Уряд України та Уряд Російської Федерації, названі в подальшому "Договірними Сторонами",

виступаючи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, яка відкрита для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та з їх межами,

домовились про таке:

1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:

a) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, а також будь-який Додаток і будь-яку поправку до них, у такій мірі, у якій вони прийняті Договірними Сторонами та застосовні до них;

b) "авіаційні влади" щодо України - Міністерство транспорту України в особі Департаменту авіаційного транспорту і щодо Російської Федерації - Міністерство транспорту Російської Федерації в особі Департаменту повітряного транспорту або в обох випадках особу чи орган, що уповноважені здійснювати функції, які виконують на цей час згадані влади;

c) "призначене авіапідприємство" - будь-яке авіапідприємство, що було призначено та отримало повноваження згідно зі статтею 5 цієї Угоди;

d) "територія" щодо держави - земна поверхня, територіальні та внутрішні води і повітряний простір над ними, які перебувають під суверенітетом цієї держави;

e) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" і "зупинка з некомерційними цілями" мають значення, вказані в статті 96 Конвенції;

f) "тариф" - вартість оплати перевезення пасажирів, багажу, вантажу та умови стягнення цієї оплати, включаючи суму оплати, комісійні й умови агентських та інших додаткових послуг, але за винятком оплати й умов перевезення пошти.

2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.

Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародних повітряних ліній по маршрутах, вказаних у Додатку до цієї Угоди (названі в подальшому відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").

1. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, буде користуватися під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах такими правами:

a) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

b) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

c) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою навантаження і(або) вивантаження пасажирів, пошти і вантажу, які прямують між територіями Договірних Сторін;

d) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою навантаження і(або) вивантаження пасажирів, пошти і вантажу, які прямують у пункти чи з пунктів третіх країн. Таке право буде надаватися за погодженням між авіаційними владами Договірних Сторін.

2. Вказане в цій статті не буде розглядатися як право призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони брати на борт за винагороду чи за умови оренди пасажирів, пошту та вантаж для перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони, якщо не буде іншої домовленості між авіаційними владами Договірних Сторін.

1. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях і пункти прольоту державних кордонів визначаються кожною Договірною Стороною на своїй території.

2. Технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден та перевезень пасажирів, вантажу та пошти по договірних лініях, а також питання щодо комерційного співробітництва, зокрема, частота рейсів, типи повітряних суден, заправки авіапаливом, технічного обслуговування повітряних суден на землі та порядку фінансових розрахунків будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами і подаватися на затвердження авіаційним владам Договірних Сторін. У разі відсутності домовленості ці питання будуть вирішуватися авіаційними владами Договірних Сторін.

3. Додаткові, чартерні та спеціальні рейси будуть здійснюватися відповідно до законів та правил кожної Договірної Сторони за попередніми заявками призначеного авіапідприємства: ці заявки повинні подаватися авіаційним владам іншої Договірної Сторони не пізніше ніж за сорок вісім (48) годин до вильоту повітряного судна, не враховуючи вихідних та святкових днів.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити авіапідприємство(а) з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.

2. Після отримання такого повідомлення інша Договірна Сторона з дотриманням положень пунктів 3 та 4 цієї статті негайно надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на виконання польотів.

3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, що звичайно застосовуються цими владами під час експлуатації міжнародних повітряних ліній і не перевищують за своїм рівнем вимог Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказаного в пункті 2 цієї статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством(ами) належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, її органам або громадянам.

5. Призначене авіапідприємство, яке отримало зазначений у цій статті дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що на цих лініях введені в дію тарифи відповідно до статті 14 цієї Угоди, а також вирішені технічні та комерційні питання відповідно до пункту 2 статті 4 цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти чи тимчасово припинити користування вказаними в статті 3 цієї Угоди правами, які надані призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути під час користування цими правами:

a) у будь-якому випадку, якщо вона не переконана в тому, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або

b) у випадку, якщо це авіапідприємство(а) не дотримується законів і правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або

c) у випадку, якщо авіапідприємство(а) якимось іншим чином не дотримуються умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування дозволу, тимчасове припинення користування правами чи вимога виконання умов, передбачених у пункті 1 цієї статті, не є необхідним для попередження подальшим порушенням законів і правил, тоді право, про яке йдеться мова в цьому пункті, буде використовуватися лише після консультації між авіаційними владами Договірних Сторін. Такі консультації між авіаційними владами повинні відбутися в найбільш стислі строки від дати запиту.

1. Договірні Сторони вживатимуть необхідних заходів для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації договірних ліній. З цією метою кожна Договірна Сторона буде надавати повітряним суднам авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, всі засоби радіосвітлотехнічного, метеорологічного й іншого обслуговування, необхідного для експлуатації договірних ліній.

2. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони повинні надавати авіаційним владам іншої Договірної Сторони інформацію про запасні та основні аеродроми, повітряні траси, системи зв'язку та аеронавігаційні засоби, про управління повітряним рухом та з інших питань в обсягах, необхідних для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації повітряних суден на договірних лініях.

1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємств(а), призначених іншою Договірною Стороною.

2. Закони і правила однієї Договірної Сторони щодо міжнародних перевезень, які регулюють прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, й, зокрема, формальності щодо паспортних, митних, валютних і санітарних правил, будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування в межах вказаної території.

До громадян Договірних Сторін буде застосовуватися спрощений порядок прибуття, перебування та відправлення, якщо одна з Договірних Сторін чи обидві Договірні Сторони не приймуть іншого рішення. У випадку укладення між Договірними Сторонами спеціальної угоди щодо регулювання вказаних у цьому пункті питань, яка буде обов'язковою для обох Договірних Сторін, будуть застосуватися положення цієї угоди.

Збори та інші платежі за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні та інші засоби і послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами будуть стягуватися відповідно до ставок і тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною на своїй території, за умови, що такі збори і платежі не повинні перевищувати аналогічних зборів, які стягуються з повітряних суден інших держав.

1. Повітряні судна призначених авіапідприємств під час польотів над територією іншої Договірної Сторони повинні мати пізнавальні та реєстраційні знаки своїх держав, реєстраційні посвідчення, посвідчення про придатність до польотів та інші суднові документи, встановлені авіаційними владами Договірних Сторін. Пілоти та інші члени екіпажу повинні мати свідоцтва і посвідчення встаноленого зразка. Вимоги, згідно з якими такі свідоцтва і посвідчення видаються, повинні відповідати або перевищувати мінімальні стандарти, встановлені відповідно до вимог Конвенції.

2. Усі зазначені в пункті 1 цієї статті документи, а також сертифікати експлуатанта і ліцензії на здійснення відповідних перевезень та іншої транспортно-експедиційної діяльності, які видані або затверджені однією з Договірних Сторін і не прострочені, будуть визнаватися дійсними на території іншої Договірної Сторони.

3. Договірні Сторони погодилися застосовувати дійсні на момент підписання цієї Угоди і не суперечні чинному законодавству Сторін правила, настанови, положення, інструкції, технічні умови й інші нормативні документи, які регламентують діяльність цивільної авіації, у тому числі в галузі льотного, штурманського, інженерно-технічного, аеронавігаційного, медичного, метеорологічного, аеродромного забезпечення польотів.

4. Договірні Сторони будуть обмінюватися інформацією про зміну та впровадження нових нормативних документів, які регламентують діяльність цивільної авіації.

5. Договірні Сторони будуть прагнути до уніфікації авіаційного законодавства, чинного на території їх держав.

1. У випадку вимушеної посадки, катастрофи чи іншої події з повітряним судном авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, Договірна Сторона, на території якої мала місце подія, без затримки та найшвидше повідомить іншу Договірну Сторону про те, що трапилося, подробиці та обставини події, вживе необхідних заходів для розслідування причин події, а також уживе невідкладних заходів для надання такої допомоги, яка може бути потрібною екіпажу та пасажирам, забезпечить збереження повітряного судна і пошти, багажу і вантажу цього повітряного судна в тому вигляді, у якому вони опинилися після події, та забезпечить їх швидке подальше перевезення.

2. Договірна Сторона, до реєстру якої занесено повітряне судно, матиме право призначити своїх спостерігачів, які за домовленістю з іншою Договірною Стороною можуть брати участь у розслідуванні авіаційної події.

Пасажири, багаж і вантаж, які прямують прямим транзитом через територію однієї з Договірних Сторін і не залишають зони аеропорту, відведеної для цієї мети, будуть підлягати лише спрощеному контролю в тому випадку, якщо це не викликано заходами по забезпеченню авіаційної безпеки. Багаж і вантаж прямого транзиту будуть звільнятися від сплати митних зборів та інших подібних податків.

1. Кожна Договірна Сторона надасть призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.

2. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не завдати шкоди перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує авіалінію за цим же маршрутом або його частиною. З цією метою призначені авіапідприємства Договірних Сторін можуть укласти між собою угоду про спільну експлуатацію чи про пул.

3. Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати громадському попиту на перевезення по встановлених маршрутах, і кожне авіапідприємство повинно, в першу чергу, надавати таку ємність, яка при прийнятому коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим і розумно передбаченим потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між територіями Договірних Сторін.

1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні видатки, розумний прибуток, характеристику авіалінії (наприклад, швидкість і зручність) і тарифи інших авіапідприємств для будь-якої частини встановленого маршруту. Ці тарифи повинні бути встановлені відповідно до вказаних нижче умов цієї статті.

2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї статті, повинні, по можливості, погоджуватися по кожному з встановлених маршрутів призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін після консультації з іншими авіапідприємствами які експлуатують весь маршрут або його частину.

Таке погодження буде досягнуто шляхом використання відповідного механізму встановлення тарифів, який застосовується IATA. Погоджені таким чином тарифи повинні бути затверджені авіаційними владами Договірних Сторін.

3. Якщо призначені авіапідприємства не в змозі погодитися з будь-яким з цих тарифів або з інших причин тариф не може бути погоджений відповідно до умов пункту 2 цієї статті, авіаційні влади Договірних Сторін повинні спробувати встановити тариф за домовленістю між собою.

4. Якщо авіаційні влади не зможуть дійти згоди з питання затвердження будь-якого тарифу, наданого їм відповідно до пункту 2 цієї статті, або встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 3 цієї статті, ця розбіжність повинна бути врегульована згідно з умовами статті 24 цієї Угоди.