Уряд Російської Федерації та Кабінет Міністрів України, далі - Сторони,

усвідомлюючи, що незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів (далі - наркотики) і зловживання ними становлять серйозну загрозу національній безпеці держав Сторін, здоров'ю і добробуту їхніх народів і є проблемою, яка зачіпає політичні, економічні структури, соціальну і культурну сфери суспільства,

виходячи з цілей Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року, Конвенції про психотропні речовини 1971 року та Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року,

керуючись Політичною декларацією і рішеннями, прийнятими на XX спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1998 році,

базуючись на Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією та Україною від 31 травня 1997 року,

визнаючи, що завдання протидії незаконному обігу наркотиків, яке є загальним обов'язком всіх держав світу, потребує координації дій в рамках двостороннього і багатостороннього співробітництва,

будучи сповненими рішучості надавати одна одній необхідне сприяння з метою ефективної боротьби з незаконним обігом наркотиків,

усвідомлюючи необхідність співробітництва Сторін з метою припинення незаконного обігу, в тому числі спроб використання території, повітряного простору та територіальних вод своїх держав для транзиту наркотиків,

погодились про таке:

Співробітництво між Сторонами в рамках цієї Угоди здійснюється шляхом прямих контактів і домовленостей між компетентними органами Сторін.

Від Російської Федерації компетентними органами є:

Міністерство закордонних справ Російської Федерації;

Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації;

Міністерство охорони здоров'я Російської Федерації;

Генеральна прокуратура Російської Федерації;

Федеральна служба безпеки Російської Федерації;

Державний митний комітет Російської Федерації;

Федеральна прикордонна служба Російської Федерації.

Від України компетентними органами є:

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство охорони здоров'я України;

Генеральна прокуратура України;

Служба безпеки України;

Державна митна служба України;

Державний комітет України у справах охорони державних кордонів.

Сторони, дотримуючись діючих законодавств своїх держав, будуть погоджувати свою політику і здійснювати скоординовані програми у сфері запобігання зловживанню наркотиками, реабілітації хворих на наркоманію, а також боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Вищезгадані політика і програми будуть здійснюватися відповідно до міжнародних договорів, учасницями яких є обидві Сторони.

Сторони будуть виконувати зобов'язання, що випливають з цієї Угоди, відповідно до принципів міжнародного права, закріплених у Статуті ООН та інших основоположних міжнародних документах.

Сторони будуть співробітничати у сфері припинення незаконного обігу наркотиків та при необхідності проводити робочі зустрічі з метою:

а) обміну відповідною інформацією про спроби контрабандного переміщення наркотиків на територію держави однієї зі Сторін;

б) обміну інформацією про застосовувані способи приховування наркотиків під час перетину кордону, а також про методи їх виявлення;

в) обміну інформацією про осіб, причетних до незаконного переміщення наркотиків, а також про виявлені маршрути перевезення таких засобів і речовин;

г) організації обміну спеціалістами для вивчення технологій та методики припинення незаконного обігу наркотиків;

д) обміну результатами досліджень з проблем боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Компетентні органи, уповноважені на те відповідно до законодавства своїх держав, будуть розглядати можливості застосування методу контрольованої поставки.

1. Компетентні органи Сторін відповідно до законодавства своїх держав співробітничають у питаннях організації боротьби з незаконним обігом наркотиків, які становлять взаємний інтерес, і з цією метою будуть:

а) обмінюватися інформацією про методи виявлення джерел надходження наркотиків у незаконний обіг та про заходи припинення їх розповсюдження;

б) обмінюватися інформацією про відповідне законодавство своїх держав і практику його застосування щодо контролю за наркотиками;

в) організовувати обмін спеціалістами та стажування співробітників для підвищення їхнього професійного рівня у питаннях боротьби з незаконним обігом наркотиків;

г) проводити спільні робочі зустрічі з цієї тематики;

д) здійснювати спільні комплексні операції по перекриттю каналів надходження наркотиків через кордон;

е) надавати допомогу в боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих в результаті злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків;

є) проводити спільні наукові дослідження в галузі розробки нових зразків технічних засобів боротьби з незаконним обігом наркотиків та екологічно чистих методів знищення рослин, які містять наркотики;

ж) сприяти у підготовці та перепідготовці кадрів у відомствах, учбових закладах, на курсах шляхом організації стажування та використання інших форм підвищення кваліфікації.

2. Інформація, яку з метою здійснення цієї Угоди надають одна одній Сторони, вважається конфіденційною та використовується відповідно до умов, які може висунути Сторона, що її надає.

Відомства та заклади охорони здоров'я, а також відповідні науково-дослідні заклади держав Сторін будуть здійснювати співробітництво в галузі профілактики, лікування наркоманії, реабілітації хворих на наркоманію та спільних наукових розробок. Ці відомства та установи беруть участь у співробітництві по забезпеченню контролю за легальним обігом наркотиків.

Надання інформації в рамках цієї Угоди проводиться з власної ініціативи або на підставі запиту.

Запит на отримання інформації має передаватися у письмовій формі, а також шляхом телетайпного, факсимільного або комп'ютерного зв'язку.

У разі, якщо ситуація вимагає негайних дій, може бути прийнятий усний запит, але він має бути терміново підтверджений у письмовій формі.

Запит на отримання інформації має містити:

- найменування компетентного органу, який робить запит;

- найменування компетентного органу, якому робиться запит;

- викладення суті питання та його обгрунтування, а також інші відомості, необхідні для його виконання.

1. У виконанні запиту в рамках цієї Угоди може бути відмовлено повністю або частково, якщо Сторона, яку запитують, вважає, що виконання запиту може завдати шкоди суверенітету, безпеці або іншим суттєвим інтересам її держави або суперечить законодавству держави Сторони або її міжнародним зобов'язанням.

2. У випадку прийняття рішення про відмову у виконанні запиту Стороні, яка запитує, терміново повідомляється про це із зазначенням причини відмови.

Сторони за взаємною домовленістю будуть проводити консультації з метою координації і підвищення ефективності співробітництва між відповідними компетентними органами, передбаченого цією Угодою, в тому числі удосконалення форм такого співробітництва.

Фінансові домовленості щодо здійснення співробітництва в рамках цієї Угоди будуть визначатися в міру необхідності.

До цієї Угоди можуть бути внесені зміни за взаємною згодою Сторін шляхом обміну дипломатичними нотами.

Ця Угода набуває чинності через тридцять днів після того, як Сторони обміняються по дипломатичних каналах письмовими повідомленнями про виконання існуючих внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.

Ця Угода укладається строком на десять років, після чого буде продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не менше ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду не повідомить іншу Сторону в письмовій формі про свій намір припинити дію цієї Угоди.

Вчинено в м. Москві 19 листопада 1998 року в двох примірниках, кожний російською та українською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.