Дата підписання: 15.06.1995

Дата набуття чинності: 24.02.2005

Уряд України і Уряд Словацької Республіки, надалі Договірні Сторони,

керуючись прагненням урегулювати і сприяти розвиткові міжнародних автомобільних перевезень,

домовились про таке:

Ця Угода дійсна для міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів між Україною і Словацькою Республікою, а також транзитом через їх території, що забезпечені перевізниками, які мають права на виконання таких перевезень.

Пасажирський транспорт

1. Згідно з цією Угодою автомобільними перевезеннями пасажирів є перевезення осіб і їх багажу автобусами. Вони включають також порожні поїздки, пов'язані із зазначеними транспортними послугами.

2. Автобусами вважаються механічні транспортні засоби, які за своїм обладнанням здатні і призначені для перевезення більш ніж дев'яти осіб, включаючи водія.

1. Регулярні автобусні перевезення являють собою перевезення осіб за затвердженим і опублікованим маршрутом і графіком руху, згідно з якими пасажир може сідати в автобус і виходити з нього на заздалегідь визначених зупинках.

2. Регулярні автобусні маршрути між обома державами, а також транзитом по їх території дозволяються за взаємною домовленістю компетентних органів обох Договірних Сторін.

3. Компетентні органи обох Договірних Сторін видають дозвіл для тієї частини маршруту, яка проходить по їх території.

4. Заявка на дозвіл подається компетентному органу Договірної Сторони, в якій зареєстровано автобус.

5. Заявка, відповідно до пункту 6, повинна містити такі дані:

а) найменування перевізника, а також його повну адресу;

б) вид рухомого складу;

в) строк дії дозволу;

г) кількість виконуємих рейсів (наприклад, щоденно, щотижнево);

д) розклад руху;

є) схема маршруту (зупинки для посадки і висадки пасажирів, прикордонні переходи);

ж) довжина маршруту в кілометрах;

з) час роботи і час відпочинку водіїв;

і) максимальна кількість місць для сидіння в автобусі;

к) дорожні і тарифні умови.

6. Компетентний орган однієї з Договірних Сторін передає компетентному органу іншої Договірної Сторони заявки на відкриття регулярних маршрутів, які він підтверджує, разом з усіма потрібними даними.

1. Маятникові перевезення пасажирів являють собою послугу, при якій перевозяться заздалегідь сформовані групи осіб в декількох рейсах туди і звідти з того самого початкового пункту в те саме місце призначення. Ті групи пасажирів, які були доставлені в місце призначення, пізніше будуть перевезені до початкового пункту. Перший рейс звідти і останній рейс туди повинні бути порожніми.

2. Для здійснення маятникових перевезень пасажирів необхідно мати спеціальний дозвіл компетентного органу іншої Договірної Сторони. Заявку на отримання дозволу подає заявник безпосередньо компетентному органу іншої Договірної Сторони. Вона повинна бути подана не пізніше, ніж за 60 днів до здійснення цього перевезення.

3. Заявки на дозвіл маятникових перевезень пасажирів відповідно до пункту 2 повинні включати найменування перевізника, його повну адресу, дати рейсів, кількість рейсів і дані про місце поселення, а також дані про тривалість перебування.

4. Порядок видачі бланків дозволів, контрольних документів і інші питання погоджуватимуться Змішаною Комісією, створеною відповідно до Статті 17 цієї Угоди.

1. Нерегулярні перевезення пасажирів являють собою перевезення, які за своїм характером не відповідають положенням Статей 3 і 4 цієї Угоди.

2. Для нерегулярних перевезень пасажирів між обома державами або транзитом через їх території не потрібен дозвіл, якщо вони являють собою:

а) перевезення, що виконуються тим самим автобусом, який перевозить ту саму групу пасажирів, що повертається до початкового пункту;

б) перевезення, при яких пасажири перевозяться попутно туди, а зворотний рейс є порожнім.

3. Нерегулярні перевезення пасажирів, які не відповідають положенням пункту 2, потребують отримання дозволу компетентного органу Договірної Сторони.

4. Договірні Сторони обмінюються погодженою кількістю дозволів для перевезень, зазначених у пункті 3, і для рейсів порожніх автобусів, з метою забезпечення наступного перевезення пасажирів у випадку технічних поломок автобусів і автомобільно-дорожніх пригод з їх участю. Змішана Комісія, створена відповідно до статті 17 цієї Угоди, розробить контрольний документ по перевезеннях, зазначених в пункті 2.

Перевезення вантажів

1. Перевізники однієї Договірної Сторони для перевезення вантажів між ними, а також транзитом по їх територіях і порожніх пробігів автотранспортних засобів повинні мати дозвіл іншої Договірної Сторони.

2. На кожне перевезення вантажів, що здійснюється вантажним автомобілем з причепом або напівпричепом, або без них, повинен бути виданий окремий дозвіл. Такий дозвіл дає право на здійснення одного рейсу туди і звідти, якщо інше не обумовлено у самому дозволі. Перевезення вантажів у/з третіх країн потребують спеціального дозволу.

3. Дозвіл не дає права перевізникам однієї Договірної Сторони виконувати перевезення вантажів між двома пунктами, розташованими на території іншої Договірної Сторони.

Дозвіл відповідно до статті 6 не потрібен для:

а) перевезення предметів особистого споживання осіб, які тимчасово в'їжджають на територію іншої Договірної Сторони;

б) Перевезення творів мистецтва, предметів і обладнання, які ввозяться або вивозяться тимчасово з пізнавальною або подібною метою;