З метою проведення в життя сучасної науково обгрунтованої стратегії боротьби із захворюванням на туберкульоз

1. Затвердити Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки (далі - Програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України передбачати під час розроблення проектів закону про Державний бюджет України на 2002 та наступні роки кошти, необхідні для реалізації Програми.

3. Міністерству охорони здоров'я України та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити у тримісячний строк галузеві та регіональні заходи, пов'язані з виконанням Програми, та забезпечити їх фінансування.

4. Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України систематично висвітлювати в засобах масової інформації хід реалізації Програми.

5. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям здійснювати контроль за реалізацією Програми та щороку, до 1 січня, інформувати Міністерство охорони здоров'я України про хід її виконання.

Міністерству охорони здоров'я України узагальнювати одержану інформацію і щороку, до 1 березня, подавати її Президентові України та Кабінету Міністрів України.

В Україні з 1995 року спостерігається епідемія туберкульозу, яка невпинно прогресує і є однією з основних медико-соціальних проблем. Зафіксовано поширення всіх форм туберкульозу. Кількість хворих становить 1,4 відсотка чисельності населення країни. Нині туберкульоз в Україні є найпоширенішою інфекційною хворобою, яка призводить до найбільшої кількості смертних випадків від інфекційної патології. Виникла загроза економічної та політичної ізоляції України як резервуара туберкульозної інфекції від світового співтовариства.

З метою координації проведення протитуберкульозних заходів та контролю за поширенням в державі епідемії туберкульозу розроблено Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки (далі - Програма), в якій боротьбу з цим захворюванням визначено як одне з першочергових державних завдань із забезпеченням цільового фінансування на весь період епідемічного неблагополуччя.

1. Організовувати централізовану закупівлю протитуберкульозних препаратів для хіміопрофілактики туберкульозу та лікування вперше виявлених хворих на активні форми туберкульозу і хворих із рецидивами туберкульозу, забезпечити розподіл цих препаратів між адміністративними територіями, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до прогнозованої річної кількості хворих та осіб, які потребують хіміопрофілактики.

2. Здійснювати контроль за проведенням хіміопрофілактики та лікування хворих на туберкульоз (насамперед бактеріовиділювачів) на всіх етапах - стаціонарному, амбулаторному та санаторному і забезпечити їх стандартизованим антибактеріальним лікуванням та хіміопрофілактикою.

3. Проводити першочергову хіміопрофілактику туберкульозу осіб, які контактували з хворими на туберкульоз, дітей з віражем туберкулінової реакції та інших інфікованих дітей відповідно до груп медичного (диспансерного) нагляду.

4. Переглянути структуру ліжкового фонду санаторіїв залежно від їх функцій для проведення основного курсу хіміотерапії, лікування хворих на туберкульоз із супутніми захворюваннями, проведення реабілітаційних і лікувально-оздоровчих заходів.

5. Переглянути структуру ліжкового фонду всіх протитуберкульозних закладів, які надають стаціонарну допомогу, з метою його перерозподілу по таких відділеннях: для бактеріовиділювачів; для хворих на хіміорезистентний і хронічний туберкульоз; для хворих на бактеріонегативний туберкульоз; для диференційної діагностики і малих форм туберкульозу.

6. Забезпечувати харчування хворих на туберкульоз у протитуберкульозних закладах відповідно до встановлених норм.

7. Забезпечувати проведення в пологових будинках щеплень вакциною БЦЖ усіх новонароджених, які не мають протипоказань, і ревакцинації туберкуліннегативних дітей віком від 7 до 14 років відповідно до календаря профілактичних щеплень.

8. Забезпечувати функціонування Референс-центру з мікробіологічної діагностики туберкульозу Міністерства охорони здоров'я України, клінічних лабораторій лікувально-профілактичних закладів та мікробіологічних лабораторій протитуберкульозних закладів з метою проведення мікроскопії та посіву мокротиння, а також визначення резистентності мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів і здійснення організаційно-методичних та контрольних функцій.

9. Забезпечувати проведення в клінічних лабораторіях державних і комунальних лікувально-профілактичних закладів мікроскопії мазка мокротиння усім особам, які кашляють протягом трьох тижнів і більше, на виявлення мікобактерій туберкульозу.

10. Забезпечувати проведення хворим із негативним результатом мазка та з клініко-рентгенологічними ознаками туберкульозу (після завершення інтенсивної фази та основного курсу антибактеріального лікування) посіву на живильні середовища мокротиння та іншого патологічного матеріалу на мікобактерії туберкульозу, а також всім хворим, які виділяють мікобактерії туберкульозу, - дослідження на хіміорезистентність висіяних культур, віддаючи пріоритет хворим, основний курс антибактеріальної терапії яких не сприяв вилікуванню.

11. Організовувати централізовану закупівлю туберкуліна за рахунок коштів місцевих бюджетів для проведення туберкулінодіагностики та забезпечувати його розподіл між адміністративними територіями відповідно до прогнозованої річної кількості дітей, які потребують такого дослідження.

12. Забезпечувати щороку обов'язкове проведення туберкулінодіагностики дітей віком від 1 до 14 років за умови, що першочергова туберкулінодіагностика проводитиметься дітям за рік до ревакцинації та безпосередньо перед нею, а також тим дітям, які довгий час перебували в контакті з хворими на туберкульоз і часто хворіють, мають ознаки інтоксикації.