Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Державна рада Соціалістичної Республіки Румунії, керовані бажанням дальшого розвитку дружніх відносин між двома державами у відповідності з Договором про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Соціалістичною Республікою Румунією, підписаним у Бухаресті 7 липня 1970 року, і в інтересах дальшого розвитку консульських відносин між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Соціалістичною Республікою Румунією,

вирішили укласти дану Консульську конвенцію і з цією метою призначили своїми Уповноваженими:

Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік - Миколу Івановича Молякова, начальника Консульського управління Міністерства закордонних справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Державна рада Соціалістичної Республіки Румунії - Георге Бедеску, начальника Консульського управління Міністерства закордонних справ Соціалістичної Республіки Румунії, які після обміну своїми повноваженнями, визнаними в належному порядку і потрібній формі, погодилися про нижченаведене.

У цій Конвенції наведені нижче терміни мають таке значення:

a) "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство і консульське агентство;

b) "консульський округ" означає територію держави перебування, відведену консульству для виконання консульських функцій;

c) "глава консульства" означає особу, якій доручено керувати консульством;

d) "консульська службова особа" означає всяку особу, включаючи главу консульства, якій доручено виконання консульських функцій;

e) "співробітник консульства" означає особу, яка виконує в консульстві адміністративні або технічні функції;

f) "працівник обслуговуючого персоналу" означає особу, яка виконує обов'язки по обслуговуванню консульства;

g) "член персоналу консульства" означає консульську службову особу, співробітника консульства і працівника обслуговуючого персоналу;

h) "приватний працівник" означає особу, яка перебуває виключно на приватній службі у члена персоналу консульства;

i) "консульські приміщення" означає будинки або частини будинків, включаючи резиденцію глави консульства, а також земельні ділянки, що обслуговують ці будинки або частини будинків, використовувані виключно для консульських цілей, незалежно від того, чиєю власністю вони є;

j) "консульські архіви" означає все службове листування, шифр, документи, книги, технічні засоби діловодства, а також обладнання, призначене для їх зберігання;

k) "судно" означає будь-яке судно, що плаває під прапором репрезентованої держави.

1. Кожна Висока Договірна Сторона має право у відповідності з цією Конвенцією засновувати на території другої Високої Договірної Сторони консульства.

2. Місцезнаходження консульства, його клас і консульський округ визначаються за погодженням між репрезентованою державою і державою перебування.

1. До призначення глави консульства репрезентована держава повинна переконатися дипломатичним шляхом у тому, що дана особа одержить згоду держави перебування на визнання її главою консульства.

2. Після того, як одержано згоду, зазначену в пункті 1 цієї статті репрезентована держава через своє дипломатичне представництво надсилає Міністерству закордонних справ держави перебування консульський патент або інший документ про призначення глави консульства. В консульському патенті або іншому документі зазначаються ім'я і прізвище глави консульства, його посада, консульський округ, в якому він виконуватиме свої обов'язки, і місцезнаходження консульства.

3. Після подання консульського патенту або іншого документа про призначення глави консульства держава перебування видає йому в якнайкоротший строк екзекватуру або інший дозвіл.

4. Глава консульства може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру або інший дозвіл.

5. Держава перебування до видачі екзекватури або іншого дозволу може дати главі консульства тимчасову згоду на виконання ним своїх функцій. При цьому на нього поширюються всі положення цієї Конвенції.

6. З моменту визнання, навіть тимчасового, власті держави перебування вживають необхідних заходів до того, щоб глава консульства міг виконувати свої функції.

Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави, який не проживає постійно в державі перебування.

1. Репрезентована держава завчасно повідомляє Міністерству закордонних справ держави перебування ім'я, прізвище і посаду консульської службової особи, призначеної в консульство не як глава консульства, а також ім'я, прізвище і громадянство співробітника консульства, працівника обслуговуючого персоналу і приватного працівника. Інформація про приїзд і остаточний від'їзд осіб, зазначених у цьому пункті, провадиться у відповідності з правилами, які існують щодо цього в державі перебування.

2. Компетентні власті держави перебування відповідно до своїх законів і правил видають членам персоналу консульства і членам їх сімей, які проживають разом з ними, відповідні посвідчення.

1. Коли глава консульства через якусь причину не може виконувати свої обов'язки або коли посада глави консульства є тимчасово вакантною, репрезентована держава може уповноважити консульську службову особу даного чи іншого консульства в державі перебування або одного з членів дипломатичного персоналу свого дипломатичного представництва в цій державі для тимчасового керівництва консульством. Ім'я і прізвище цієї особи попередньо повідомляються в Міністерство закордонних справ держави перебування.

2. Особі, уповноваженій для тимчасового керівництва консульством, дозволяється виконувати обов'язки глави консульства. На неї поширюються ті ж обов'язки і вона користується тими ж правами, привілеями та імунітетами, які надаються главі консульства у відповідності з положеннями цієї Конвенції.

3. Призначення члена дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в консульство відповідно до пункту 1 цієї статті не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано йому за його дипломатичним статусом.

Держава перебування може в будь-який час, не будучи зобов'язаною мотивувати своє рішення, повідомити репрезентовану державу дипломатичним шляхом про те, що екзекватуру або інший дозвіл, виданий главі консульства, взято назад або що будь-який інший член персоналу консульства є неприйнятним. В такому разі репрезентована держава повинна відкликати таку особу або припинити її діяльність. Якщо репрезентована держава не виконає протягом розумного строку цього зобов'язання, то держава перебування може відмовитися визнавати таку особу членом персоналу консульства.

Функції консульства полягають, зокрема:

a) у сприянні зміцненню дружніх відносин між репрезентованою державою і державою перебування;

b) у сприянні розвиткові економічних, торговельних, культурних, наукових зв'язків і туризму між репрезентованою державою і державою перебування;

c) у захисті прав та інтересів репрезентованої держави, її громадян і юридичних осіб;

d) у поданні допомоги та сприянні громадянам і юридичним особам репрезентованої держави.

1. Консульська службова особа має право виконувати функції, зазначені в цьому розділі, а також інші консульські функції, доручені їй репрезентованою державою, якщо вони не суперечать законодавству держави перебування або проти виконання яких держава перебування не має заперечень.

2. Консульська службова особа має право виконувати свої функції тільки в межах консульського округу. За його межами консульська службова особа може виконувати свої функції тільки за згодою держави перебування в кожному конкретному випадку.

3. У зв'язку з виконанням своїх функцій консульська службова особа може звертатися письмово або усно до компетентних властей консульського округу.

1. Консульська службова особа має право:

a) вести облік громадян репрезентованої держави;

b) приймати будь-які заяви в питаннях громадянства;

c) реєструвати і одержувати повідомлення та документи про народження або смерть громадян репрезентованої держави;

d) оформляти шлюби відповідно до законодавства репрезентованої держави при умові, що обидві особи є громадянами репрезентованої держави.

2. Консульська службова особа повідомляє компетентні органи держави перебування про проведену в консульстві реєстрацію народження, шлюбу і смерті громадян репрезентованої держави, якщо цього вимагає законодавство держави перебування.

3. Положення підпунктів "c" і "d" пункту 1 цієї статті не звільняють заінтересованих осіб від обов'язку додержувати формальностей, що їх вимагає законодавство держави перебування.

Консульська службова особа має право:

a) видавати, поновлювати або погашати паспорти й інші аналогічні документи громадянам репрезентованої держави;

b) видавати візи.

1. Консульська службова особа відповідно до законодавства держави перебування має право:

a) приймати, складати і засвідчувати заяви громадян репрезентованої держави;

b) приймати, складати і засвідчувати документи, зв'язані з іншими юридичними актами громадян репрезентованої держави, якщо ці документи призначаються для використання за межами держави перебування і не стосуються нерухомого майна, яке знаходиться на території цієї держави, або прав на таке майно;

c) складати, засвідчувати і приймати на зберігання заповіти громадян репрезентованої держави;

d) перекладати документи і засвідчувати правильність перекладу.

2. Документи, перелічені в пункті 1 цієї статті, мають таке ж юридичне значення і доказову силу, що й документи, складені, засвідчені або перекладені властями держави перебування.

1. Діяльність консульської службової особи в питаннях, що стосуються спадщини громадян репрезентованої держави, здійснюється у відповідності з положеннями діючого Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Соціалістичною Республікою Румунією про подання правової допомоги в цивільних, сімейних і кримінальних справах.

2. Компетентні власті держави перебування в якнайкоротший строк сповіщають консульську службову особу про смерть громадянина репрезентованої держави і передають їй відомості про спадкове майно, про спадкоємців, відказоодержувачів, а також про наявність заповіту.

3. Компетентні власті держави перебування в якнайкоротший строк повідомляють консульську службову особу про відкриття спадщини в державі перебування, коли спадкоємцем або відказоодержувачем є громадянин репрезентованої держави. Це стосується і випадків, коли компетентним властям держави перебування стане відомо про відкриття спадщини на користь громадянина репрезентованої держави на території третьої держави.

1. Консульська службова особа має право вживати відповідно до законодавства держави перебування заходів, з тим, щоб забезпечити належне представництво громадян репрезентованої держави перед судами та іншими властями держави перебування, якщо вони через відсутність або з інших поважних причин не можуть своєчасно захистити свої права та інтереси.

2. Представництво, передбачене в пункті 1 цієї статті, припиняється, коли репрезентовані особи призначать своїх уповноважених або візьмуть на себе захист своїх прав та інтересів.

1. Консульська службова особа має право зустрічатися і зноситися з будь-яким громадянином репрезентованої держави, давати йому поради і всіляко сприяти, включаючи вжиття заходів для подання йому правової допомоги, коли це необхідно. Держава перебування ніяким чином не обмежує зносини громадянина репрезентованої держави з консульською службовою особою і доступ його в консульство.

2. Компетентні власті держави перебування повідомляють консульську службову особу про арешт чи затримання в іншій формі громадянина репрезентованої держави в строк не більше чотирьох днів від часу арешту чи затримання.

3. Консульська службова особа має право відвідати і мати зносини з громадянином репрезентованої держави, який перебуває під арештом чи затриманий в іншій формі або відбуває ув'язнення, по скінченні п'яти днів від часу арешту чи затримання.

4. Права консульської службової особи, зазначені в пункті 3 цієї статті, відвідувати і зноситися з громадянином репрезентованої держави в той час, коли він перебуває під арештом чи затриманий в іншій формі або відбуває строк ув'язнення, надаються на періодичній основі.

5. Права, зазначені в цій статті, здійснюються відповідно до законів і правил держави перебування при умові, однак, що згадані закони і правила не повинні анулювати цих прав.

1. Консульська службова особа має право всіляко сприяти і подавати допомогу судну репрезентованої держави в порту або в іншому місці якірної стоянки.

2. Консульська службова особа може зайти на судно, як тільки судну дозволено вільні зносини з берегом, а капітан і члени екіпажу судна можуть зноситися з консульською службовою особою.

3. Консульська службова особа може звертатися за допомогою до компетентних властей держави перебування в будь-яких питаннях, що стосуються виконання її функцій відносно судна репрезентованої держави, капітана і членів екіпажу цього судна.

4. Консульська службова особа має право:

a) без шкоди для прав властей держави перебування розслідувати будь-які події, що мали місце в дорозі і під час стоянки судна репрезентованої держави в портах, опитувати капітана та будь-якого члена екіпажу судна, перевіряти суднові документи, приймати заяви відносно плавання судна і місця призначення, а також сприяти входу, виходу і перебуванню судна в порту;

b) без шкоди для прав властей держави перебування вирішувати спори всякого роду між капітаном і будь-яким членом екіпажу, включаючи спори, що стосуються умов праці на судні, оскільки це передбачається законодавством репрезентованої держави;

c) вживати заходів для лікування в лікарні і для репатріації капітана чи будь-якого члена екіпажу судна;

d) одержувати, складати або засвідчувати будь-яку декларацію чи інший документ, передбачений законодавством репрезентованої держави щодо суден;

e) видавати відповідно до законодавства репрезентованої держави тимчасове свідоцтво для придбаного або збудованого судна на право плавання його під прапором репрезентованої держави.

5. В разі, коли суди чи інші компетентні власті держави перебування мають намір вжити якихось примусових дій або почати якесь офіційне розслідування на борту судна репрезентованої держави, то компетентні власті держави перебування повідомляють про це консульську службову особу. Таке повідомлення робиться до початку цих дій з тим, щоб консульська службова особа могла бути присутньою при проведенні таких дій. Якщо консульська службова особа була присутньою, то на її просьбу компетентні власті держави перебування подадуть їй повну інформацію відносно того, що мало місце.

Консульську службову особу буде повідомлено і в разі, коли капітана чи будь-якого члена екіпажу судна мають допитувати компетентні власті держави перебування на березі.

Положення цього пункту не застосовуються до звичайного паспортного, митного і санітарного контролю, а також до будь-яких дій, вжитих на просьбу або за згодою капітана судна.

6. Коли судно репрезентованої держави зазнає корабельної аварії, сяде на мілину або буде викинуте на берег, або зазнає якоїсь іншої катастрофи в державі перебування, або коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна, будучи власністю громадянина репрезентованої держави, знайдено на березі або поблизу берега держави перебування чи доставлено в порт цієї держави, то компетентні власті держави перебування якомога швидше повідомляють про це консульську службову особу. Вони також сповіщають консульську службову особу про заходи, яких уже вжито для врятування членів екіпажу судна, пасажирів, вантажу та іншого майна на борту судна і предметів, що належать судну або становлять частину його вантажу і відділилися від судна.

7. Консульська службова особа може подавати всіляку допомогу такому судну, членам його екіпажу і пасажирам; з цією метою вона може звертатися до компетентних властей держави перебування, які подаватимуть консульській службовій особі необхідну допомогу.

Консульська службова особа може вживати заходів для ремонту судна або звернутися до компетентних властей держави перебування з просьбою подати їй допомогу в здійсненні цих заходів або щоб компетентні власті вжили чи продовжували вживати таких заходів.

8. Коли потерпіле від аварії судно чи будь-який предмет, що належить такому судну, були знайдені на березі або поблизу берега держави перебування чи доставлені в порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник, ні його агент, ні відповідні страхувачі не можуть вжити заходів для збереження або розпорядження таким судном чи предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника судна таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник. Ці положення застосовуються відповідно до будь-якого предмета, що становить частину вантажу судна і є власністю громадянина репрезентованої держави.