Уряд України і Уряд Російської Федерації, які надалі іменовані Сторонами,

керуючись статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року,

виходячи з необхідності врегулювання питань у галузі пенсійного забезпечення громадян обох держав, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі,

погодились про наступне:

1. Громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком):

чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років,

жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.

2. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як у районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи у районах Крайньої Півночі.

3. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

При визначенні права на пенсію у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди застосовується Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, який діяв до 1 січня 1992 року.