Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, що додається.

1. Цей Порядок визначає умови, механізм здійснення обласними, Київським міським, районними, міськими та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб.

Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є бюджетними установами.

2. У цьому Порядку термін "тривалість компенсації витрат" означає сумарну кількість місяців (незалежно від календарної черговості), за які компенсуються витрати роботодавця на оплату праці за працевлаштування зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Кодексі законів про працю України, Господарському кодексі України, Законах України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

3. До заходів сприяння зайнятості належать:

компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;

компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;

компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;

компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації (далі - навчання) таких осіб.

Заходи із сприяння зайнятості можуть проводитись окремо або одночасно стосовно кожної внутрішньо переміщеної особи.

Фінансування заходів сприяння зайнятості, визначених цим пунктом, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних) після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості.

Підставою для припинення фінансування зазначених заходів є скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

4. Компенсація витрат, зазначених в абзацах четвертому та п’ятому пункту 3 цього Порядку, роботодавцю не здійснюється у разі, коли роботодавець:

має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

визнаний в установленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

У разі працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація не здійснюється.

5. Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці тривалістю не більше шести календарних місяців надається за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у 2 рази.

Тривалість компенсації витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, з числа громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", понад шість місяців, але не більше дванадцяти календарних місяців, визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням з Центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості).

6. ( Абзац перший пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 191 від 10.03.2021 )

Для компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

роботодавець подає центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 (не пізніше ніж через п’ять днів після виплати працівникові заробітної плати);

центр зайнятості складає відомість за формою згідно з додатком 2 та передає регіональному центру зайнятості (до 10 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності територіальним органам ДПС, передбаченої статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - звітність);

регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості за формою згідно з додатком 3 територіальному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці (до 15 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності).

7. Компенсація витрат роботодавця на оплату праці проводиться за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців (за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб, які належать до категорії громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", - за кожен непарний місяць роботи протягом двох років, але не більше ніж за 12 календарних місяців).

Компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за направленням центрів зайнятості, але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.

Зазначені витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на такі виплати.

Якщо компенсація надається за неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують два розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом розмір компенсації за цей період обчислюється шляхом ділення двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація.

Для отримання компенсації роботодавець не пізніше ніж через п’ять робочих днів після виплати працівникові заробітної плати, на підставі якої визначається розмір компенсації витрат роботодавця на оплату праці, подає центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1.

8. У разі зміни місцезнаходження роботодавця - юридичної особи або місця проживання роботодавця - фізичної особи - підприємця компенсацію виплачує центр зайнятості, що розпочав її виплату.

9. Центр зайнятості щомісяця до останнього числа місяця, що настає за місяцем подання звітності, на підставі відомості за формою згідно з додатком 1 подає територіальним органам Казначейства платіжні документи для перерахування коштів на розрахунковий рахунок роботодавця.

10. Під час переведення працівника за його згодою на роботу на інше робоче місце в цього роботодавця із збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами договору про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи з числа внутрішньо переміщених осіб (далі - договір), виплата компенсації не припиняється.

Роботодавець протягом п’яти робочих днів письмово повідомляє центру зайнятості про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.

У разі досягнення працівником, за якого виплачувалася компенсація, пенсійного віку та призначення йому пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, встановлення інвалідності або зняття інвалідності та продовження ним роботи виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку її отримання.

11. Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості на умовах строкового трудового договору, для отримання компенсації протягом двох місяців з дня працевлаштування подає центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми та копії трудового договору між ним і працівником та розпорядчого акта про прийняття на роботу, завірені в установленому порядку.

Рішення про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці або відмову в компенсації приймається центром зайнятості протягом десяти робочих днів з дати отримання всіх даних на підставі:

документів, зазначених в абзаці першому цього пункту;

персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості;

даних ДПС та її територіальних органів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску;

даних органів Пенсійного фонду України про дату працевлаштування особи та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відсутності порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом.

Обмін зазначеними даними здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі неможливості отримання відомостей про роботодавця, зазначених в абзацах п’ятому - сьомому цього пункту, в електронному вигляді центр зайнятості робить запит до зазначених органів для отримання необхідної інформації.

У разі прийняття рішення про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці між центром зайнятості, роботодавцем та територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю) протягом семи робочих днів укладається договір.

У разі відмови в компенсації з підстав, передбачених пунктом 4 цього Порядку, центр зайнятості зобов’язаний письмово поінформувати роботодавця протягом п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення.

12. У договорі зазначаються:

сторони договору;

прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання працевлаштованої особи;