1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 19 серпня 1995 р. N 665
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1203 від 03.08.2000 )
Про затвердження Загальних правил відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон
На виконання Комплексної програми розбудови державного кордону України, затвердженої Указом Президента України від 16 грудня 1993 р. N 596, Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Загальні правила відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон (додаються).
Прем'єр-міністр України
Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України
Є. МАРЧУК

М. СЕЛІВОН
Інд.39
ЗАТВЕРДЖЕНІ
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 1995 р. N 665
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон
1. Ці Правила розроблено відповідно до Закону України "Про державний кордон України", Митного кодексу України, інших актів законодавства.
2. Перетинання державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України.
Пункт пропуску через державний кордон України (далі - пункт пропуску) - це територія або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Назва пункту пропуску, як правило, визначається за назвою населеного пункту, у межах або біля якого він розташований.
3. Пункти пропуску поділяються:
за видами транспортного сполучення - на залізничні, автомобільні, морські, річкові, паромні, повітряні, пішохідні;
за категоріями поїздок - на міжнародні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів усіх держав), міждержавні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів України і суміжної держави), місцеві (спрощений пропуск через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать);
за характером транспортних перевезень - на пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;
за режимом функціонування - на постійні, тимчасові, цілодобові й такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.
4. У пункті пропуску в установленому порядку відповідними службами державних контрольних органів (далі - контрольні служби) здійснюється прикордонний та митний контроль, контроль руху автотранспортних засобів (для автомобільного сполучення), контроль з метою безпеки цивільної авіації (для повітряного сполучення), санітарно- карантинний, ветеринарний, фітосанітарний та екологічний контроль, контроль за вивезенням з України культурних цінностей.
Контрольні служби створюються відповідно до законодавства.
Згідно з міжнародними договорами України у пунктах пропуску прикордонний, митний та інший контроль може здійснюватися разом із представниками суміжних держав.
5. Пункти пропуску відкриваються за рішенням Кабінету Міністрів України. Обов'язковою підставою прийняття такого рішення для залізничного, автомобільного, паромного та пішохідного сполучення є наявність відповідного міжнародного договору України.
Проект рішення Кабінету Міністрів України готується Мінтрансом чи Укравіатрансом за погодженням з Держкомкордоном, Держмиткомом, Мінсільгосппродом, МОЗ, Мінекобезпеки, Мінкультури, Мінекономіки, Мінфіном, МЗС, Міноборони і СБУ на підставі обгрунтованих пропозицій Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пропозиції про відкриття пункту пропуску повинні в себе включати техніко-економічне обгрунтування доцільності його відкриття із зазначенням вартості будівництва (реконструкції) за кошторисом, а також інформацію щодо наявності об'єктів інфраструктури та соціально-побутового призначення, житла для службових осіб усіх контрольних служб, терміну початку та закінчення будівництва (реконструкції) зазначених об'єктів, передбачуваного часу започаткування транспортного сполучення через кордон, джерел фінансування зазначених робіт, одержання офіційної згоди суміжної держави (протокол намірів) на відкриття залізничого, автомобільного, паромного або пішохідного сполучення між державами, а для морського, річкового або повітряного сполучення - висновку стосовно можливості його використання як пункту пропуску згідно з вимогами законодавства.
Попередньо ці пропозиції розглядаються та узгоджуються з комісією, утвореною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1994 р. N 676, та Держкордонрадою.
Рішення про відкриття пункту пропуску приймається після завершення будівництва і комісійного прийняття в експлуатацію відповідних будівель і споруд, якщо інше не випливає із міжнародного договору України.
6. Рішення Кабінету Міністрів України про відкриття пунктів пропуску оприлюднюються через засоби масової інформації. МЗС інформує про це дипломатичні представництва іноземних держав в Україні, дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном.
7. Конкретний термін початку роботи новоутворених пунктів пропуску узгоджується із суміжними державами по дипломатичних каналах, якщо інший порядок не передбачено міжнародними договорами України.
Діяльність пункту пропуску може бути розпочата лише після створення належних умов та укомплектування кадрами усіх контрольних служб, затвердження відомчих нормативних актів про діяльність відповідних пунктів пропуску, а також інструкцій, затверджуваних згідно з пунктами 13 і 16 цих Правил.

................
Перейти до повного тексту