Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, іменовані далі Сторонами,

керуючись прагненням розвивати добросусідські, партнерські взаємини між двома державами, а також зміцнювати співробітництво між ними в різноманітних галузях, у тому числі в галузі боротьби з незаконною міграцією і транснаціональною організованою злочинністю,

будучи переконаними, що введення в дію погоджених Сторонами принципів і норм, що визначають порядок передачі, приймання і повернення осіб, які знаходяться на території їхніх держав, порушуючи порядок в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян і осіб без громадянства, є важливою частиною регулювання процесів міграції та внеском у боротьбу з незаконною міграцією і транснаціональною організованою злочинністю,

поважаючи суверенне право кожної з держав Сторін відповідно до її законодавства встановлювати відповідальність за незаконну міграцію на її територію чи через неї іноземних громадян і осіб без громадянства,

відзначаючи зростаючу заінтересованість різних держав у гармонізації їхнього законодавств в галузі міграції,

погодилися про таке:

У цій Угоді терміни, що нижче наводяться, мають наступне значення:

а) "реадмісія" передача компетентними органами держави однієї Сторони і приймання компетентними органами держави іншої Сторони в порядку, на умовах і з метою, передбаченими цією Угодою, осіб, які в'їхали чи знаходяться на території держав Сторін, порушуючи законодавство з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян і осіб без громадянства;

б) "запитуюча Сторона" Сторона, компетентні органи держави якої направляють запит про передачу чи транзит особи;

в) "запитувана Сторона" Сторона, компетентним органам держави якої направлено запит про приймання, повернення чи транзит особи;

г) "громадяни третіх держав" особи, які мають громадянство держави, що не є учасницею цієї Угоди, і не мають громадянства держав Сторін;

д) "особи без громадянства" особи, які не є громадянами держав Сторін і не мають доказів належності до громадянства третьої держави, за винятком осіб, які втратили громадянство держави однієї Сторони після в'їзду на територію держави іншої Сторони і на яких поширюється дія пункту 1 статті 2 цієї Угоди;

е) "компетентні органи" органи держав Сторін, вказані в статті 11 цієї Угоди;

ж) "виконавчий протокол" протокол про порядок реалізації цієї Угоди.

1. Компетентні органи держави однієї Сторони за запитом компетентних органів держави іншої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони чи знаходяться там, порушуючи законодавство цієї держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в'їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави чи відносно даних осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.

2. У разі потреби компетентні органи держави запитуваної Сторони видають особам, які передаються, документи, необхідні для їхнього в'їзду на територію цієї держави.

3. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність у особи громадянства держав однієї із Сторін, міститься у виконавчому протоколі. Сторони протягом 15 днів з дня підписання виконавчого протоколу обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. Надалі кожна Сторона буде негайно повідомляти іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни зазначених документів.

4. Компетентні органи держави запитуючої Сторони приймають назад передану ними особу протягом 30 днів з дня її передачі, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено, що відсутні умови для її передачі і приймання, передбачені пунктом 1 цієї статті. У такому випадку компетентні органи держави запитуваної Сторони передають компетентним органам держави запитуючої Сторони наявні в їхньому розпорядженні документи, що стосуються даної особи.

1. Компетентні органи держави однієї Сторони за запитом компетентних органів держави іншої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони чи знаходяться там порушуючи законодавство цієї держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо встановлено, що вони є громадянами третіх держав чи особами без громадянства, які мають дійсний дозвіл на постійне проживання (посвідку на проживання) на території держави запитуваної Сторони.

2. У разі потреби компетентні органи держави запитуваної Сторони видають особам, які передаються, документи, необхідні для їхнього в'їзду на територію цієї держави.

3. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність у особи дозволу на постійне проживання на території держави однієї із Сторін, передбачено у виконавчому протоколі. Сторони протягом 15 днів з дня підписання виконавчого протоколу обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. Надалі кожна Сторона буде негайно повідомляти іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни зазначених документів.

4. Компетентні органи держави запитуючої Сторони приймають назад передану ними особу протягом 30 днів з дня її передачі, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено, що відсутні умови для її передачі і приймання, передбачені пунктом 1 цієї статті. У такому випадку компетентні органи держави запитуваної Сторони передають компетентним органам держави запитуючої Сторони наявні в їхньому розпорядженні документи, що стосуються даної особи.

5. Положення цієї статті не застосовуються до осіб, які мали на момент в'їзду на територію держави запитуючої Сторони дійсний дозвіл на тимчасове перебування, тимчасове чи постійне проживання (посвідку на проживання), виданий компетентними органами держави запитуючої Сторони, чи яким було видано дозвіл на тимчасове перебування, тимчасове чи постійне проживання (посвідку на проживання) компетентними органами запитуючої Сторони після в'їзду на територію її держави.

1. Компетентні органи держави однієї Сторони за запитом компетентних органів держави іншої Сторони приймають назад громадян третіх держав і осіб без громадянства, які прибули на територію держави запитуючої Сторони, порушуючи законодавство цієї держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо встановлено, що вони прибули на її територію незаконно безпосередньо з території держави запитуваної Сторони.

2. У випадку якщо встановлено, що особа, яка підлягає реадмісії, є громадянином третьої держави і не має документа, що посвідчує особу, запитуюча Сторона звертається до компетентного дипломатичного представництва чи консульської установи держави громадянства особи, яка підлягає реадмісії, з проханням видати відповідний проїзний документ.

Після того, як запитувана Сторона дала позитивну відповідь на клопотання про реадмісію відповідно до положень цієї Угоди стосовно осіб, чиє громадянство неможливо установити, чи осіб без громадянства, компетентне дипломатичне представництво чи консульська установа запитуваної Сторони видає проїзний документ, необхідний для повернення особи, яка підлягає реадмісії, із терміном дії 30 днів.

3. Компетентні органи держави запитуючої Сторони приймають назад передану ними особу протягом 30 днів з дня її передачі, якщо проведена компетентними органами держави запитуваної Сторони перевірка виявить відсутність необхідних для її передачі і приймання умов, передбачених цією статтею. У цьому випадку компетентні органи держави запитуваної Сторони передають компетентним органам держави запитуючої Сторони наявні в їхньому розпорядженні документи, що стосуються даної особи.

4. Положення цієї статті не застосовуються до осіб, які мали на момент законного в'їзду на територію держави запитуючої Сторони дійсні дозвіл на тимчасове перебування, дозвіл на тимчасове чи постійне проживання (посвідку на проживання), видані компетентними органами запитуючої Сторони, або які прибули на законних підставах на територію держави запитуючої Сторони в безвізовому порядку відповідно до міжнародного договору, що діє для запитуючої Сторони, чи яким дозвіл на тимчасове перебування, дозвіл на тимчасове чи постійне проживання (посвідку на проживання) було видано компетентними органами запитуючої Сторони після в'їзду на територію її держави.

1. Запит про приймання особи направляється протягом 10 робочих днів з дня встановлення факту незаконного в'їзду чи незаконного перебування даної особи на території держави запитуючої Сторони і встановлення її особи.