Кабінет Міністрів України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, які далі йменуються Договірні Сторони,

бажаючи сприяти двостороннім дружнім відносинам і співробітництву та забезпечувати ефективнішу імплементацію законодавства, що стосується переміщення громадян обох держав Договірних Сторін,

з метою запобігання нелегальній міграції,

на основі взаємності,

домовилися про таке:

1. Відповідно до положень цієї Угоди та на запит однієї Договірної Сторони, інша Договірна Сторона здійснює реадмісію осіб, які не виконують чи більше не виконують правові вимоги стосовно в'їзду чи перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, далі - осіб, які підлягають реадмісії.

2. Запитуюча Договірна Сторона негайно та без будь-яких спеціальних процедур здійснює реадмісію осіб, які підлягають реадмісії та які, відповідно до результатів перевірки компетентними органами, не є громадянами держави запитуваної Договірної Сторони або не відповідають вимогам, передбаченим у статті 2 цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона, відповідно до пункту 1 статті 1, здійснює реадмісію осіб, які підлягають реадмісії та які, відповідно до результатів перевірки, відповідають таким вимогам:

a) мають громадянство держави запитуваної Договірної Сторони, одночасно не маючи громадянства держави запитуючої Договірної Сторони чи будь-якої іншої держави;

b) будь-коли до їхнього в'їзду на територію держави запитуючої Договірної Сторони мали законне постійне місце проживання на території держави запитуваної сторони та не мають постійного місця проживання в третій країні;

c) підлягають чинному наказу про депортацію згідно із національним законодавством держави запитуючої Договірної Сторони.

2. Якщо особа, яка підлягає реадмісії, має дійсний дозвіл на в'їзд та перебування в третій державі, запитуюча Договірна Сторона надає особі, яка підлягає реадмісії, можливість переїхати до цієї держави та утримується від передачі цієї особи запитаній Договірній Стороні.

1. Передача та прийняття осіб, які підлягають реадмісії, організуються відповідно до національного законодавства держав Договірних Сторін та міжнародного права, а також гарантованих принципів порядку, безпеки та гідності, з урахуванням гуманітарних аспектів і єдності сім'ї осіб, які підлягають реадмісії.

2. Якщо особа, яка підлягає реадмісії, надає докази того, що їй потрібно владнати конкретні особисті чи майнові питання, запитуюча Договірна Сторона дозволяє цій особі протягом певного періоду до передачі вирішити ці питання, у кожному конкретному випадку виходячи з конкретних ситуацій.

3. Особи, які підлягають реадмісії, мають право, відповідно до положень національного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони, взяти з собою чи переправити в державу запитуваної Договірної Сторони будь-яке майно, у тому числі будь-які платіжні засоби, законно отримані під час перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони.

1. Запитувана договірна Сторона відповідає на запит щодо здійснення реадмісії осіб, які підлягають реадмісії, виданий запитуючою Договірною Стороною, протягом 45 днів після дати отримання такого запиту. Запитувана Договірна Сторона робить усе можливе, щоб скоротити час надання відповіді на запит у разі, якщо запитуюча Договірна Сторона повідомляє запитуваній Договірній Стороні про те, що особа, яка підлягає реадмісії, поміщена в заклад, що знаходиться під охороною, або заарештована з метою здійснення депортації.

2. Запитуюча Договірна Сторона повідомляє запитувану Договірну Сторону про заплановану дату передачі особи, яка підлягає реадмісії, принаймні за 7 днів до настання цієї дати.

3. Запит щодо здійснення реадмісії відповідно до пункту 2 статті 1 подається запитуваною Договірною Стороною запитуючій Договірній Стороні протягом 90 днів з дати передачі відповідної особи запитуваній Договірній Стороні, за винятком випадків, коли ця особа на день передачі не мала громадянства держави запитуваної Договірної Сторони.

1. Усі витрати, пов'язані з перевезенням осіб, які підлягають реадмісії та які зазначені у статті 1, до пропускного пункту на кордоні запитуваної Договірної Сторони та усі витрати, пов'язані з реадмісією осіб, перевірка яких була здійснена неправильно та які були передані відповідно до пункту 2 статті 1, несе запитуюча Договірна Сторона.