З метою забезпечення виконання положень Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору від 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також рішень, прийнятих за результатами засідань Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 квітня 2008 року, м.Бухарест, Румунія, 4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, 9 липня 2016 року, м.Варшава, Республіка Польща), реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору, закріпленого Конституцією України, законами України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", "Про національну безпеку України", відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України

1. Затвердити Положення про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО (додається).

2. Кабінету Міністрів України щороку забезпечувати:

1) розроблення проекту річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на відповідний рік (далі – річна національна програма) згідно із Положенням про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО, затвердженим цим Указом;

2) затвердження заходів з виконання річної національної програми та показників ефективності її виконання;

3) координацію діяльності центральних органів виконавчої влади та інших державних органів з моніторингу та оцінювання результатів виконання річної національної програми;

4) регулярне інформування громадськості про хід та результати виконання річної національної програми.

3. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 2 жовтня 2018 року № 298 "Про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО".

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

1. Це Положення визначає порядок розроблення, моніторингу та оцінювання результатів виконання річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО (далі – річна національна програма).

2. Річна національна програма є системним документом, який розробляється щороку та визначає реформи, які необхідно впровадити в Україні з метою досягнення критеріїв членства в НАТО, визначених Планом дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), ухваленим на зустрічі глав держав – членів Північноатлантичної Ради Альянсу (24 квітня 1999 року, м.Вашингтон).

Річна національна програма спрямована на реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору, закріпленого Конституцією України, законами України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", "Про національну безпеку України", виконання положень Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору від 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також рішень, прийнятих за результатами засідань Комісії Україна – НАТО.

У річній національній програмі головний акцент зосереджується на зусиллях держави, спрямованих на забезпечення прав і свобод, безпеки й добробуту людини, як ключового суб'єкта національної безпеки, а також рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.

3. Річна національна програма містить такі розділи:

політичні та економічні питання;

оборонні та військові питання;

ресурсні питання;

питання безпеки;

правові питання.

Кожен розділ має містити стратегічну мету реформ, цілі, очікувані результати та пріоритетні завдання з періодом планування на п'ять років.

4. Річна національна програма розробляється з урахуванням міжнародної методології "Управління, орієнтоване на результат" (Results-Based Management), яка використовується в державах – членах НАТО.

Визначення цілей, очікуваних результатів та пріоритетних завдань у рамках стратегічної мети реформ здійснюється з урахуванням проблем, потреб та інтересів суспільства, а також таких вимог:

конкретність – визначення стратегічної мети реформ, цілей, очікуваних результатів, пріоритетних завдань має бути лаконічним, зрозумілим, не містити загальних формулювань;

вимірюваність – стратегічна мета реформ, цілі, очікувані результати, пріоритетні завдання на плановий рік визначаються з урахуванням результатів виконання річної національної програми на поточний рік і мають містити кількісні та/або якісні індикатори їх виконання;

досяжність – стратегічна мета реформ, цілі, очікувані результати, пріоритетні завдання плануються виходячи з наявних фінансових, матеріальних та людських ресурсів, реалістичної оцінки часу для їх реалізації та з урахуванням можливих негативних чинників;

доцільність – стратегічна мета реформ, цілі, очікувані результати, пріоритетні завдання спрямовуються на створення умов, необхідних для досягнення критеріїв членства в Організації Північноатлантичного договору, відповідно до стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору;

визначеність у часі – стратегічна мета реформ, цілі, очікувані результати, пріоритетні завдання повинні мати визначені строки.

5. Координація діяльності центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо розроблення проекту річної національної програми, моніторингу та оцінювання результатів її виконання здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Узгодження та координація заходів, здійснюваних центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами щодо визначення стратегічної мети реформ, відповідних цілей, очікуваних результатів, пріоритетних завдань, підготовка відповідних рекомендацій, методичних матеріалів здійснюються Комісією з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

Координуюча роль у процесі розроблення річної національної програми покладається на Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі – Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції).

До роботи з розроблення проекту річної національної програми, моніторингу та оцінювання результатів її виконання можуть залучатися в установленому порядку експерти, у тому числі іноземні, вчені, а також представники інститутів громадянського суспільства.