1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір
між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького Державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань
( Договір ратифіковано Законом N 114/94-ВР від 15.07.94 ) ( Протокол додатково див. в
Дата підписання: 14.10.1993
Дата набуття чинності для України: 21.12.1994
Україна і Словацька Республіка, які надалі іменуються Договірні Сторони, керуючись бажанням розвивати дружні стосунки на користь обох держав та їх народів, прагнучи здійснювати встановлений режим на кордоні між двома державами, домовились про наступне:
РОЗДІЛ I. Прикордонні Уповноважені, їх права і обов'язки
Стаття 1 Для виконання завдань, передбачених цим Договором, діє інститут Прикордонних Уповноважених, який у кожній державі складається з: - Головного Прикордонного Уповноваженого; - заступників Головного Прикордонного Уповноваженого; - Прикордонних Уповноважених; - заступників Прикордонних Уповноважених; - помічників Прикордонних Уповноважених; - експертів.
Стаття 2
1. Уряди Договірних Сторін призначають кожен Головного Прикордонного Уповноваженого і заступників Головного Прикордонного Уповноваженого.
2. Головні Прикордонні Уповноважені призначають: - Прикордонних Уповноважених; - заступників Прикордонних Уповноважених.
3. Прізвище Головного Прикордонного Уповноваженого та його заступників Договірні Сторони повідомляють одна одній дипломатичним шляхом.
4. Заступники Головних Прикордонних Уповноважених і заступники Прикордонних Уповноважених у сфері ввірених їм справ користуються такими ж правами й обов'язками, як і Уповноважені, заступниками яких вони є.
5. Головні Прикордонні Уповноважені та Прикордонні Уповноважені мають право залучати експертів для виконання завдань, передбачених цим Договором.
Стаття 3
1. Для виконання завдань Головні Прикордонні Уповноважені, їх заступники і Прикордонні Уповноважені та їх заступники отримують письмові повноваження українською і словацькою мовами.
2. Повноваження надаються:
a) Головним Прикордонним Уповноваженим і їх заступникам - Урядами Договірних Сторін;
b) Прикордонним Уповноваженим і їх заступникам - Головними Прикордонними Уповноваженими.
3. Помічникам та експертам повноваження надаються Головними Прикордонними Уповноваженими та Прикордонними Уповноваженими в письмовій формі, в яких визначаються їх права і обов'язки.
Стаття 4
1. Головні Прикордонні Уповноважені зобов'язані:
a) дотримувати гарантії безпеки і порядку на українсько-словацькому кордоні способом оцінки проблем охорони цього кордону, вживати спільних заходів, викликаних актуальними інтересами, а також координувати діяльність Прикордонних Уповноважених;
b) вирішувати питання, пов'язані з контролем прикордонного руху, належного функціонування прикордонних переходів, а також виносити відповідні рішення у зв'язку з цим;
c) розглядати і розв'язувати питання, які пов'язані з належними випадками, що трапились на Державному кордоні, вирішення яких є поза компетенцією Прикордонних Уповноважених;
d) передавати на розгляд дипломатичним способом справи, про надзвичайні випадки, а також питання, з приводу врегулювання яких Уповноважені не дійшли взаємної згоди між собою, зі своїми висновками і пропозиціями;
e) визначати дільниці підпорядкування Прикордонним Уповноваженим і їх заступникам та інформувати Головного Прикордонного Уповноваженого іншої Договірної Сторони;
f) встановлювати зразки документів, використовуваних у спільній діяльності Прикордонних Уповноважених.
2. Положення пункту 1d цієї статті не виключають можливості передачі Головним Прикордонним Уповноваженим справ для подальшого розгляду, які до цього розглядалися дипломатичним способом.
Стаття 5
1. Прикордонні Уповноважені на підпорядкованій дільниці, зокрема, зобов'язані:
a) оцінювати стан охорони державного кордону та координувати діяльність служби по його охороні;
b) організовувати контроль прикордонного руху та забезпечувати належне функціонування прикордонних переходів, а також співробітництво в цьому питанні з іншими контролюючими органами, що діють на території прикордонних переходів і передавати Головним Прикордонним Уповноваженим дані стосовно проблематики цього руху;
c) організовувати розгляд та проведення розслідувань усіх випадків, що трапились на державному кордоні.
2. Прикордонні Уповноважені негайно інформують один одного:
a) про стихійне лихо та інші надзвичайні події, які можуть поширюватися на територію іншої Договірної Сторони, а також про вжиті заходи;
b) про порушення повітряного простору іншої Договірної Сторони;
c) про всі випадки підготовки і порушення державного кордону і про вжиті заходи.
3. Прикордонні Уповноважені на прохання іншої Сторони забезпечують перехід державного кордону рятувальними командами у випадку стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій, без необхідних документів.
4. Під час пожеж біля державного кордону, пожежні команди з відома Прикордонних Уповноважених можуть перетинати державний кордон без відповідних документів і діяти, якщо навіть не надходило прохання про надання допомоги з боку іншої Договірної Сторони.
5. У невідкладних випадках Прикордонні Уповноважені забезпечують можливість лікарської допомоги громадянам іншої Договірної сторони, а також дають дозвіл на їх перевезення через державний кордон до найближчої лікарні.
6. З метою допомоги, визначеної в пунктах 3-5 цієї статті, персонал рятувальних команд може перетинати державний кордон у будь-який час, а також перебувати на території іншої Договірної Сторони протягом деякого часу, необхідного для надання допомоги. Вони можуть брати з собою необхідні засоби та матеріали, а для повернення, як правило, використовують найближчий пункт пропуску.
7. Під час стихійного лиха та інших випадків загрози життю або здоров'ю особам, які знаходяться біля державного кордону, вони можуть перетинати державний кордон у будь-якому місці і в будь-який час без відповідних документів. Вони зобов'язані негайно повідомити про себе в найближчі компетентні місцеві органи. Повернення цих осіб відбувається при посередництві Прикордонних Уповноважених.
Стаття 6 Прикордонні Уповноважені на місці випадку розслідують обставини і, зазначаючи їх перебіг та результати, складають протокол, доповнюючи його ескізами, фотографіями та іншими документами, такі дії не мають характеру слідства.
Стаття 7 Кожне питання, вирішення якого Прикордонні Уповноважені не погодили, протягом 14 днів передається на розгляд Головному Прикордонному Уповноваженому. В протоколі мають бути повідомлені позиції Прикордонних Уповноважених та їх пропозиції щодо розв'язання ситуації.
Стаття 8 1. Прикордонні Уповноважені спільно розглядають питання про відшкодження матеріальних збитків, завданих внаслідок порушення порядку на державному кордоні, відповідно до чинного законодавства Договірної Сторони, на території якої завдано збитків. 2. Рішення Прикордонних Уповноважених у випадках, передбачених в пункті 1 цієї статті, не виключають можливості відшкодування збитків через суд.
Стаття 9
1. Прикордонні Уповноважені будуть вживати необхідних заходів і повідомляти про них Прикордонних Уповноважених іншої Договірної Сторони з метою запобігання нелегальним переходам будь-яким особам та іншій діяльності, що завдає збитків Сторонам.
2. Органи охорони державного кордону зобов'язані негайно, після отримання донесення, вжити заходів для затримання осіб, які здійснили порушення державного кордону і про результати поінформувати Прикордонного Уповноваженого іншої Договірної Сторони.
Стаття 10
1. Головні Прикордонні Уповноважені і Прикордонні Уповноважені виконують свої обов'язки за допомогою взаємних контактів залежно від потреб.
2. Зустрічі і переговори Головних Прикордонних Уповноважених відбуваються не менше одного разу на рік, Прикордонних Уповноважених - не менше двох разів на рік по черзі на територіях обох держав.
3. Зустрічі і переговори Головних Прикордонних Уповноважених і Прикордонних Уповноважених відбуваються за пропозицією одного з них у запропонований строк. Відповідь на запрошення має бути надіслана не пізніше 48 годин, а в надзвичайних випадках негайно, після отримання запрошення. Якщо запропонований термін зустрічі не може бути прийнятий, у відповідь потрібно запропонувати інший термін.
4. В обґрунтованих випадках на запропоновану зустріч або переговори може прибути заступник відповідного Прикордонного Уповноваженого. В такому разі Уповноважений зобов'язаний заздалегідь повідомити про це Уповноваженого іншої Договірної Сторони.
5. Головує на зустрічі чи переговорах представник тієї Договірної Сторони, на території якої вона відбувається.
6. Результати зустрічей і переговорів оформляються Протоколом українською та словацькою мовами. Протокол набуває чинності з часу його підписання, якщо не домовлено про інше.
Стаття 11 1. Головні Прикордонні Уповноважені з метою виконання своїх завдань можуть перетинати державний кордон в будь-якому місці. 2. Прикордонні Уповноважені з метою виконання своїх обов'язків можуть перетинати державний кордон на ділянці, яка знаходиться в їх підпорядкуванні.
Стаття 12 Особи, зазначені в статті 11, під час перебування на території іншої Договірної Сторони, можуть носити форму і особисту зброю. Під час виконання своїх обов'язків на цій території вони користуються правом особистої недоторканності. Недоторканність поширюється також на засоби транспорту та службові документи, якими вони володіють. Інша Договірна Сторона на прохання цих осіб надає необхідну допомогу, зокрема, у забезпеченні транспортними засобами, помешканням, засобами зв'язку з органами влади своєї держави.

................
Перейти до повного тексту