Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок побудови Державної геодезичної мережі, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм побудови Державної геодезичної мережі із застосуванням сучасних глобальних навігаційних супутникових систем, строгих математичних методів оброблення даних та інформаційних технологій, а також традиційних геодезичних методів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

аномалія висоти - різниця між значенням геодезичної та нормальної висоти у певній точці фізичної поверхні Землі;

адміністратор банку геодезичних даних - державне унітарне підприємство, визначене Держгеокадастром та віднесене до сфери його управління, яке здійснює заходи з формування банку геодезичних даних, ведення обліку, зберігання та оброблення геодезичних даних та забезпечує користувачів геодезичною інформацією, що зберігається у базі даних геодезичних пунктів;

база даних геодезичних пунктів - сукупність взаємопов’язаних структурованих геодезичних даних, що включає інформацію про координати та висоти геодезичних пунктів, тип центрів, технічні характеристики, технічний стан геодезичних пунктів та є складовою банку геодезичних даних;

банк геодезичних даних - система, що складається з баз даних геодезичних пунктів (супутникових, геодезичних, нівелірних, гравіметричних), системи керування базами даних геодезичних пунктів і прикладного програмного забезпечення для оброблення, зберігання та захисту даних, організації доступу до геодезичної інформації;

відліковий еліпсоїд - математична модель референц-еліпсоїда, яка прийнята за поверхню відліку;

геодезична висота Н - висота точки фізичної поверхні Землі над поверхнею відлікового еліпсоїда, відрахована по нормалі до його поверхні;

геодезична мережа згущення - пункти геодезичних мереж 4 класу та 1, 2 розряду, що будуються для згущення Державної геодезичної мережі;

геодезична інформація - інформація про пункти Державної геодезичної мережі, яка включає опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами;

геодезична основа - пункти Державної геодезичної мережі 1, 2 та 3 класу, геодезичних мереж згущення 4 класу, 1, 2 розряду та геодезичних мереж спеціального призначення;

геодинамічний полігон - стаціонарний науково-дослідний полігон, на якому систематично проводиться комплекс геодезичних, геофізичних, геологічних і геоморфологічних досліджень для отримання інформації про просторово-часові зміни фізичних полів та їх зв’язок з глибинною будовою та рухами земної кори;

геометричне нівелювання - нівелювання за допомогою геодезичного приладу з горизонтальною візирною віссю;

геопросторові дані - набір даних про геопросторовий об’єкт;

геофізична обсерваторія - установа, яка збирає, опрацьовує, зберігає та досліджує інформацію про стан навколишнього природного середовища;

гідрогеологічний режим - закономірні зміни стану водного об’єкта в часі і просторі, зумовлені переважно кліматичними особливостями відповідного басейну;

гравіметрична мережа - геодезична мережа, на пунктах якої визначено прискорення вільного падіння, а також висоти та координати;

гравіметричний пункт - точка на земній поверхні, у якій визначено прискорення сили тяжіння і геодезичні координати;

знімальна геодезична мережа - геодезична мережа згущення, що створюється для топографічної зйомки;

квазігеоїд - умовна поверхня, яку отримують відкладенням по нормалі аномалій висоти від поверхні відлікового еліпсоїда;

моніторинг геодезичних пунктів - система спостереження за станом схоронності геодезичних пунктів з метою аналізу стійкості їх просторового положення у часі для встановлення можливості використання таких пунктів як геодезичної основи;

нівелірна мережа - геодезична мережа, нормальні висоти пунктів якої над рівнем моря визначені за результатами геометричного нівелювання;

нівелірний репер - геодезичний знак, що закріплює пункт нівелірної мережі та є носієм нормальної системи висот;

нормальна висота - висота точки фізичної поверхні Землі над поверхнею квазігеоїда. На рівні океану нормальна висота дорівнює нулю;

нормальна система висот - система висот, яка визначає положення геодезичних пунктів по висоті відносно квазігеоїда;

полігон - система нівелірних ходів, які утворюють замкнену фігуру;

полігон I класу - система нівелірних ходів I класу, які утворюють замкнену фігуру;

полігон II класу - система нівелірних ходів I та II класу, які утворюють замкнену фігуру;

полігонометрія - метод побудови геодезичної мережі шляхом вимірювання віддалей і горизонтальних кутів між пунктами ходу;

просторова геодезична мережа - мережа, в якій взаємне положення геодезичних пунктів визначено у тривимірному просторі;

пункт-супутник - пункт, що закріплює на місцевості напрямок та віддаль з геодезичного пункту до такого пункту;

рекогносцирування пунктів - етап геодезичних робіт, спрямований на вибір місця розташування пунктів геодезичної мережі;

тригонометричне нівелювання - нівелювання за допомогою геодезичного приладу з похилою візирною віссю та визначенням віддалі;

трилатерація - метод побудови геодезичної мережі у формі трикутників, у яких виміряні всі сторони;

тріангуляція - метод побудови геодезичної мережі у формі трикутників, у яких виміряні кути і деякі із сторін;

GPS-нівелювання - нівелювання за допомогою геодезичного приладу спостережень супутників глобальної навігаційної супутникової системи.

3. Державна геодезична мережа складається з мережі геодезичних пунктів, рівномірно розміщених на території держави, що забезпечує поширення систем координат і висот та гравіметричної системи і є вихідною для створення інших мереж.

Державна геодезична мережа закріплюється на місцевості геодезичними, гравіметричними пунктами та нівелірними реперами, положення яких визначено в установлених системах координат і висот.

4. Проектування Державної геодезичної мережі здійснюється з урахуванням результатів попередніх робіт з її побудови.

Місця побудови геодезичних пунктів визначаються виходячи з необхідності забезпечення їх тривалого планово-висотного положення, збереження та зручного використання з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання ґрунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості.

5. Побудова Державної геодезичної мережі включає такі основні види робіт:

проектування будівництва;

рекогносцирування місця зведення геодезичних пунктів;

побудова геодезичних пунктів;

вимірювання елементів геодезичної мережі;

математичне оброблення результатів вимірювань;

внесення даних до бази даних геодезичних пунктів та банку геодезичних даних;

проведення обстеження стану геодезичних пунктів;

проведення відновлення геодезичних пунктів;

складення каталогів геодезичних пунктів;

ведення банку геодезичних даних;

проведення моніторингу Державної геодезичної мережі.

Геодезичний пункт є матеріальним активом, що утримується з метою використання його як вихідної геодезичної основи під час виконання топографо-геодезичних робіт.

Геодезичні пункти Державної геодезичної мережі належать на праві власності державі в особі Держгеокадастру.

6. Середня щільність геодезичних пунктів повинна становити не менше одного пункту на 30 кв. кілометрів. Подальше збільшення щільності геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі здійснюється за результатами обґрунтованих розрахунків виходячи з конкретних завдань топографо-геодезичної та картографічної діяльності на конкретній території.

Для геодезичного забезпечення топографічної зйомки встановлюються такі норми щільності геодезичних пунктів та реперів Державної геодезичної мережі:

у масштабі 1:25000 та 1:10000 - один пункт на 30 кв. кілометрів та один репер на трапецію масштабу 1:10000;

у масштабі 1:5000 - один пункт на 20-30 кв. кілометрів та один репер на 10-15 кв. кілометрів;

у масштабі 1:2000 і більше - один пункт на 5-15 кв. кілометрів та один репер на 5-7 кв. кілометрів.

Для топографічної та кадастрової зйомки в масштабі 1:2000 і більше на доповнення до геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі визначаються пункти геодезичних мереж згущення та знімальних геодезичних мереж.

У разі використання супутникових геодезичних методів для визначення геодезичних пунктів знімальних геодезичних мереж можливе обґрунтоване зменшення щільності геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі.

7. З метою приведення наявної мережі до однорідної за точністю і достатньої за щільністю геодезичних пунктів подальша побудова Державної геодезичної мережі здійснюється на ділянках, на території яких на основі обстеження геодезичних пунктів і результатів математичного оброблення геодезичних спостережень установлено, що:

точність проведених спостережень або вирівняних елементів Державної геодезичної мережі нижча, ніж передбачена цим Порядком;

центри геодезичних пунктів втрачені або щільність геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі недостатня для відповідної території;

величина деформації земної поверхні внаслідок дії сейсмічних і техногенних явищ та процесів перевищує точність визначення геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі.

8. Побудова геодезичних мереж у районах землетрусів з магнітудою п’ять балів і більше здійснюється в найкоротші строки. У вугільних басейнах і в районах інтенсивного добування руди, газу, нафти та проведення інших підземних робіт потреба в модернізації Державної геодезичної мережі обґрунтовується маркшейдерськими даними.

9. Подальша побудова Державної геодезичної мережі здійснюється на основі даних розвитку мережі постійно діючих станцій спостережень глобальних навігаційних супутникових систем з використанням результатів супутникових геодезичних спостережень.

10. Складовими Державної геодезичної мережі є геодезична (планова), нівелірна (висотна) та гравіметрична мережі, пункти яких повинні бути суміщені або між якими встановлено надійний геодезичний зв’язок.

11. Геодезична (планова) мережа включає українську постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичні (планові) мережі 1, 2 і 3 класу.

12. Нівелірна (висотна) мережа включає нівелірні (висотні) мережі I, II, III і IV класу.

13. Гравіметрична мережа включає фундаментальну гравіметричну мережу та гравіметричну мережу 1 класу.

14. Геодезична (планова) мережа забезпечує поширення на території країни Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 (далі - УСК-2000), яка застосовується як єдина система координат.

Геодезична (планова) мережа з необхідною точністю і щільністю геодезичних пунктів забезпечує поширення на території країни світової геодезичної системи WGS-84, міжнародної земної референцної системи ITRS та європейської земної референцної системи 1989 року ETRS89, що використовуються під час проведення міжнародних досліджень, у яких бере участь Україна, зокрема під час вивчення глобальних геодинамічних та сейсмічних процесів, визначення фігури Землі, а також у космічній і транспортній галузях.

Положення геодезичних пунктів української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичної (планової) мережі 1 класу визначається в таких системах координат: світовій, загальноземній, європейській та референцній, між якими встановлюються однозначні зв’язки, що визначаються параметрами зв’язку систем.

За загальноземну систему координат приймається Міжнародна земна референцна система - International Terrestrial Reference System (ITRS) Міжнародної служби обертання Землі. Система ITRS встановлена Секцією координатної основи Центрального бюро Міжнародної служби обертання Землі - International Earth Rotation Service (IERS) з присвоєнням їй назви - International Terrestrial Reference Frame (ITRF), що забезпечує відповідність ITRS певній часовій епосі.

За європейську систему координат приймається Європейська земна референцна система 1989 року - European Terrestrial Reference System 1989 (ETRS89). Система ETRS89 встановлена підкомісією з питань європейської референцної основи - IAG Subcommisson for Europe (EUREF) з присвоєнням їй назви - European Terrestrial Reference Frame - ETRF, що забезпечує відповідність ETRS89 певній часовій епосі.

У системах ITRS та ETRS89 за відліковий еліпсоїд прийнята Геодезична референцна система 1980 року - Geodetic Reference System 1980 (GRS1980) з такими параметрами референц-еліпсоїда:

УСК-2000 утворена від ITRS/ITRF2000. За відліковий еліпсоїд у зазначеній системі прийнято референц-еліпсоїд Красовського з параметрами:

Положення геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі у прийнятих координатних системах задаються:

просторовими прямокутними координатами Х, У, Z. Вісь Х лежить у площині нульового меридіана, вісь У - у площині екватора і спрямована праворуч від площини нульового меридіана, а вісь Z збігається з віссю обертання відлікового еліпсоїда. Початком координат є центр відлікового еліпсоїда;

геодезичними еліпсоїдальними координатами - геодезичною широтою В, геодезичною довготою L та геодезичною висотою Н;

плоскими прямокутними координатами х та у, які обчислюються на площині у конформній проекції Ґаусса - Крюґера в шестиградусних зонах. Осьовими меридіанами шестиградусних зон є меридіани з довготами 21°, 27°, 33°, 39°.

Початком координат у кожній зоні є точка перетинання осьового меридіана з екватором, значення абсциси приймається за нуль метрів, а значення ординати на осьовому меридіані - таким, що дорівнює 500000 метрів.

Для забезпечення топографічних та кадастрових зйомок у масштабах 1:5000 і більше використовуються прямокутні координати у триградусних зонах. Осьовими меридіанами триградусних зон є меридіани з довготами 21°, 24°, 27°, 30°, 33°, 36°, 39°.

15. Нівелірна (висотна) мережа забезпечує поширення до 1 січня 2026 р. на всій території України Балтійської системи висот 1977 року, вихідним пунктом якої є нуль Кронштадтського футштока. Нівелірна (висотна) мережа включається з 1 січня 2026 р. до Об’єднаної європейської нівелірної мережі (UELN) та забезпечує поширення на всій території України Європейської вертикальної референцної системи (EVRS), вихідним пунктом якої є нуль Амстердамського футштока.

Геодезичні висоти геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі визначаються безпосередньо за результатами супутникових геодезичних спостережень або обчислюються як сума значень нормальної висоти і висоти квазігеоїда над відліковим еліпсоїдом.

16. Гравіметрична мережа поширює на території держави Гравіметричну систему 1971 року та з необхідною точністю і щільністю пунктів Міжнародну гравіметричну стандартну мережу 1971 року - International Gravity Standardization Net 1971 (IGSN-71).

17. Координати і висоти пунктів геодезичних мереж згущення та геодезичних мереж спеціального призначення можуть обчислюватись у місцевих системах координат і висот, однозначно зв’язаних із системою координат УСК-2000 та Балтійською системою висот 1977 року, з 1 січня 2026 р. - з Європейською вертикальною референцною системою (EVRS). Порядок ведення місцевих систем координат установлюється Мінагрополітики.

18. Для побудови Державної геодезичної мережі використовується атомний час, який задається шкалою Державного еталона часу і частот.

19. Масштаб Державної геодезичної мережі задається Державним еталоном довжини - метром, за довжину якого прийнято відстань, яку проходить світло у вакуумі за 1:299792458 частку секунди.

20. Метрологічне забезпечення геодезичних робіт здійснюється метрологічною службою Мінагрополітики у взаємодії з метрологічною службою Збройних Сил.

21. Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечує безперервне відтворення загальноземної та європейської геодезичної систем координат і редукування результатів спостережень, координатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів припливних та інших рухів земної кори.

Функціонування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечується в результаті скоординованої діяльності відповідних органів виконавчої влади та Національної академії наук з використанням технічних засобів спостереження за орбітальними угрупованнями навігаційних систем типу NAVSTAR GPS, ГЛОНАСС, Galileo з метою задоволення потреб національної економіки і населення держави.

Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем включає:

постійно діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких безперервно проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

періодично діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких не рідше одного разу на п’ять років проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

центри оброблення інформації (Центр геодезичних досліджень Науково-дослідного інституту геодезії і картографії, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук та Центр контролю навігаційного поля ДКА).

Просторове положення станцій української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем визначається методами супутникових геодезичних спостережень в загальноземній системі координат з відносною похибкою Дельта р/р = 1:10-8 (Дельта р - середня квадратична похибка визначення вектора р) за середньої відстані між ними 100-300 кілометрів.

Частина станцій української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем включена у Європейську перманентну мережу - European Permanent Network (EPN) та мережу станцій Міжнародної служби геодинаміки - International GPS Geodinamics Service (IGS).

22. Геодезична (планова) мережа 1 класу (далі - ГМ-1) будується у формі однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається із системи рівномірно розміщених по території країни геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 30-50 кілометрів. Довкола великих міст і промислових районів відстань між геодезичними пунктами ГМ-1 становить 20-40 кілометрів.

ГМ-1 є геодезичною основою для побудови геодезичних мереж 2 і 3 класу, геодезичних мереж спеціального призначення і забезпечення подальшого підвищення точності Державної геодезичної мережі з використанням методів супутникової геодезії.

Система координат, яка задається геодезичними пунктами ГМ-1, зв’язана із станціями української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та аналогічними геодезичними пунктами іноземних держав у рамках узгоджених наукових проектів міжнародного співробітництва.

Просторове положення геодезичних пунктів ГМ-1 визначається винятково методами супутникових геодезичних спостережень у загальноземній, європейській та референцній системах координат з відносною похибкою Дельта р/р = 1:10-6.

Кожний геодезичний пункт ГМ-1 повинен бути зв’язаний геодезичними вимірюваннями не менш як з трьома суміжними пунктами зазначеної мережі.

Нормальні висоти пунктів ГМ-1 визначаються геометричним нівелюванням або GPSнівелюванням. GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами супутникових геодезичних спостережень, з урахуванням результатів гравіметричних вимірювань, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0,05 метра.