Відповідно до статті 43 Закону України "Про дипломатичну службу" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок розміщення, придбання, оренди, відчуження та особливості будівництва об’єктів нерухомого майна для потреб закордонних дипломатичних установ України, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм забезпечення об’єктами нерухомого майна закордонних дипломатичних установ України (далі - закордонні дипломатичні установи) в іноземних державах, а також їх відчуження з причин втрати доцільності подальшого використання такого майна, у разі зміни статусу, місцезнаходження або ліквідації дипломатичних установ.

До об’єктів нерухомого майна закордонних дипломатичних установ належать: будівлі і споруди (адміністративні, житлові, гаражні, господарські), земельні ділянки, на яких вони розміщені, земельні ділянки для здійснення в подальшому будівництва.

2. МЗС надає відомості про об’єкти нерухомого майна, зокрема збудовані, набуті у державну власність України або відчужені, у визначеному законодавством порядку до Фонду державного майна з метою внесення змін до Єдиного реєстру об’єктів державної власності.

3. МЗС веде облік орендованого нерухомого майна для розміщення закордонних дипломатичних установ.

4. МЗС затверджує план розширення переліку об’єктів нерухомого майна України за кордоном для потреб закордонних дипломатичних установ на плановий та два наступні за плановим бюджетні періоди.

МЗС визначає потребу в коштах на оренду та розширення переліку об’єктів нерухомого майна України за кордоном для потреб закордонних дипломатичних установ та зазначає її в бюджетному запиті на плановий та два наступні за плановим бюджетні періоди.

5. Розміщення закордонних дипломатичних установ здійснюється в такий спосіб:

набуття об’єктів нерухомого майна у державну власність України шляхом придбання (купівлі), дарування, будівництва, оренди з правом викупу або фінансового лізингу;

обмін (міна) об’єктами нерухомого майна відповідно до міжнародних договорів України;

оренда об’єктів нерухомого майна.

6. Відповідно до плану розширення переліку об’єктів нерухомого майна України за кордоном для потреб закордонних дипломатичних установ МЗС опрацьовує пропозиції закордонних дипломатичних установ, які повинні містити:

письмову згоду компетентних органів держави розміщення на розташування закордонних дипломатичних установ за відповідною адресою;

документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно;

проект договору або іншого правочину на набуття права власності на нерухоме майна;

фото- та відеоматеріали об’єктів нерухомого майна;

ситуаційний план із зазначенням об’єктів у радіусі одного кілометра;

схему інженерних мереж (за наявності);

оцінку можливостей виконання вимог комплексної безпеки об’єктів нерухомого майна;

характеристики земельної ділянки;

інформацію компетентних органів про можливість зносу будівель, споруд та зелених насаджень;

характеристики будівлі, а у разі розміщення об’єктів нерухомого майна на територіях із складними інженерно-геологічними, сейсмічними та кліматичними умовами - також експертну оцінку відповідного органу держави розміщення;

довідку відповідного органу про технічний стан будівель, споруд та комунікацій;

документ, що засвідчує вартість об’єкта нерухомого майна, виконаний відповідно до законодавства держави його розміщення;

вимоги до страхування об’єктів нерухомого майна та інші істотні умови придбання та оформлення об’єкта нерухомого майна;

встановлені законодавством держави розміщення податки, збори та інші платежі, пов’язані з оформленням та набуттям права власності на нерухоме майна;

довідки відповідних органів про відсутність обтяжень та обмежень об’єкта нерухомого майна;

інформацію компетентного органу держави розміщення про належність об’єктів придбання до об’єктів культурної спадщини.

Можуть надаватися інші матеріали, які характеризують нерухоме майно та його місце розташування.

7. За результатами опрацювання пропозицій закордонних дипломатичних установ МЗС ініціює у двомісячний строк перед Кабінетом Міністрів України погодження придбання об’єктів нерухомого майна та утворення міжвідомчої робочої групи.

До складу міжвідомчої робочої групи включаються працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України, МЗС, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Фонду державного майна, Мінрегіону, СБУ, Служби зовнішньої розвідки. Очолює міжвідомчу робочу групу державний секретар МЗС.

За результатами роботи (з виїздом до відповідної іноземної держави) міжвідомча робоча група готує звіт та розробляє проект відповідного рішення Кабінетові Міністрів України. МЗС надсилає Кабінетові Міністрів України проект рішення або повідомляє про недоцільність здійснення придбання об’єктів нерухомого майна.

8. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України закордонна дипломатична установа здійснює підготовку до підписання проекту договору купівлі-продажу або іншого правочину на придбання об’єкта нерухомого майна, після чого надсилає такий проект на погодження до МЗС.

МЗС погоджує проект договору або іншого правочину на придбання у державну власність об’єкта нерухомого майна та надає відповідні повноваження керівникові закордонної дипломатичної установи на його підписання.

9. Оригінал документа, що засвідчує право власності на нерухоме майно, або його нотаріально засвідчена копія (якщо законодавством держави розміщення передбачена обов’язковість зберігання власником оригіналу такого документа), оформлений відповідно до вимог законодавства держави розміщення нерухомого майна, надсилається до МЗС та зберігається в державному галузевому архіві дипломатичної служби.

10. Набуття у державну власність України об’єктів нерухомого майна для потреб розміщення закордонних дипломатичних установ можливе шляхом отримання в дарунок, шляхом оренди з правом викупу або фінансового лізингу.

11. Процедура набуття права власності на об’єкти нерухомого майна у разі його дарування, шляхом оренди з правом викупу або фінансового лізингу здійснюється аналогічно процедурі, зазначеній у пунктах 6-9 цього Порядку.

12. Оренда об’єктів нерухомого майна для розміщення закордонних дипломатичних установ здійснюється за погодженням з МЗС.

13. Особливості оренди житлових приміщень для проживання керівників закордонних дипломатичних установ визначається МЗС.

14. Закордонні дипломатичні установи вносять МЗС не менше трьох пропозицій щодо оренди об’єктів нерухомого майна, які повинні містити:

дані про місцезнаходження об’єкта нерухомого майна та документи, що засвідчують право власності на нього;

довідки відповідних органів про відсутність обтяжень та обмежень об’єкта нерухомого майна;

ситуаційний план із зазначенням об’єктів у радіусі одного кілометра;

оцінку можливостей виконання вимог комплексної безпеки об’єктів нерухомого майна;

характеристики приміщення та/або земельної ділянки.

15. Закордонні дипломатичні установи погоджують з МЗС проект договору оренди об’єкта нерухомого майна, істотними умовами якого повинні бути (крім істотних умов, визначених законодавством України):

встановлення графіка та форми внесення орендної плати;

визначення прав та обов’язків сторін, зокрема щодо забезпечення безпеки об’єкта оренди;

визначення умов страхування об’єкта оренди;

передбачення можливості дострокового припинення дії договору оренди;

відповідальність сторін за невиконання зобов’язань за договором;

обставини, що виключають відповідальність сторін "форс-мажор";

порядок розв’язання спорів;

порядок внесення змін до договору.

16. Закордонна дипломатична установа надсилає МЗС проект договору оренди об’єкта нерухомого майна не пізніше ніж за п’ятнадцять календарних днів до дати його планованого підписання.

17. Договір оренди об’єкта нерухомого майна укладається між його власником або уповноваженою ним особою та керівником закордонної дипломатичної установи після отримання відповідного погодження МЗС. До договору оренди додається акт приймання-передачі майна та обладнання із зазначенням його стану. Після укладення договору оренди закордонна дипломатична установа надсилає МЗС його копію та переклад на українську мову.

18. Закордонні дипломатичні установи здійснюють відчуження об’єктів нерухомого майна з причин втрати доцільності подальшого використання такого майна, зміни статусу, місцезнаходження або ліквідації закордонної дипломатичної установи.