Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації, далі іменовані "Сторони",

базуючись на положеннях Договору між Україною та Російською Федерацією від 19 листопада 1990 року,

надаючи важливе значення розвитку взаємодії в області боротьби із злочинністю і забезпечення надійного захисту прав і свобод громадян,

керуючись взаємним бажанням зміцнювати і розвивати співробітництво між органами внутрішніх справ України і Російської Федерації,

домовились про таке:

Сторони у межах своєї компетенції забезпечують захист прав, свобод, законних інтересів і майна громадян та юридичних осіб держави іншої Сторони так само, як громадян і юридичних осіб держави своєї Сторони.

Сторони зобов'язуються забезпечувати безперешкодний прийом і розгляд органами внутрішніх справ скарг і заяв громадян та юридичних осіб держави іншої Сторони з питань, віднесених до компетенції цих органів.

Сторони на основі чинного законодавства своїх держав здійснюють співробітництво в області боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, розшуку осіб, які пропали безвісти, а також осіб, які ухиляються від сплати аліментів і позовів, встановлення невпізнаних трупів, осіб невідомих хворих і дітей, в області паспортної і дозвільної систем, забезпечення безпеки дорожнього руху, протипожежної безпеки, розвитку наукових, інформаційних і технічних зв'язків, а також в інших напрямках, що становлять взаємний інтерес.

Надалі, до укладення державами відповідних угод про надання взаємної правової допомоги, Сторони на основі практики, що склалася, національного законодавства, міжнародно-правових норм і на умовах взаємності зобов'язуються здійснювати співробітництво у боротьбі із злочинністю шляхом проведення оперативно-розшукових і процесуальних дій, виконання запитів та доручень, а також в інших формах, які не суперечать законодавству держав.

Співробітництво Сторін здійснюється у таких формах:

а) обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою і криміналістичною інформацією про такі, що готовляться або скоєні злочини та причетних до них осіб, а також архівною інформацією;

б) виконання запитів і доручень у кримінальних справах, справах оперативного обліку та матеріалах про адміністративні правопорушення;

в) спільного здійснення оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій;

г) обміну досвідом роботи, законодавчими і нормативними актами, учбовою, літературою з питань діяльності органів внутрішніх справ, а також надання, на взаємній основі, сприяння у підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів;

д) взаємовигідних поставок криміналістичної та спеціальної техніки, речового майна і продукції виробничо-технічного призначення при збереженні та розвитку господарських зв'язків, що склалися і діють;

е) обміну науково-технічною літературою та інформацією з питань діяльності органів внутрішніх справ, спільного проведення наукових досліджень, розробок і програм з актуальних проблем, що становлять взаємний інтерес;

є) розвитку спортивних і культурних зв'язків, сприяння у санаторно-курортному оздоровленні співробітників і членів їх сімей.

Ця Угода не перешкоджає Сторонам у розробці та розвитку інших взаємоприйнятних форм співробітництва.

З метою виконання цієї Угоди структурні підрозділи органів внутрішніх справ Сторін, надалі іменовані "структурні підрозділи", у межах своєї компетенції можуть встановлювати безпосередні контакти і підписувати додаткові договірні документи про взаємодію по окремих напрямках діяльності органів внутрішніх справ.

Запити і доручення, передбачені пунктом б статті 4 цієї Угоди, повинні мати такі реквізити:

а) найменування структурного підрозділу, від якого виходить запит чи доручення і до якого вони звернені;

б) найменування справи чи матеріалу, по яких направлено запит чи доручення;

в) прізвища свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, розшукуваних, підсудних чи засуджених, їх громадянство, заняття і постійне місце проживання чи місцеперебування, а при необхідності - прізвища та адреси їх законних представників;

г) зміст запиту чи доручення, а також необхідні відомості по їх суті і описання складу злочину.

Запит чи доручення повинні бути скріплені гербовою печаткою і підписом керівника структурного підрозділу.

У невідкладних випадках можуть робитися запити в усній формі, але вони повинні бути негайно підтверджені письмово, в тому числі з використанням технічних засобів передачі тексту.

У задоволенні запитів, доручень, здійсненні оперативно-розшукових заходів і окремих процесуальних дій може бути відмовлено, якщо запитувана Сторона вважає, що їх виконання загрожує суверенітету, безпеці чи іншим важливим інтересам держави.

Про повну або часткову відмову у виконанні вказаних дій Сторони повідомляють одна одну з зазначенням причин.

Сторони зобов'язуються за прийнятим своїми компетентними органами рішенням сприяти:

а) у видачі осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності чи для приведення вироку до виконання;

б) у затриманні осіб, які сховалися від слідства і взятті їх у необхідних випадках під варту.

Міністерство внутрішніх справ України зобов'язується на безоплатній основі направляти необхідну інформацію для поповнення централізованих оперативно-довідкової і дактилоскопічної картотек, автоматизованого банку даних і криміналістичних обліків колишнього МВС СРСР, які в теперішній час знаходяться у віданні Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.

Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації зобов'язується безоплатно направляти Міністерству внутрішніх справ України за його запитами відомості про особи і об'єкти централізованого обліку.

Сторони зобов'язуються розглянути питання про переведення громадян, засуджених на території своїх держав, які відбувають покарання на території держави іншої Сторони, до відповідних пенітенціарних установ своєї держави.

Умови і порядок такого переведення будуть визначатися відповідним протоколом.

Кожна із Сторін вживе всіх необхідних заходів до збереження конфіденційності відомостей, переданих іншою Стороною, якщо ці відомості мають закритий характер або якщо Сторона, яка їх передає, вважає небажаним розголошення їх змісту.

У випадку необхідності передачі третій Стороні даних і відомостей, одержаних однією із Сторін у межах цієї Угоди, потрібна згода Сторони, яка передала ці дані та відомості.

Сторони за взаємною домовленістю можуть направляти у службові відрядження своїх співробітників в Україну і Російську Федерацію.

Співробітникам, які знаходяться у службових відрядженнях, надається необхідна допомога у виконанні покладених на них обов'язків, забезпечується їх правовий захист відповідно з чинним законодавством держав Сторін.

Сторони домовились не перешкоджати переведенню працівників на службу в органи внутрішніх справ іншої Сторони, а також в установленому порядку вирішувати питання збереження їм стажу служби для виплати процентної надбавки за вислугу років і призначення державних пенсій у розмірах, встановлених для працівників органів внутрішніх справ тієї Сторони, куди було здійснено переведення.

Сторони надають в установленому порядку за проханням одна одної взаємну допомогу в ліквідації наслідків стихійних лих, великих пожеж, аварій і катастроф.

Сторони самостійно несуть витрати, які будуть виникати в ході реалізації цієї Угоди, якщо не буде узгоджений інший порядок.

Сторони при здійсненні співробітництва користуються українською та російською мовами.

Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань Сторін по інших міжнародних договорах і угодах.

Ця Угода вступає в силу з моменту її підписання і буде діяти до закінчення трьох місяців з дня, коли одна із Сторін одержить по дипломатичних каналах письмове повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію Угоди.

За згодою обох Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення.

ВЧИНЕНО в м. Москві 28 лютого 1992 року в двох примірниках, кожний українською і російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.