1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Розпорядження


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 27 грудня 2006 р. N 673-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року
1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року, що додається.
Визначити Мінпромполітики державним замовником Програми.
2. Мінпромполітики розробити та подати до 1 липня 2007 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 21
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2006 р. N 673-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року
Загальна частина
Легка промисловість, що складається із 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, який здатний задовольняти потребу суспільства у товарах широкого вжитку і промислового призначення та сприяти підвищенню якості життя. Водночас легка промисловість пов'язана з багатьма суміжними галузями та обслуговує увесь господарський комплекс країни.
У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості - 2,5 тис., з виробництва готового одягу та хутра - 6 тис., шкіри та шкіряного взуття - 1,5 тисячі. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що перебувають у державній власності, становлять менше 1 відсотка.
Пріоритетність галузі для національної економіки країни визначається:
великою ємністю внутрішнього ринку товарів легкої промисловості (близько 40 млрд. гривень щороку);
високим рівнем доданої вартості (до 50 відсотків), що створюється у процесі виробництва товарів, швидким обігом капіталу;
використанням таких сировини та напівфабрикатів вітчизняного виробництва, як шкіра, вовна, льон, хімічні матеріали;
низькою енергоємністю виробництва (1-3 відсотка валових витрат) та незначним впливом на довкілля;
наявністю висококваліфікованих кадрів в усіх регіонах.
Протягом 1999-2004 років обсяг виробництва продукції у галузі збільшувався високими темпами, однак у 2005 році приріст уповільнився і становив лише 0,3 відсотка.
Аналогічна тенденція спостерігається і в 2006 році. Так, за дев'ять місяців обсяг виробництва товарів легкої промисловості порівняно з відповідним періодом 2005 року знизився на 3,1 відсотка, що зумовлено такими проблемами:
висока частка імпортованих товарів, що ввозяться за демпінговими цінами та контрабандно;
недостатня купівельна спроможність населення;
висока собівартість вітчизняних товарів легкої промисловості;
неможливість отримання довгострокових кредитів для значної частини виробників товарів легкої промисловості;
відсутність виробництва спеціалізованого обладнання для виготовлення товарів легкої промисловості та запасних частин до нього;
різке скорочення сировинної бази та залежність текстильної промисловості від імпортованої сировини;
відсутність сприятливих умов для залучення інвестицій з метою розвитку галузі;
недостатність бюджетного фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на створення і впровадження нових технологій;
складність процедури митного оформлення;
відсутність у значної частини приватизованих підприємств ефективного власника;
низька заробітна плата працівників галузі, різке зменшення кількості молодих кадрів.
Зважаючи на те, що проблеми легкої промисловості мають комплексний характер, їх розв'язання потребує розроблення Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року (далі - Програма).
Мета і основні завдання Програми
Метою Програми є розвиток вітчизняного комплексу підприємств легкої промисловості, здатного забезпечити насичення внутрішнього ринку високоякісними товарами та конкурентоспроможність вітчизняних товарів на зовнішньому ринку.
Основні завдання Програми такі:
визначення довгострокової стратегії розвитку підприємств легкої промисловості усіх форм власності з урахуванням вимог та стандартів СОТ;
удосконалення форм і методів державного управління легкою промисловістю;
створення умов для сталого розвитку внутрішнього ринку і експорту вітчизняних товарів;
визначення державних і регіональних пріоритетів розвитку підгалузей легкої промисловості та їх науково-технічного забезпечення;
створення умов для запровадження нових технологій і устатковання з поліпшеними техніко-економічними показниками, максимального використання потужностей підприємств;
формування і реалізація інноваційної моделі розвитку із зміцненням матеріально-технічної бази.
Визначення і порівняльний аналіз варіантів розв'язання проблеми, обґрунтування оптимального варіанта

................
Перейти до повного тексту