1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про співробітництво та взаємну адміністративну допомогу в митних справах
( Угоду затверджено Постановою КМ N 1087 від 01.12.2010 )
Дата підписання:
Дата затвердження Україною:
Дата набрання чинності для України:
22.03.2010
01.12.2010
14.01.2011
Кабінет Міністрів України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, далі - "Договірні Сторони",
визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди безпеці та здоров'ю населення, а також економічним, фіскальним і комерційним інтересам їхніх країн;
враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та інших податків, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення класифікаційного коду, вартості та країни походження товарів та належного застосування засобів заборони, обмежень і контролю;
враховуючи, що незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів становить небезпеку для здоров'я населення та для суспільства в цілому;
визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань, що стосуються застосування і дотримання митного законодавства;
визнаючи, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки співробітництву між їхніми митними органами;
посилаючись на Рекомендацію Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;
домовились про таке:
Стаття 1
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Для цілей цієї Угоди:
1. "Митне законодавство" означає закони та інші нормативно-правові акти щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-яких інших митних процедур, які регламентують стягування мита, інших податків або зборів, або застосування митними органами засобів заборон, обмежень і контролю.
2. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України та в Соціалістичній Республіці В'єтнам - Генеральний департамент митної служби.
3. "Порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства.
4. "Митний орган, що запитує" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або отримує таку допомогу за власною ініціативою митного органу.
5. "Запитуваний митний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або надає таку допомогу за власною ініціативою.
6. "Інформація" означає звіти, записи, документи та документацію в електронній або паперовій формі, а також їх копії.
7. "Посадова особа" означає посадову особу митного органу.
8. "Особа" означає фізичну або юридичну особу.
9. "Персональні дані" означають сукупність документованих або публічно оголошених відомостей, за якими здійснюється ідентифікація особи у зв'язку з митним порушенням.
Стаття 2
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ УГОДИ
1. Договірні Сторони надають одна одній допомогу з метою забезпечення належного застосування митного законодавства та безпеки торгівлі, ланцюга постачання, правильного нарахування мита та податків під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення класифікаційного коду, вартості та країни походження таких товарів.
2. Договірні Сторони також надають одна одній допомогу у боротьбі з порушеннями митного законодавства.
3. Допомога за цією Угодою надається митними органами Договірних Сторін у межах їх компетенції та наявних ресурсів.
4. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.
5. Положення цієї Угоди застосовуються виключно для надання взаємної адміністративної допомоги у митних справах між Договірними Сторонами.
6. Допомога за цією Угодою не включає арешт або затримання осіб, а також стягування або примусового стягування мита, інших податків, зборів та ін.
Стаття 3
ОКРЕМІ ВИПАДКИ ДОПОМОГИ
1. На запит та відповідно до національного законодавства запитуваної Договірної Сторони, митні органи надають один одному інформацію про те, чи були товари, вивезені або ввезені на митну територію однієї з Договірних Сторін, законно ввезені з та/або вивезені з митної території іншої Договірної Сторони. Згідно із запитом така інформація може характеризувати митні процедури, які застосовувались до товарів при митному оформленні.
2. Запитуваний митний орган, у межах своєї компетенції та відповідно до національного законодавства держави запитуваної Сторони, за запитом, або за власною ініціативою стосовно питання, яке надалі письмово підтверджується митним органом, що запитує, проводить спеціальне обстеження, нагляд і надає інформацію щодо:
a) транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони використовуються для вчинення порушень на митній території Договірної Сторони, що запитує;
b) товарів, визначених митним органом, що запитує, як предмет розповсюдженої незаконної торгівлі, і такими, що призначаються для митної території Договірної Сторони, що запитує;
с) окремих осіб, щодо яких існують підстави вважати, що вони залучені або підозрюються у залученні до вчинення порушень митного законодавства на митній території Договірної Сторони, що запитує;
b) окремих місць, де формуються партії товарів, якщо є підстави вважати, що вони використовуються для незаконного ввезення на митну територію Договірної Сторони, що запитує.
3. Митні органи Договірних Сторін відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони, надають один одному будь-яку необхідну інформацію, яка може бути корисною для Договірної Сторони, що запитує, посилаючись на акти, пов'язані з порушеннями вже вчиненими або такими, що, як очікується, будуть вчинені на митній території іншої Договірної Сторони. У випадках, що стосуються наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів або які можуть завдати істотної шкоди економіці, здоров'ю населення, безпеці або іншим життєво важливим інтересам іншої Договірної Сторони, така інформація повинна надаватись при першій можливості і без запиту.
Стаття 4
ПРОФЕСІЙНЕ Й ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ДОПОМОГА
1. Митні органи Договірних Сторін, за власною ініціативою або за запитом, надають один одному інформацію щодо:
a) примусових заходів, які можуть бути корисними у попередженні порушень та, зокрема, особливих засобів боротьби з порушеннями;
b) нових способів та методів вчинення порушень;
c) товарів, відомих як предмети митних правопорушень, а також транспорт та методи зберігання, що використовувались по відношенню до цих товарів;
d) осіб, стосовно яких відомо, що вони вчинили митне правопорушення або підозрюються у підготовці до вчинення митного правопорушення;
e) будь-яких інших даних, що можуть допомогти митним органам в аналізі ризиків для цілей контролю і спрощення;
f) випадків, коли митний орган, що запитує, має причини сумніватись в інформації, наданої особою, причетною до митних справ;
g) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю;
h) технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів та
i) їх відповідного митного законодавства.
Договірні Сторони через свої митні органи будуть прагнути до співробітництва у частині:
a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для свого персоналу;
b) створення і підтримання каналів зв'язку між їх митними органами з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;
c) забезпечення ефективної координації дій їх митних органів, у тому числі, обміну персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;
d) обрання і випробування нового обладнання та процедур;
e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур та
h) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.
Стаття 5
ПЕРЕДАННЯ ЗАПИТІВ
1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні, при можливості, додаватись до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматись запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватись письмово.
2. Запити згідно з частиною 1 цієї статті мають містити таку інформацію:
a) назву митного органу, що запитує;
b) суть справи;
c) запитувану допомогу, об'єкт запиту та підставу для нього;
d) назви та адреси учасників справи, якщо такі відомі;
e) стислий виклад фактів справи, що розглядається, та правові норми, що мають до неї відношення;
f) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.
3. Усі запити і додаткові документи подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для обох органів.
4. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, визначеним в частині 2 цієї статті, то може бути висунута вимога щодо його зміни або доповнення. Це положення не розповсюджується на вжиття попереджувальних заходів.
5. Допомога надається шляхом прямого зв'язку між відповідними митними органами Договірних Сторін.
Стаття 6
ВИКОНАННЯ ЗАПИТІВ
1. Запитуваний орган вживає усіх необхідних заходів для виконання запиту у максимально стислі строки.
2. Якщо запитуваний митний орган не має інформації, що стала предметом запиту, він повинен вжити усіх необхідних заходів для отримання такої інформації. Якщо необхідно, запитуваний митний орган може залучати для надання допомоги інші компетентні органи запитуваної Договірної Сторони. Проте, відповіді на запити повідомляються виключно запитуваним митним органом.
3. У випадках, коли запитуваний митний орган не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він або невідкладно передає запит компетентному органу, який розглядає запит відповідно до компетенції, визначеній відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони, або рекомендує митному органу, що запитує, належну процедуру, якої слід дотримуватись у випадку такого запиту.

................
Перейти до повного тексту