Кабінет Міністрів України та Уряд Королівства Саудівська Аравія, далі - "Договірні Сторони",

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду додатково до вищезазначеної Конвенції з метою встановлення повітряних сполучень між Україною та Королівством Саудівська Аравія, а також за межами їх відповідних територій,

домовились про таке:

У цій Угоді, якщо контекст не передбачає інше:

a. термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в Чикаго сьомого грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі статтею 90 цієї Конвенції, а також будь-яку поправку до Додатків або Конвенції, внесену згідно зі статтею 90 та статтею 94 Конвенції, за умови, що ці Додатки та поправки чинні для обох Договірних Сторін;

b. термін "авіаційні власті" означає стосовно України Державну авіаційну службу, а стосовно Королівства Саудівська Аравія - Генеральну цивільну авіаційну владу, або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважений виконувати функції, які наразі виконують вищезгадані власті;

c. термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозвіл на виконання польотів згідно зі статтею 3 цієї Угоди;

d. термін "тариф" означає розмір оплати, яка стягується за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, згідно з якими ця оплата застосовується, включаючи оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за виключенням винагороди та умов щодо перевезення пошти;

e. термін "територія Договірної Сторони" означає територію держави Договірної Сторони та вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

f. термін "фактичний нормативний контроль" означає відносини, які виникають на підставі прав і обов’язків, які надають можливість здійснювати вирішальний вплив на авіапідприємство за допомогою відповідних нормативних актів;

g. термін "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких будуть дотримуватись Договірні Сторони відповідно до Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІКАО) в обов’язковому порядку направляється повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції;

h. терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значеннях, наведених у статті 96 Конвенції;

і. термін "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї та будь-які зміни та доповнення до цієї Угоди або додатка;

j. термін "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий авіапідприємству на підтвердження того, що це авіапідприємство має відповідну структуру та компетенцію здійснювати авіаційну діяльність, зазначену в сертифікаті, забезпечивши при цьому необхідний рівень безпечної експлуатації повітряних суден;

k. термін "ємність" щодо повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або на частині маршруту, а щодо встановленого маршруту - ємність повітряного судна, яке використовується на цьому маршруті, помножену на частоту рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду на маршруті або на частині маршруту;

l. термін "запасні частини" означає обладнання повітряного судна, яке може підлягати ремонту або заміні, включаючи двигуни;

m. термін "комплектне бортове обладнання" означає обладнання, крім бортових запасів і запасних частин, які можуть підлягати заміні, призначене для використання на борту повітряного судна під час польоту, включаючи обладнання для надання першої медичної допомоги та аварійно-рятувальне обладнання;

n. термін "збори з користувачів" означає плату, яка стягується з авіапідприємства компетентними органами держави Договірної Сторони за користування аеропортовим майном або аеропортовими засобами, або аеронавігаційними засобами, включаючи користування відповідними послугами та обладнанням для обслуговування повітряних суден, їх екіпажів, пасажирів і вантажу.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення та здійснення міжнародних регулярних повітряних сполучень за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди. Такі сполучення та маршрути надалі іменуються "договірні лінії" та "встановлені маршрути" відповідно.

2. Під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом будь-яке авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, користується такими правами:

a. здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

b. здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями; та

c. здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, встановлених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт повітряного судна та зняття з нього міжнародного комерційного завантаження: пасажирів, вантажу та пошти, які перевозяться окремо або комбіновано.

3. Зазначене в пункті 2 цієї статті не розглядається як надання права призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт повітряного судна на території іншої Договірної Сторони пасажирів, вантаж або пошту для перевезення до іншого пункту на території цієї іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначати одне або більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати чи змінити такі призначення. Такі повідомлення про призначення авіапідприємства, його відкликання та зміну в письмовій формі надсилаються іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами.

2. Після отримання повідомлення про призначення авіапідприємства та заявок, поданих призначеним авіапідприємством за встановленою формою та в порядку, передбаченому для надання дозволів на виконання польотів, інша Договірна Сторона надає відповідні дозволи за умови, що:

a. у випадку авіапІдприємства, призначеного Україною:

авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить Україні та (або) громадянам України, та Україною та (або) громадянами України здійснюється фактичний контроль над ним;

у випадку авіапідприємства, призначеного Королівством Саудівська Аравія:

авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить Королівству Саудівська Аравія та (або) громадянам Королівства Саудівська Аравія, та Королівством Саудівська Аравія та (або) громадянами Королівства Саудівська Аравія здійснюється фактичний контроль над ним;

b. авіапідприємство засновано та зареєстровано як юридична особа на території Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, та має дійсний сертифікат експлуатанта, який видається відповідно до чинного законодавства держави цієї Договірної Сторони;

c. фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється та підтримується Договірною Стороною, яка призначає авіапідприємство; та

d. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, дотримується положень статті 12 і статті 15 цієї Угоди.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави цієї Договірної Сторони, які застосовуються такими властями під час здійснення міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

4. Якщо авіапідприємство призначено та отримало дозвіл на виконання польотів, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством всіх застосовних положень цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона мас право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування правами, зазначеними в пункті 2 статті 2 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вважатиме за необхідне для користування такими правами, за умови, що:

a. у випадку авіапідприємства, призначеного Україною:

авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить Україні та (або) громадянам України, або Україною та (або) громадянами України не здійснюється фактичний контроль над ним;

у випадку авіапідприємства, призначеного Королівством Саудівська Аравія:

авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить Королівству Саудівська Аравія та (або) громадянам Королівства Саудівська Аравія, або Королівством Саудівська Аравія та (або) громадянами Королівства Саудівська Аравія не здійснюється фактичний контроль над ним;

b. авіапідприємство не засновано та не зареєстровано як юридична особа на території Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, або не має дійсного сертифіката експлуатанта, який видається відповідно до чинного законодавства держави цієї Договірної Сторони;

c. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не здійснює або не підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством;

d. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 12 або статті 15 цієї Угоди;

e. авіапідприємство не дотримується чинного законодавства держави Договірної Сторони, яка надає ці права; або

f. авіапідприємство не в змозі здійснювати повітряні сполучення відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у пункті 1(d), 1(e) або 1(f) цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після проведення консультацій з іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання запиту іншою Договірною Стороною, якщо Договірні Сторони не домовились про інше.

Жодна з Договірних Сторін не стягує або не дозволяє стягувати з призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони збори з користувачів, розмір яких перевищує розмір зборів, що стягуються з її власного призначеного авіапідприємства, яке здійснює подібні міжнародні повітряні сполучення.

1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності в максимальному обсязі відповідно до національного законодавства своєї держави звільняє призначене авіапідприємство іншої Договірної Сторони від мит і зборів на повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також на паливо, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, запасні частини, включаючи двигуни, комплектне бортове обладнання, бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), необхідні документи (друковані бланки авіаквитків, авіавантажні накладні, будь-які друковані матеріали з зображенням на них товарного знака авіапідприємства, а також звичайні рекламні матеріали, які розповсюджуються призначеним авіапідприємством безкоштовно), а також на інші предмети, які призначені для використання або використовуються виключно в зв’язку з експлуатацією чи обслуговуванням повітряних суден призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, які експлуатуються на договірних лініях, крім зборів за надане обслуговування.

2. Звільнення, надані цією статтею, застосовуються до зазначених у пункті 1 цієї статті предметів, які:

a. ввозяться на територію однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або від його імені;

b. знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони після прибуття на територію іншої Договірної Сторони або після відправлення з цієї території;

c. приймаються на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони та призначені для використання під час експлуатації договірних ліній;

незалежно від того використовуються чи споживаються такі предмети цілком у межах території Договірної Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються та (або) не продаються на території згаданої Договірної Сторони.

3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів держави цієї Договірної Сторони. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом зазначених органів доти, доки не будуть вивезені в зворотному напрямку або використані іншим чином відповідно до митного законодавства держави цієї Договірної Сторони.

4. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію будь-якої Договірної Сторони та не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише спрощеному контролю. Багаж і вантаж прямого транзиту звільняються від сплати мит і будь-яких податків.

1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін надаються справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. Під час експлуатації договірних ліній призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони враховують інтереси авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які останнє здійснює за цими ж маршрутами або на їх частині.

3. Здійснюючи повітряні перевезення на договірних лініях, призначені авіапідприємства Договірних Сторін повинні мати першочерговою метою надання такої ємності, яка при обґрунтованому коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між територією Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, та територією іншої Договірної Сторони. Ємність, що надається для здійснення перевезень пасажирів і вантажу, включаючи пошту, які прийняті на борт і вивантажені в пунктах на встановлених маршрутах на територіях держав інших, ніж ті, що призначають авіапідприємство, підлягає погодженню між обома Договірними Сторонами з урахуванням того, що ємність залежить від:

a. потреб у перевезеннях до території та з території Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

b. потреб у наскрізних перевезеннях авіапідприємства.

4. Ємність, яка надаватиметься за встановленими маршрутами, спільно визначається авіаційними властями обох Договірних Сторін.

Призначені авіапідприємства однієї Договірної Сторони подають на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони розклади руху не пізніше ніж за шістдесят (60) днів до початку експлуатації договірних ліній. Такі розклади повинні містити вид повітряних перевезень і тип повітряного судна, яке експлуатуватиметься, а також будь-яку іншу відповідну інформацію. Подібна процедура затвердження застосовується у разі будь-яких поточних змін щодо експлуатації договірних ліній. В окремих випадках цей строк може бути скорочений за згодою зазначених властей.

Авіаційні власті однієї Договірної Сторони надають на запит авіаційним властям іншої Договірної Сторони інформацію та статистичні дані щодо обсягу перевезень, які здійснюються на договірних лініях їх призначеними авіапідприємствами до та з території іншої Договірної Сторони та з неї.

1. Чинне законодавство держави однієї Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію, перебування в її межах або відправлення з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні повітряні сполучення, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден, є обов’язковим для дотримання призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони під час прибуття на згадану територію, відправлення з неї та перебування в її межах.

2. Чинне законодавство держави однієї Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію, перебування в її межах і відправлення з неї пасажирів, екіпажу, вантажу або пошти, включаючи правила стосовно прибуття, відправлення, еміграційного, імміграційного, митного, валютного, санітарного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж і застосовується до вантажу та пошти, які перевозяться повітряними суднами призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, під час перебування в межах вищезазначеної території.

3. Кожна Договірна Сторона надає на запит іншій Договірній Стороні копії відповідних законодавчих актів, зазначених у цій статті.

4. Застосовуючи чинне законодавство, зазначене в цій статті, жодна з Договірних Сторін не надає переваги своєму власному авіапідприємству по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони.

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними відповідно до чинного законодавства держави однієї Договірної Сторони, та строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані або визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, встановленим відповідно до Конвенції або перевищують їх.

2. Проте кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсними для виконання польотів над своєю власною територією посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані громадянам її держави або визнані дійсними іншою Договірною Стороною.

1. Кожна Договірна Сторона може направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів у будь-якій зі сфер, які стосуються аеронавігаційних засобів, екіпажу, повітряних суден або їх експлуатації, прийнятих іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Договірна Сторона виявляє, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує стандарти з безпеки польотів у будь-якій з таких сфер, які принаймні відповідають мінімальним стандартам, встановленим на той час відповідно до Конвенції, інша Договірна Сторона повинна бути поінформована про виявлені недоліки, а також про заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, і ця інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Договірна Сторона не може усунути недоліки протягом п’ятнадцяти (15) днів або протягом більш тривалого погодженого періоду, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Договірні Сторони погоджуються, що згідно зі статтею 16 Конвенції будь-яке повітряне судно, яке експлуатується авіапідприємством однієї Договірної Сторони для перевезень на територію іншої Договірної Сторони або з неї, може під час перебування на території іншої Договірної Сторони бути об’єктом для проведення уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Договірної Сторони огляду (в цій статті - "інспекція на пероні") за умови, що це не призведе до необгрунтованої затримки в експлуатації повітряного судна. Не зважаючи на зобов’язання згідно зі статтею 33 Конвенції метою проведення інспекції на пероні є перевірка дійсності відповідних документів щодо повітряного судна, свідоцтв членів екіпажу, а також стану повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам з безпеки польотів, встановленим на той час відповідно до Конвенції.

4. Якщо під час проведення інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

a. будь-яке повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, встановленим на той час відповідно до Конвенції; або