесі конкурсу на зайняття посад державних службовців;

впровадження механізму попереднього відбору для включення до резерву на посади державних службовців із залученням центрів оцінювання персоналу, що утворюються в системі управління державною службою;

адаптації молодих державних службовців, планування їх кар'єри, розв'язання соціальних проблем;

відбору державних службовців з урахуванням рівня професійної компетентності та забезпеченням публічного, прозорого і справедливого оцінювання кандидатів на зайняття посад усіх рівнів.

Одним із шляхів раціоналізації системи управління державної служби є стандартизація діяльності органу виконавчої влади, зокрема визначення єдиних стандартів і процедур його діяльності, розроблення методичних рекомендацій щодо запровадження в органах виконавчої влади системи управління якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001-2001, що дасть змогу забезпечити належну якість надання державних послуг та їх адресність.

Пріоритетним напрямом кадрової політики є створення дієвого механізму підготовки та залучення до роботи на державній службі висококваліфікованих фахівців, забезпечення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці.

Професіоналізація державної служби передбачає:

створення умов для залучення кваліфікованої молоді на державну службу з перспективою подальшого професійного зростання;

цільову підготовку починаючи з 2005 року висококваліфікованих фахівців державного управління, в тому числі з міжнародного права, світової та європейської інтеграції;

оновлення змісту і державних стандартів професійного навчання, що відповідає перспективам розвитку державного управління та державної служби, держави і суспільства в цілому;

створення ефективної системи формування та розподілу починаючи з 2006 року державного замовлення на підготовку державних службовців в галузі знань "Державне управління";

збільшення обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців з урахуванням спеціалізацій, зокрема з аналізу політики, управління трансформаційними процесами;

проведення починаючи з 2006 року незалежної оцінки рівня фахової підготовленості та ділових якостей кандидатів на посади державних службовців та державних службовців при просуванні по службі;

проведення ліцензування та акредитації закладів для професійного навчання державних службовців із залученням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби;

підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників системи професійного навчання державних службовців один раз на три роки;

поступовий перехід до безперервного навчання протягом періоду перебування на державній службі із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

удосконалення механізму вивчення потреб державних органів у професійному навчанні державних службовців з метою їх ефективного задоволення, а також здійснення подальшого планування таких потреб;

адаптацію програм професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування до стандартів ЄС;

створення гнучкої системи організації тренінгового навчання державних службовців з метою набуття ними практичних навичок, необхідних для виконання службових обов'язків;

створення умов для періодичного стажування та навчання державних службовців у відповідних органах та установах інших держав, у тому числі за рахунок міжнародної технічної допомоги;

організацію та проведення спільних заходів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій з метою розв'язання проблем державного управління та місцевого самоврядування, у тому числі із залученням молоді.

У контексті адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів ЄС необхідно актуалізувати зміст навчання шляхом введення починаючи з 2005 року до програми професійної підготовки таких модулів:

право та інституції ЄС;

загальна міжнародна політика і політика безпеки;

європейська економічна інтеграція з акцентом на розвиток внутрішнього ринку;

законодавство ЄС та держав - членів ЄС;

правове регулювання відносин України з ЄС;

інформаційна політика ЄС та європейська модель налагодження зв'язків державних структур з громадськістю;

комунікативні навички і основи ведення переговорів.

Під час прийому на державну службу та просування по службі слід враховувати:

результати професійного навчання;

володіння кандидатом на посаду державного службовця принаймні однією з офіційних мов ЄС;

наявність у кандидата на посаду державного службовця таких якостей, як ініціативність, спроможність до творчості, новаторства.

Реформування системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування повинне здійснюватися з урахуванням європейських стандартів з метою створення ефективної системи підготовки висококваліфікованих державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Функціонування системи державної служби передбачає широке застосування інформаційних комп'ютерних технологій, що сприятимуть підвищенню ефективності діяльності державних службовців, зміні її характеру, посиливши аналітичну складову в процесі прийняття рішень.

Для цього необхідно здійснити такі заходи:

розширити спектр доступної для аналізу інформації, зокрема стосовно вакантних посад державних службовців, результатів контролю за дотриманням порядку проходження державної служби, державної статистичної звітності з питань державної служби, відомостей про кандидатури для роботи на посадах державних службовців;

забезпечити функціонування інформаційної системи з питань професійного навчання, добору кадрів і обліку проходження служби державними службовцями;

забезпечити можливість проведення регулярного обміну досвідом між державними службовцями та обговорення актуальних проблем державного управління, місцевого самоврядування, державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

забезпечити відкритість і прозорість державної служби.

Технологічною основою для застосування засобів інформатизації в системі державної служби повинна бути інформаційна мережа системи управління державною службою, побудована на базі Спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи (СІТС) органів виконавчої влади.

Інформаційні технології повинні забезпечити управління розподіленими базами даних і централізовану актуалізацію засобів їх супроводження, сумісність з інформаційною системою "Електронний Уряд".

Забезпечення функціонування інформаційної мережі здійснюється в результаті створення таких наскрізних програмно-технологічних комплексів:

управління персоналом державної служби, який починаючи з 2005 року повинен включати засоби:

- обліку відомостей про державних службовців, у тому числі засоби інформаційного обміну і віддаленої актуалізації баз даних;

- аналізу резерву та процесів просування по службі державних службовців;

- віддаленого тестування та оцінки персоналу;

- ведення інтегрованої бази щодо кількісного і якісного складу державних службовців та аналізу показників кадрового потенціалу державного управління на його відповідність професійно-кваліфікаційним характеристикам посад в державних органах;

моніторингу діяльності органів державної влади, який з 2006 року повинен включати засоби:

- обліку документів і контролю їх виконання;

- оцінки соціологічних досліджень з питань діяльності державних органів;

- аналізу електронних публікацій, звернень громадян щодо ефективності діяльності державних органів, надання ними послуг фізичним та юридичним особам;

інформаційного забезпечення функціонування системи державної служби, який починаючи з 2005 року повинен реалізувати технології:

- супроводження класифікаторів і реєстрів системи державної служби;

- підготовки та рубрикації інформаційних матеріалів, включаючи засоби ведення довідкової бази даних з питань державної служби та її кадрового забезпечення;

- дистанційного інформування та надання консультацій державним службовцям з використанням технологій мережі Інтернет;

дистанційного професійного навчання державних службовців, у межах якого повинні бути створені:

- регіональні вузли навчальної мережі з технологією підготовки і підтримки дистанційних навчальних курсів;

- засоби автоматизації управління системою професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- засоби забезпечення функціонування дистанційного навчання державних службовців з використанням телекомунікаційної мережі та локальних автоматизованих навчальних систем;

- довідкова підсистема з питань змісту та рекомендацій щодо професіоналізації державної служби;

телекомунікаційної мережі інфраструктури управління державною службою. У рамках програмно-технологічного комплексу необхідно створити:

- вузол інформаційної мережі в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань державної служби з технологічними засобами підтримки і ведення баз даних загального користування;

- засоби забезпечення обміну інформацією між центральним і місцевим рівнями системи управління державною службою на базі СІТС;

- засоби безпеки експлуатації інформаційної мережі та програмно-технологічних комплексів;

- єдину базу даних про вакантні посади державних службовців усіх державних органів, які розміщувати на офіційних веб-сайтах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та інших державних органів.

У результаті виконання завдань і заходів, передбачених Програмою, буде забезпечено:

формування ефективного інституту державної служби, який базуватиметься на принципах стабільності, професіоналізму, політичної неупередженості та відповідатиме європейським стандартам;

прийняття нового законодавства про державну службу з урахуванням стандартів ЄС;

удосконалення структури державних органів з метою забезпечення ефективного надання державних послуг;

підвищення рівня професійних знань, умінь і навичок державних службовців відповідно до європейських стандартів;

формування інституціональної спроможності системи державної служби з метою її наближення до стандартів ЄС;

запровадження у системі державних органів електронного урядування;

створення ефективного механізму запобігання проявам корупції на державній службі.

Результати виконання завдань і заходів Програми відображаються в заключному аналітичному звіті про її виконання.

Фінансування Програми здійснюється відповідно до орієнтовного обсягу, зазначеного у додатку.

Обсяг фінансування завдань і заходів Програми визначається щороку виходячи з обсягів видатків, передбачених з цією метою у Державному бюджеті України на відповідний рік.