Україна і Російська Федерація, надалі іменовані Сторонами, в зв'язку з майбутнім припиненням в жовтні 1992 року використання на території України рубля в якості законного платіжного засобу і введенням в обіг українського карбованця, керуючись Угодою про захист інтересів держав рублевої зони у випадку введення окремими державами національної валюти, підписаною 6 липня 1992 року в м. Москві,

погодились про таке:

З моменту введення в обіг українського карбованця він стає єдиним законним платіжним засобом у внутрішньому грошовому (готівковому і безготівковому) обороті України.

Усі залишки коштів у рублях на рахунках фізичних і юридичних осіб у банківських установах України переводяться в українські карбованці за базовим курсом 1:1.

Боргові зобов'язання і вимоги у рублях, які утворилися за результатами торговельно-економічних відносин між господарюючими суб'єктами Сторін на дату введення українського карбованця, підлягають врегулюванню.

Сторони доручають Урядам і пропонують центральним банкам укласти відповідні угоди про врегулювання усіх боргових зобов'язань і кредитних вимог Сторін.

Україна протягом встановленого нею строку здійснить обмін готівкових грошових білетів і монет у рублях на українські карбованці усім фізичним особам, які постійно знаходяться на її території, а також юридичним особам в порядку, встановленому Національним банком України, у співвідношенні 1:1.