З метою вдосконалення правової роботи в сфері суспільного виробництва, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, запобігання порушенням прав і законних інтересів підприємства, установи, організації Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, що додається.

Доручити Міністерству юстиції давати роз'яснення щодо застосування цього Положення.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади:

з урахуванням покладених на них завдань, функціональних особливостей та особливостей правової роботи у відповідній галузі розробити та затвердити у тримісячний термін Положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;

визначити фактичну потребу в спеціалістах з вищою юридичною освітою та разом з Міністерством освіти, Міністерством фінансів вирішити питання їх підготовки.

3. Міністерству освіти виходячи із сучасних умов господарювання, в тому числі зовнішньоекономічних, управління економікою і соціальною сферою переглянути навчальні програми і плани з метою поглиблення знань студентів вищих юридичних навчальних закладів з господарсько-правових та економічних дисциплін.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 3 лютого 1989 р. N 43 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання правових засобів у забезпеченні перебудови народного господарства Української РСР" (ЗП УРСР, 1989 р., N 2, ст. 7).

1. У міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади (далі - міністерство), на державному підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи утворюється, як правило, в формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада юрисконсульта відповідної категорії (далі - юридична служба).

Надання правової допомоги підприємству може здійснюватися на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, який має ліцензію на здійснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням.

2. Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

3. Юридична служба міністерства підпорядковується безпосередньо міністру, керівнику іншого центрального органу виконавчої влади або за рішенням міністра (керівника іншого центрального органу виконавчої влади) одному з його заступників. Юридична служба підприємства підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Порядок взаємодії юридичної служби з іншими структурними підрозділами міністерства (підприємства) визначається відповідно міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади (підприємства).

4. У своїй діяльності юридична служба міністерства (підприємства) керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативними актами. З питань організації та методики ведення правової роботи юридична служба керується рекомендаціями Мінюсту.

5. На посаду керівника, його заступника, головного юрисконсульта юридичної служби міністерства (підприємства) призначаються особи з вищою юридичною освітою і стажем роботи за спеціальністю не менш як три роки, а провідного і відповідної категорії юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, - особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.

Керівник юридичної служби міністерства призначається на посаду за погодженням з Міністром юстиції.

Особи, які навчаються у вищих юридичних навчальних закладах або не мають досвіду роботи, після прийняття їх на роботу до юридичної служби міністерства (підприємства), повинні пройти стажування в управлінні юстиції в області, мм. Києві та Севастополі.

6. Міністерство і підприємство повідомляють відповідно Мінюст і управління юстиції в області, мм. Києві та Севастополі про наявність в їх структурі юридичної служби, зміни її організаційної форми та складу працівників, потребу в юридичних кадрах.

7. Міністерство (підприємство) зобов'язане створювати умови для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним зв'язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання службових обов'язків, законодавчими та іншими нормативними актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань.

Підвищення кваліфікації працівників юридичних служб міністерств організовує Мін'юст.

8. Юридична служба міністерства:

1) організує і бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисті законних інтересів міністерства;

2) забезпечує правильне застосування законодавства у міністерстві та на підприємствах галузі, інформує керівника про необхідність вжиття заходів до скасування актів, прийнятих з порушенням законодавства;

разом з відповідними структурними підрозділами узагальнює практику застосування законодавства в галузі, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд керівництва міністерства для вирішення питання стосовно необхідності підготовки проекту акта законодавства та внесення його в установленому порядку до державного органу, уповноваженого приймати такі акти;

3) перевіряє відповідність законодавству проектів наказів та інших нормативних актів, що подаються на підпис керівництва, візує їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують.

У разі невідповідності проекту наказу чи іншого нормативного акта законодавству та якщо внесені до нього юридичною службою зауваження не враховано, ця служба, не візуючи проект, подає письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання для прийняття остаточного рішення керівником міністерства.

Видання наказу, іншого нормативного акта, а також подання проекту акта законодавства відповідному державному органу для вирішення питання щодо його прийняття чи узгодження без попереднього розгляду юридичною службою не допускається;