1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27 травня 2002 р. N 697
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 788 від 20.08.2005 )
Про затвердження Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами
Відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Методику визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами (додається),
2. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2002 року.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 травня 2002 р. N 697
МЕТОДИКА
визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами
1. Ця Методика визначає сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів визначення органами державної податкової служби сум податкових зобов'язань, які виникають у зв'язку з провадженням підприємницької діяльності, за непрямими методами.
2. Терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні, наведеному в законах з питань оподаткування, крім терміну "платники податків".
Для цілей цієї Методики термін "платники податків" використовується в такому значенні:
платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Під непрямими методами визначення сум податкових зобов'язань платників податків розуміється визначення сум їх податкових зобов'язань за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.
3. Непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань застосовуються виключно за наявності підстав, передбачених пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
4. У разі визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами застосовуються ставки, механізм справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) і пільги, встановлені законами з питань оподаткування.
5. Рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.
6. Для визначення елементів податкових баз при застосуванні непрямих методів органи державної податкової служби можуть використовувати інформацію, одержану згідно із законодавством, зокрема від:
підприємств, установ та організацій, включаючи Національний банк та його установи, комерційні банки, інші фінансові установи, і суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність і одержані доходи, обсяги реалізованої продукції, видатки підприємств, установ та організацій усіх форм власності, відомості про поточні і вкладні (депозитні) та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, а також іншу інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), у порядку, визначеному законодавством;
підприємств, установ та організацій, включаючи Національний банк та його установи і комерційні банки, - відомості про суми коштів, виплачені суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, та утримані з них податки;
органів, уповноважених проводити державну реєстрацію та видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на провадження деяких видів підприємницької діяльності, - відомості про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності;
органів державної статистики та органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів - відомості про обсяги викидів, скидів і розміщення відходів;
органів лісового господарства - відомості про фактичні обсяги заготовленої деревини, що відпускається на пні, живиці, другорядних лісових матеріалів, продуктів побічного користування та використання окремих земельних ділянок лісового фонду;
органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства - відомості про фактичний обсяг води, забраної водокористувачами, та обсяг води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;
органів геологічного контролю - відомості про фактичні обсяги погашених у надрах балансових і позабалансових запасів або видобутих корисних копалин;
органів державного гірничого нагляду - відомості про обсяги наданого у користування підземного простору (ділянки) надр;
органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства - відомості про фактичні обсяги вилучених водних живих ресурсів;
органів державного управління у сфері радіочастотного ресурсу - відомості про використання радіочастотного ресурсу на підставі відповідної ліцензії;
органів з питань земельних відносин - відомості про площі земель, що перебувають у власності або користуванні платника податків;
виконавчих органів місцевих рад - відомості про суми плати за оренду землі, комунального майна;
регіональних відділень Фонду державного майна - відомості про суми плати за оренду державного майна;
органів державної статистики - дані для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

................
Перейти до повного тексту