Уряд України та Уряд Словацької Республіки (надалі - "Договірні Сторони"),

керуючись принципами добросусідських відносин, в інтересах розвитку економічного співробітництва,

погодилися про таке:

Дія цієї Угоди поширюється на громадян України, які постійно проживають на території України, та громадян Словацької Республіки, які постійно проживають на території Словацької Республіки (надалі - "громадяни"), котрі працюватимуть на території держави іншої Договірної Сторони, зважаючи на ситуацію на ринках праці.

1. Органами, уповноваженими представляти Договірні Сторони в реалізації цієї Угоди (надалі - "уповноважені органи"), є:

з боку України - Міністерство праці України;

з боку Словацької Республіки - Міністерство праці, соціальних справ і сім'ї Словацької Республіки.

2. Органами, які здійснюють конкретні заходи щодо реалізації цієї Угоди (надалі - "компетентні органи"), є:

від Міністерства праці України - Державний центр зайнятості Міністерства праці України;

від Міністерства праці, соціальних справ і сім'ї Словацької Республіки - Національне бюро працевлаштування.

3. Уповноважені або компетентні органи Договірних Сторін визначають механізм реалізації цієї Угоди. З цією метою вони можуть створити спільну робочу групу.

1. На підставі цієї Угоди громадяни держави однієї Договірної Сторони можуть бути працевлаштовані на території держави іншої Договірної Сторони:

а) довгостроково - терміном не більш як один рік з можливістю продовження його максимально на шість місяців, якщо дозволяє ситуація на ринку праці;

б) короткостроково, головним чином на сезонні роботи, терміном максимально до шести місяців один раз протягом календарного року;

в) в межах виконання господарських для України і торговельних для Словацької Республіки договорів, укладених між юридичними або фізичними особами держав обох Договірних Сторін терміном до двох років. У разі необхідності забезпечення закінчення виконання робіт відповідно до укладеного договору цей термін може бути продовжений максимально до трьох, а для громадян, які виконують функції керівників, - до чотирьох років.

2. У разі, якщо трудові відносини з громадянином, працевлаштованим згідно з підпунктом а) пункту 1 цієї статті, закінчаться раніше обумовленого терміну не з його вини, компетентний орган Договірної Сторони в державі, на території якої роботодавець має постійне розташування, в межах своїх можливостей докладе зусиль для пошуку іншої підходящої роботи відповідно до освіти і професійної підготовки громадянина на термін, який не перевищує початково встановлений.

1. Громадянин може бути працевлаштований на території держави іншої Договірної Сторони:

а) згідно з підпунктом а) пункту 1 статті 3 цієї Угоди, якщо він має необхідну спеціальну освіту або набутий професійний досвід, відповідно до чинного законодавства держави тієї Договірної Сторони, на території якої він здійснюватиме роботу, та якщо на час прийняття на роботу він за віком буде не молодше 18 років;

б) згідно з підпунктом б) пункту 1 статті 3 цієї Угоди, якщо він досяг 18 років;

в) згідно з підпунктом в) пункту 1 статті 3 цієї Угоди, якщо він має відповідну кваліфікацію і досяг 18 років.

2. Кожна з Договірних Сторін визнає документи про професійну освіту або професійну кваліфікацію, видані на території держави іншої Договірної Сторони, якщо вони завірені в установленому порядку та перекладені на мову держави Договірної Сторони, на території якої громадянин буде працевлаштований.

1. Для прийняття громадянина держави однієї Договірної Сторони на роботу на території держави іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на працевлаштування, виданий згідно з чинним законодавством держави тієї Договірної Сторони, на території якої громадянин буде працевлаштований.

2. Дозвіл на працевлаштування видається для виконання конкретної роботи у визначеного роботодавця. Контракт укладається письмово між громадянином і роботодавцем відповідно до законодавчих актів держави тієї Договірної Сторони, на території якої громадянин буде працевлаштований.

3. Громадяни, працевлаштовані на підставі цієї Угоди, не можуть бути передані для виконання роботи іншій фізичній або юридичній особі, а також не можуть виконувати іншу роботу, ніж ту, на яку їм був виданий дозвіл.

4. Після закінчення терміну дії дозволу на працевлаштування громадянин повинен залишити не пізніше 30 днів територію держави Договірної Сторони, на якій він був працевлаштований.

1. Річна чисельність громадян держави однієї Договірної Сторони, які можуть бути працевлаштовані на території держави іншої Договірної Сторони, становить не більше:

а) згідно з підпунктом а) пункту 1 статті 3 цієї Угоди - до 200 осіб;

б) згідно з підпунктом б) пункту 1 статті 3 цієї Угоди - до 300 осіб;

в) згідно з підпунктом в) пункту 1 статті 3 цієї Угоди - до 1800 осіб.