1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
про міжнародні автомобільні перевезення між Урядом України та Урядом Королівства Іспанія
( Угоду ратифіковано Законом N 1449-III від 10.02.2000 )
Уряд України та Уряд Королівства Іспанія, надалі Договірні Сторони,
бажаючи розвивати та удосконалювати автомобільні перевезення пасажирів та вантажів між двома країнами і транзитом через їх території,
домовились про таке:
Визначення
Стаття 1
З метою цієї Угоди:
а) термін "перевізник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка зареєстрована на території країни однієї з Договірних Сторін і уповноважена згідно з діючим національним законодавством і положеннями здійснювати міжнародні перевезення пасажирів або вантажу автомобільним транспортом;
б) термін "транспортний засіб для перевезення пасажирів" означає будь-який механічний транспортний засіб, який:
- призначений або пристосований для автомобільних пасажирських перевезень;
- має дев'ять посадочних місць, враховуючи місце водія;
- зареєстрований на території країни однієї з Договірних Сторін;
- тимчасово ввезений на територію іншої Договірної Сторони з метою перевезення пасажирів в -із або транзитом через територію цієї країни;
в) термін "транспортний засіб для перевезення вантажів" означає механічний транспортний засіб, зареєстрований на території однієї з країн Договірних Сторін, або комбінацію транспортних засобів, з яких хоча б тягач зареєстрований на території країни однієї з Договірних Сторін і який:
- спеціально розроблений або пристосований для автомобільних перевезень вантажу по автодорогах;
- зареєстрований на території країни однієї з Договірних Сторін;
- тимчасово ввезений на територію країни іншої Договірної Сторони з метою виконання міжнародних вантажних перевезень в сполученні між двома країнами або транзитом через їх території.
Стаття 2
1. Перевізники Договірних Сторін, використовуючи транспортні засоби, що зареєстровані на території своєї Договірної Сторони, уповноважені виконувати перевезення за свій рахунок або за рахунок третіх осіб між територіями обох Договірних Сторін і транзитом, відповідно з положеннями цієї Угоди.
2. Подібним чином та відповідно з положеннями, визначеними цією Угодою, можуть бути дозволені перевезення в -із третіх країн так само, як і в'їзд порожніх автомобілів.
3. Жодне з положень цієї Угоди не буде дозволяти перевізникам однієї з Договірних Сторін виконувати перевезення між двома пунктами, що знаходиться на території другої Договірної Сторони.
Стаття 3
Обидві Договірні Сторони будуть поважати положення, пов'язані з будь-якою угодою, укладеною з Європейським Співтовариством, або з такими, що випливають внаслідок членства в ньому будь-якої з Договірних Сторін.
Пасажирські перевезення
Стаття 4
Регулярне сполучення
1. Регулярні перевезення між обома країнами або транзитом через їх території виконуються за погодженням між компетентними органами Договірних Сторін на основі принципу паритету.
2. Поняття "регулярні перевезення" означає перевезення, при яких пасажири перевозяться за встановленими маршрутами і графіками, посадка та висадка виконуються на попередньо визначених місцях.
3. Компетентний орган кожної Договірної Сторони видає дозвіл на ту частину маршруту, яка проходить по його території.
4. Компетентні органи будуть спільно визначати умови видачі дозволів, а саме: строк його дії, частоту перевезень, розклади руху, тарифи, а також інші питання, необхідні для ефективного виконання регулярних перевезень.
5. Заявка на видачу дозволів повинна бути направлена до компетентного органу тієї Договірної Сторони, на території якої зареєстрований транспортний засіб. Заявка може бути прийнята або відхилена. У тому разі, якщо не існує суттєвих підстав для відмови у видачі дозволу, про це повідомляється компетентний орган другої Договірної Сторони.
Заявка повинна містити необхідні дані (запропонований розклад, тарифи, маршрути руху, період часу, в який пропонується виконувати перевезення протягом року і дату початку перевезень). Компетентні органи можуть вимагати представлення інших даних, які вони визначать за необхідні.
Стаття 5
Човникові перевезення
1. "Човниковими перевезеннями" вважаються перевезення в -із країни, при яких попередньо угруповані пасажири перевозяться з того ж самого місця відправлення до того ж самого місця прибуття. Кожна група пасажирів, що вивезена з країни, повинна в подальшому бути повернена до місця відправлення.
2. Під час перевезення посадка та висадка пасажирів не дозволяється.
3. Перший в'їзд в країну і останній виїзд повинні виконуватись без пасажирів.
Змішана Комісія може погодитись на інший порядок виконання човникових перевезень на умовах, які визначаються спільно.
Стаття 6
Нерегулярне сполучення
1. "Нерегулярними перевезеннями" вважаються перевезення, які не підпадають під визначення регулярних перевезень у відповідності із статтею 4 та під визначення човникових перевезень відповідно до статті 5 цієї Угоди.
До нерегулярних перевезень відносяться:
а) "перевезення з зачиненими дверима" - при яких один і той же транспортний засіб використовується для перевезення однієї й тієї ж групи пасажирів під час всієї подорожі від місця посадки до місця висадки;
б) перевезення, при яких транспортний засіб вивозить пасажирів за кордон і повертається без них;
в) всі інші перевезення.
2. При здійсненні нерегулярних перевезень не повинна виконуватися посадка та висадка пасажирів, за винятком тих випадків, коли це дозволено компетентним органом відповідної Договірної Сторони. Такі перевезення можуть виконуватися в рамках визначеної послідовності, не втрачаючи свого статусу нерегулярних.
Стаття 7
1. Для здійснення нерегулярних перевезень, про які йде мова у п. 1 "а" і "б" статті 6 цієї Угоди, які виконуються транспортними засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін, не потрібно дозволу на перевезення на територію іншої Договірної Сторони.
2. Змішана Комісія може погодити умови лібералізації нерегулярних перевезень, про які йде мова у пункті 1 "в" статті 6 цієї Угоди, включаючи перелік необхідних документів.
Дозволи будуть вимагатися при нерегулярних перевезеннях по території Договірної Сторони у відповідності з п. 1 "в" статті 6 цієї Угоди у випадку, якщо Змішана Комісія не вирішить питання їх лібералізації.
Стаття 8
1. Перевізники, які виконують пасажирські перевезення, за винятком зазначених у статті 4 цієї Угоди, повинні мати в транспортних засобах належним чином оформлений маршрутний лист, що містить список пасажирів, підписаний перевізником і завірений печаткою уповноваженого органу.
2. Маршрутний лист видається компетентним органом відповідної Договірної Сторони і повинен знаходитися на транспортному засобі під час виконання всієї поїздки, для якої він був виписаний. Перевізник повинен належним чином заповняти маршрутний лист і пред'являти його на вимогу уповноважених осіб.
Стаття 9
1. Човникові перевезення, про які йде мова у статті 5 цієї Угоди і нелібералізовані нерегулярні перевезення, вказані у п. 2 статті 7, повинні виконуватись на підставі дозволів у відповідності з національним законодавством і положеннями Договірної Сторони, на території якої здійснюється перевезення.
2. Заявки на одержання дозволів, згаданих у п. 1 цієї статті, повинні подаватись не пізніше ніж за місяць до перевезення компетентному органу Договірної Сторони, на території якої буде виконуватись перевезення.
Заявка повинна містити таку інформацію:
- ім'я та адреса організатора перевезення;
- найменування та адреса перевізника;
- номерний знак транспортного засобу;
- кількість пасажирів;
- дата перетину кордону та найменування прикордонного переходу для кожного в'їзду та виїзду з вказанням відстані, пройденої з пасажирами і без пасажирів;
- маршрут та пункти посадки і висадки пасажирів;
- найменування пунктів ночівлі, включаючи їх адресу, якщо вони відомі;
- вид перевезення: човникове або нерегулярне.
3. В'їзд на територію країни транспортного засобу, призначеного для заміни пошкодженого транспортного засобу, дозволяється спеціальним документом, який оформлюється компетентним органом тієї Договірної Сторони, на території якої сталося пошкодження.

................
Перейти до повного тексту