1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 травня 1998 р. N 694
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 788 від 20.08.2005 )
Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 від 14.04.2004 )
На виконання пункту 3 статті 9 Закону України "Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників" Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Положення про порядок справляння та обліку єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників, що додається.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.22
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 травня 1998 р. N 694
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок справляння та обліку єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників
Загальна частина
1. Це Положення визначає порядок справляння та обліку єдиного (фіксованого) податку (далі - єдиного податку), що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій або натуральній формі, який запроваджується як експеримент у Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області.
2. Загальнодержавний єдиний податок є сукупністю сплачуваних станом на 1 січня 1998 р. податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а саме: податку на додану вартість; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб; плати (податку) за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору на обов'язкове соціальне страхування; збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області податок на додану вартість до складу єдиного податку не включається.
3. Інші податки і збори (обов'язкові платежі), включаючи податок на додану вартість, у Старобешівському районі Донецької області і Ужгородському районі Закарпатської області сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками проведення експерименту в порядку і розмірах, визначених законодавством.
4. Сільськогосподарські товаровиробники сплачують у рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів єдиний податок коштами або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції заготівельним (переробним) підприємствам і організаціям, з якими районна державна адміністрація, на території якої проводиться експеримент, укладає угоди за погодженням їх з відповідною районною радою.
5. Районні державні адміністрації, на території яких проводиться експеримент, забезпечують організацію сплати єдиного податку, а контроль за своєчасністю і повнотою сплати здійснюють районні фінансові відділи та органи державної податкової служби.
Платники єдиного податку
6. Платниками єдиного податку є сільськогосподарські товаровиробники, що провадять діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області (колективні та державні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, яким передаються у власність або надаються у користування землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім земельних ділянок для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва та ведення особистого підсобного господарства). Їх перелік затверджується Полтавською, Донецькою, Закарпатською обласними радами по відповідних районах.
( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 від 14.04.2004 )
7. До сільськогосподарських товаровиробників, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, валовий дохід яких від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, виробленої на території районів, де проводиться експеримент, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Якщо валовий дохід, одержаний сільськогосподарським товаровиробником, у звітному (податковому) році буде меншим зазначеного показника, він вибуває з числа учасників експерименту, не включається до списків платників єдиного податку на наступний податковий рік і сплачує податки на загальних підставах.
У валовий дохід від здійснення операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються:
вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва власного виробництва;
вартість реалізованої продукції власних переробних підприємств;
вартість реалізованої продукції, виробленої з власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства;
вартість реалізованих товарно-матеріальних цінностей, одержаних у результаті бартерних (товарообмінних) операцій з власною сільськогосподарською продукцією, в тому числі і від зовнішньоекономічної діяльності;
вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.
Об'єкт оподаткування та ставки податку
8. Об'єктом оподаткування є площа ріллі або площа порівняної ріллі (площа ріллі та площа пасовищ, сіножатей, багаторічних насаджень, прирівнена до ріллі відповідним коефіцієнтом), що передана сільськогосподарському товаровиробнику у власність або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
9. Ставка єдиного податку встановлюється для Глобинського району Полтавської області у розмірі 79 гривень 48 копійок або в натуральній формі у розмірі 338 кілограмів пшениці м'якої третього класу з кожного гектара ріллі з диференціацією його відповідно до бонітетної оцінки грунтів у середньому по району, для Старобешівського району Донецької області і Ужгородського району Закарпатської області - у грошовій формі у розмірі відповідно 51 гривня 70 копійок і 60 гривень 10 копійок за гектар порівняної ріллі з урахуванням коефіцієнта родючості гектара ріллі кожного господарства, затвердженого відповідною районною радою.
Обсяги єдиного податку для кожного сільськогосподарського товаровиробника у розрахунку на пшеницю м'яку третього класу залежно від загальної площі ріллі або порівняної ріллі та показника родючості (бонітету) встановлюються відповідною районною державною адміністрацією і затверджуються районною радою, на території якої проводиться експеримент, під час затвердження бюджету.
Ставка єдиного податку на наступний бюджетний рік може змінюватися Кабінетом Міністрів України за поданням районних державних адміністрацій, залучених до проведення експерименту, з обгрунтуваннями та розрахунками, з подальшим затвердженням її Верховною Радою України
10. У разі поставки сільськогосподарської продукції в рахунок єдиного податку за еквівалент береться одна тонна пшениці м'якої третього класу, яка відповідає міждержавному стандарту ГОСТ 9353-90.
11. Співвідношення іншої сільськогосподарської продукції, еквівалентної одній тонні пшениці м'якої третього класу, що поставляється в рахунок єдиного податку, встановлюється за допомогою коефіцієнтів, визначених відповідною обласною радою, на території якої проводиться експеримент, до затвердження обласного бюджету, але не пізніше 1 січня року, що настає за звітним бюджетним роком.
Порядок поставки та реалізації єдиного податку в натуральній формі
12. Обов'язки з доставки сільськогосподарської продукції до заготівельних (переробних) підприємств і організацій в рахунок єдиного податку покладаються на платників податку.
13. Приймання сільськогосподарської продукції, яка надходить в рахунок сплати єдиного податку, здійснюється на основі франко-склад господарства - платника податку.
14. Заготівельні (переробні) підприємства і організації укладають угоди на приймання сільськогосподарської продукції від платників податку, в яких визначаються обсяги, строки і якість продукції та умови її заготівлі.
15. Витрати, пов'язані з транспортуванням сільськогосподарської продукції до заготівельних (переробних) підприємств і організацій, несуть платники податку, а витрати, пов'язані з прийманням, зберіганням і реалізацією продукції, - заготівельні підприємства і організації з наступним відшкодуванням їх за рахунок виручки, одержаної від реалізації цієї продукції та продуктів її переробки. Тарифи на виконання зазначених послуг погоджуються з відповідною районною державною адміністрацією.
16. Заготівельні (переробні) підприємства і організації разом з районним управлінням сільського господарства і продовольства погоджують обсяги єдиного податку за видами сільськогосподарської продукції.
17. Районне управління сільського господарства і продовольства щомісячно, не пізніше першого числа місяця, що настає за звітним, повідомляє заготівельним (переробним) підприємствам і організаціям ціни на продовольче зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, що надійшла в рахунок єдиного податку, які щомісяця затверджуються головою районної державної адміністрації на рівні не нижче біржових цін або цін, що склалися на споживчому ринку.

................
Перейти до повного тексту