- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Договір
Договір
про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою
( Договір ратифіковано Постановою ВР
N 4022-XII від 24.02.94 )
Дата підписання: Дата ратифікації: Дата набуття чинності: | 29.06.1993 24.02.1994 16.06.1994 |
Україна та Словацька Республіка, які надалі іменуються "Договірні Сторони", враховуючи історичні дружні відносини між народами обох держав,
будучи впевненими у тому, що добросусідство, взаємна повага та співробітництво між обома державами відповідають інтересам народів України та Словацької Республіки і сприяють створенню якісно нових відносин між ними, які базуються на рівноправності, зміцненню системи безпеки в Європі,
вітаючи нинішні історичні зміни в Європі та у своїх державах, які роблять можливим подолання розколу та конфронтації в Європі,
керуючись цілями і принципами
Статуту Організації Об'єднаних Націй та іншими загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і дотримуючись зобов'язань в рамках Наради з безпеки та співробітництва в Європі,
підтверджуючи, що повага до прав людини та основних свобод є невід'ємною умовою зміцнення миру та безпеки,
усвідомлюючи необхідність будувати свої відносини на новій основі, виходячи з досвіду політичного, економічного, науково-технічного, екологічного, гуманітарного і культурного співробітництва, з метою створення для цих відносин відповідної договірної бази на основі взаємної вигоди,
домовились про таке:
Стаття 1
Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як дружні держави. Вони будуватимуть відносини між собою на основі принципів суверенної рівності, територіальної цілісності та політичної незалежності, непорушності існуючих державних кордонів, мирного врегулювання спорів, невикористання сили чи загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами та сумлінного виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Договірні Сторони здійснюватимуть дружнє співробітництво в дусі взаємної поваги, добросусідства і партнерства.
Стаття 2
Договірні Сторони відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй і документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі вирішуватимуть спірні питання, які можуть виникнути між ними, виключно мирними засобами. Ніколи не використовують одна проти одної свої збройні сили.
Договірні Сторони визнають непорушність існуючих між ними державних кордонів і підтверджують, що не мають ніяких територіальних претензій одна до одної і не висуватимуть таких претензій у майбутньому.
Стаття 3
Договірні Сторони, діючи на основі вибору засобів гарантування своєї безпеки, враховуватимуть безпеку іншої Договірної Сторони.
Договірні Сторони підтверджують, що безпека неподільна і що їх безпека нерозривно пов'язана з безпекою усіх держав-учасниць Наради з безпеки та співробітництва в Європі.
Вони всіляко сприятимуть посиленню безпеки і розвитку співробітництва в Європі з метою створення ефективної загальноєвропейської системи безпеки, для чого підтримуватимуть створення та діяльність постійних інститутів і органів Наради з безпеки та співробітництва в Європі, а також сприятимуть створенню єдиного загальноєвропейського простору в усіх його вимірах.
Стаття 4
Договірні Сторони не використовуватимуть самі і не допускатимуть використання своєї території з метою збройної агресії чи ворожої діяльності проти іншої Договірної Сторони.
У випадку, коли одна з Договірних Сторін стане об'єктом збройного нападу, інша Договірна Сторона не надаватиме агресору ніякої допомоги чи підтримки і буде сприяти тому, щоб конфлікт був урегульований відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй і процедур, вироблених у рамках Наради з безпеки та співробітництва в Європі.
Вищенаведені зобов'язання не торкаються прав і обов'язків Договірних Сторін, які випливають із Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Договірні Сторони зобов'язуються, що розміщення і діяльність їхніх збройних сил в районах спільних державних кордонів завжди відповідатимуть цілям і принципам цього Договору.
Стаття 5
У випадку виникнення ситуації, яка, на думку однієї з Договірних Сторін, становить загрозу миру, його порушення чи створює міжнародну напруженість в Європі, Договірні Сторони проводитимуть консультації з можливих шляхів її врегулювання.
Стаття 6
Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в галузі оборони. Вони активно сприятимуть процесу роззброєння, скорочення та поступової ліквідації всіх видів зброї масового знищення, подальшому обмеженню чисельності збройних сил і озброєнь в Європі до рівня оборонної достатності, зміцненню заходів довіри і безпеки на двосторонній і багатосторонній основі, а також створенню міцних структур загальноєвропейської безпеки.
Стаття 7
Договірні Сторони розширюватимуть своє співробітництво в міжнародних організаціях, у тому числі в рамках процесу Наради з безпеки та співробітництва в Європі, та інших відповідних європейських структурах.
Стаття 8
Договірні Сторони всіляко сприятимуть розвитку постійних і прямих контактів між центральними органами державної влади та управління, а також між місцевими органами самоврядування та їх представниками.
Зустрічі на найвищому рівні здійснюватимуться за необхідністю не менше одного разу на рік.
Міністри закордонних справ країн регулярно проводитимуть консультації з питань, що становлять взаємний інтерес.
Стаття 9
З метою забезпечення необхідних умов для зближення своїх народів на дружній добросусідській основі Договірні Сторони всіляко сприятимуть розширенню контактів між громадянами своїх держав як на індивідуальній основі, так і по лінії державних та громадських організацій.
Договірні Сторони сприятимуть створенню належних умов для розширення контактів і співробітництва між громадськими організаціями, профспілками, церквою, фондами, учбовими закладами, культурними установами, науково-дослідними інститутами, засобами масової інформації обох держав.
Стаття 10
Договірні Сторони приділятимуть особливу увагу розвитку взаємовигідного співробітництва в галузі економіки.
Першочергового значення вони надаватимуть удосконаленню механізму взаємних економічних зв'язків, наближаючи їх по всьому комплексу економічного, промислового і науково-технічного співробітництва до процесів світового господарства, а також практики і норм міжнародного ринку.
Водночас вони прагнутимуть до збереження та розвитку традиційних економічних і торгових зв'язків, які склалися між ними як сусідніми державами, враховуючи потреби та реальні можливості обох держав.
Керуючись своїм внутрішнім законодавством і виходячи з міжнародних зобов'язань та цілей цього Договору, Договірні Сторони забезпечуватимуть сприятливі економічні, фінансові, податкові та юридичні умови для підприємницької та іншої господарської діяльності, включаючи стимулювання і захист взаємних капіталовкладень, а також полегшуватимуть умови для переміщення товарів, послуг, капіталу і робочої сили через кордон. У взаємному економічному співробітництві Договірні Сторони не вживатимуть дискримінаційних заходів. З цією метою вони сприятимуть укладенню відповідних угод.
З метою реалізації завдань економічного співробітництва обох держав, що входять до компетенції державних органів, Договірні Сторони створять українсько-словацьку міжурядову комісію з економічного та науково-технічного співробітництва.
Стаття 11
Договірні Сторони сприятимуть створенню належних умов для перспективного співробітництва в галузі фундаментальних прикладних наук, передової техніки і технології, а також для підтримання безпосередніх зв'язків та спільних ініціатив вчених, дослідників, науково-дослідних інститутів, установ, Академій наук і науково-виробничих об'єднань двох держав.
................Перейти до повного тексту