Кабінет Міністрів України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, далі - Сторони,

з метою забезпечення охорони всієї секретної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони і переданої до держави іншої Сторони, або створеної в процесі взаємного співробітництва, спираючись на положення національного законодавства держав Сторін,

домовились про таке:

У цій Угоді терміни вживаються в такому значенні:

1. "Секретна інформація" - інформація, що засекречена і підлягає охороні відповідно до національного законодавства держав Сторін і цієї Угоди, і несанкціоноване розповсюдження якої може завдати шкоди державній безпеці та інтересам держав Сторін.

2. "Матеріальний носій секретної інформації" - матеріальний об'єкт, у тому числі документ, матеріал, виріб, речовина або фізичне поле, на/в якому міститься секретна інформація.

3. "Ступінь секретності" - категорія, що характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї, а також рівень її охорони.

4. "Гриф секретності" - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності цієї інформації.

5. "Сторона-джерело" - Сторона, що засекретила і передала секретну інформацію.

6. "Сторона-одержувач" - Сторона, якій передається секретна інформація.

7. "Організація" - міністерство, інший державний орган, юридична або фізична особа, що приймає участь у міждержавному співробітництві або виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди.

8. "Компетентний орган" - державний орган, що контролює виконання цієї Угоди та визначений як такий відповідно до статті 9 цієї Угоди.

9. "Контракт" - письмова домовленість між організаціями держав Сторін, у рамках якої створюється секретна інформація та/або здійснюється її передача.

Сторони погодилися, що грифи секретності відповідно до прийнятих в державах Сторін ступенів секретності співвідносяться таким чином:

1. Сторони відповідно до цієї Угоди та законодавства своїх держав приймають усі необхідні заходи з охорони секретної інформації, що передається або створюється в процесі співробітництва між ними або між організаціями їх держав. Сторони забезпечують щодо такої секретної інформації, принаймні, такий же рівень охорони, який передбачається при поводженні з власною секретною інформацією відповідного ступеня секретності.

2. Сторони не надають доступ до зазначеної у пункті 1 даної статті секретної інформації третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Секретна інформація повинна використовуватися лише для цілей, обумовлених при її передачі.

3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки тим особам, яким він необхідний у зв'язку з виконанням офіційних обов'язків при наявності в них допуску до секретної інформації своєї держави відповідного ступеня секретності.

4. Сторони забезпечують на території своєї держави проведення необхідних інспекційних перевірок та дотримання правил охорони секретної інформації.

5. Сторони зобов'яжуть організації своїх держав, що будуть здійснювати співробітництво, пов'язане з обміном секретною інформацією, визначати в контрактах заходи із взаємної охорони секретної інформації, процедуру визначення і порядок відшкодування збитків внаслідок можливого розголошення або втрати секретної інформації Сторони-джерела.

1. Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію організації держави Сторони-одержувача або доручає це зробити організації своєї держави, вона попередньо робить запит компетентному органу держави Сторони-одержувача щодо підтвердження того, що організація держави Сторони-одержувача пройшла перевірку й одержала дозвіл на роботу з секретною інформацією необхідного ступеня секретності, а також має відповідні можливості для забезпечення належної охорони секретної інформації. Це підтвердження повинно містити зобов'язання щодо забезпечення відповідності заходів охорони, що здійснює організація, яка пройшла перевірку, національним правилам охорони секретної інформації. Контроль за дотриманням цих заходів здійснює компетентний орган держави Сторони-одержувача.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела відповідає за те, щоб всій секретній інформації, що передається або створюється в рамках контракту, було надано відповідні грифи секретності. За запитом компетентного органу держави Сторони-одержувача компетентний орган держави Сторони-джерела повинен повідомити йому про надані грифи секретності переданій секретній інформації у вигляді списку (список грифів секретності).

3. У разі, коли компетентний орган держави Сторони-одержувача запросив та одержав список грифів секретності, він письмово підтверджує його одержання.

4. Компетентний орган держави Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб організація держави Сторони-одержувача поводилась з секретною інформацією держави іншої Сторони як з секретною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.

5. Сторони повинні забезпечити, щоб контракт укладався або роботи, на які поширюються вимоги відносно охорони секретної інформації, починалися тільки після того, як організація держави Сторони-одержувача вжила необхідних заходів з охорони секретної інформації або забезпечила умови щодо своєчасного прийняття таких заходів.

6. Секретна інформація передається з однієї держави в іншу, як правило, дипломатичними каналами. Сторона-одержувач письмово підтверджує одержання секретної інформації.

7. У разі необхідності компетентні органи можуть, в окремому випадку, домовитися про те, що секретна інформація при виконанні умов, зазначених у пункті 8 цієї статті, може передаватися іншим шляхом без використання дипломатичних каналів.

8. У випадках, зазначених у пункті 7 цієї статті, необхідно щоб:

- особа, яка здійснює перевезення, мала оформлений допуск до секретної інформації відповідного ступеня секретності та кур'єрське посвідчення, видане уповноваженим державним органом Сторони-джерела;