Україна та Румунія, далі "Договірні Сторони",

будучи впевненими в тому, що добросусідство, взаємна повага та співробітництво між двома державами відповідають фундаментальним інтересам їх народів,

усвідомлюючи спільний стратегічний інтерес у зміцненні незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та стабільності кожної з них,

вітаючи позитивні історичні зміни в Європі та будучи натхненними спільним прагненням до єдиної Європи - континенту миру, безпеки та співробітництва,

керуючись цілями та принципами Статуту ООН та виходячи з верховенства загальновизнаних норм міжнародного права,

підтверджуючи свою рішучість виконувати зобов'язання, які містяться у Гельсінському Заключному Акті, Паризькій Хартії для нової Європи, а також в інших документах Організації з безпеки та співробітництва у Європі,

будучи впевненими в тому, що повага до основних прав та свобод людини є важливою передумовою для побудови нової Європи, об'єднаної спільними цінностями демократії, свободи та правової держави,

засуджуючи несправедливі акти тоталітарних і військово-диктаторських режимів, які в минулому негативно впливали на відносини між українським та румунським народами, і будучи переконаними, що ліквідація болючої спадщини минулого можлива лише шляхом розвитку відносин дружби і співробітництва між двома народами, які прагнуть до створення єдиної Європи,

вважаючи, що об'єктивна оцінка минулого буде сприяти зміцненню взаємного розуміння і довіри між двома державами та народами,

будучи переконаними у необхідності здійснення обома Договірними Сторонами спрямованої у майбутнє активної політики порозуміння і злагоди, добросусідства і партнерства,

враховуючи потенціал обох країн та їхні можливості для розвитку взаємовигідного двостороннього співробітництва,

домовились про наступне:

1. Договірні Сторони базують свої відносини на взаємній довірі, повазі, співробітництві та партнерстві.

2. Договірні Сторони поважатимуть у своїх взаємних відносинах як і у відносинах з іншими державами принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй та Гельсінського Заключного Акта: суверенної рівності, незастосування сили та погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, поваги до прав людини, рівноправності та права народів розпоряджатися власною долею, співробітництва між державами та сумлінного виконання взятих зобов'язань відповідно до міжнародного права.

1. Договірні Сторони згідно з принципами і нормами міжнародного права та принципами Гельсінського Заключного Акта підтверджують як непорушний існуючий між ними кордон і тому утримуватимуться тепер і в майбутньому від будь-яких зазіхань на цей кордон, а також від будь-яких вимог чи дій, спрямованих на загарбання і узурпацію частини чи всієї території іншої Договірної Сторони.

2. Договірні Сторони укладуть окремий договір про режим кордону між двома державами та вирішать питання про делімітацію їхнього континентального шельфу та виключних економічних зон в Чорному морі на основі принципів і процедур, погоджених шляхом обміну листами між міністрами закордонних справ, який відбудеться одночасно з підписанням цього Договору. Домовленості, узгоджені шляхом такого обміну листами, набудуть чинності одночасно з набуттям чинності цим Договором.

1. Договірні Сторони підтверджують, що вони ні за яких обставин не будуть вдаватися до погрози силою або використання сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої Договірної Сторони, а також до будь-яких інших дій, несумісних з положеннями Статуту ООН і з принципами Гельсінського Заключного Акта. Вони утримуватимуться також від підтримки таких дій і не дозволятимуть третій стороні використовувати їхні території для здійснення такого роду дій проти другої Договірної Сторони.

2. Будь-які проблеми та спори між Договірними Сторонами вирішуватимуться виключно мирними засобами відповідно до норм міжнародного права.

1. Договірні Сторони, визнаючи неподільний характер європейської безпеки, співробітничатимуть з метою побудови єдиної Європи, яку складатимуть миролюбні, демократичні та незалежні держави. Відповідно до їхніх міжнародних зобов'язань вони сприятимуть проведенню політики співробітництва та добросусідства, зміцненню стабільності, миру та безпеки в їх регіоні і на континенті.

2. Договірні Сторони будуть співробітничати з метою зміцнення заходів довіри між державами, запобігання і мирного врегулювання регіональних конфліктів.

Договірні Сторони зміцнюватимуть та розширюватимуть співробітництво в рамках міжнародних організацій, включаючи регіональні та субрегіональні. Вони підтримуватимуть одна одну в їхніх зусиллях, спрямованих на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури.

1. При виникненні ситуації, яка, на думку однієї з Договірних Сторін, може створити загрозу миру чи міжнародній безпеці, Договірні Сторони будуть проводити консультації щодо заходів, які сприятимуть зниженню напруженості та усуненню цієї ситуації.

2. Договірні Сторони проводитимуть регулярні консультації на різних рівнях з питань безпеки та роззброєння, які становлять взаємний інтерес та інформуватимуть одна одну про виконання зобов'язань, взятих на себе згідно з підписаними обома Договірними Сторонами міжнародними документами у цій галузі.

3. Договірні Сторони здійснюватимуть співробітництво у військовій сфері між відповідними державними органами на основі окремих угод.

1. Договірні Сторони на двосторонній та багатосторонній основі будуть активно сприяти процесу роззброєння у Європі, подальшому скороченню збройних сил та озброєнь до відповідних рівнів оборонної достатності.

2. Договірні Сторони будуть спільно діяти для підтримки та зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, його неухильного дотримання, а також з метою заборони виробництва, накопичення та/або використання зброї масового знищення.

Договірні Сторони відповідно до положень Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями заохочуватимуть і підтримуватимуть безпосередні контакти та взаємовигідне співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії, зокрема у прикордонних зонах. Вони також сприятимуть співробітництву між адміністративно-територіальними одиницями обох держав в рамках існуючих, а також новостворюваних єврорегіонів "Верхній Прут" і "Нижній Дунай", до участі в яких можуть запрошуватися адміністративно-територіальні одиниці інших зацікавлених держав. Договірні Сторони діятимуть в напрямку включення цього співробітництва в рамки відповідної діяльності європейських інституцій.

Договірні Сторони будуть розширювати співробітництво між собою, а також з іншими придунайськими та причорноморськими державами у всіх сферах, які становлять спільний інтерес.

1. Для забезпечення розвитку та поглиблення двосторонніх відносин, а також взаємного обміну думками з міжнародних питань, Договірні Сторони будуть сприяти регулярним контактам між їх центральними та місцевими установами. З цією метою щорічно будуть проводитися зустрічі на рівні глав держав або урядів, або зустрічі міністрів закордонних справ, під час яких буде обговорюватись і виконання цього Договору.

2. Договірні Сторони заохочуватимуть подальший розвиток міжпарламентських зв'язків.

Договірні Сторони підтримуватимуть розширення прямих контактів між їхніми громадянами, а також між неурядовими організаціями та громадськими об'єднаннями обох країн.

1. Договірні Сторони співробітничатимуть між собою і в рамках міжнародних організацій і конференцій з метою розвитку та застосування міжнародних стандартів, які стосуються сприяння та захисту прав людини і основних свобод для всіх, в тому числі прав осіб, які належать до національних меншин.

2. Договірні Сторони в разі необхідності консультуватимуться з метою поліпшення і гармонізації їх національного законодавства у цій галузі, розвитку контактів між людьми та вирішення проблем гуманітарного характеру, які становлять взаємний інтерес.

1. З метою захисту етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні, Договірні Сторони будуть застосовувати міжнародні норми і стандарти, що визначають права осіб, які належать до національних меншин, а саме ті норми і стандарти, які містяться у Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, а також в: документі Зустрічі Копенгагенської конференції щодо людського виміру Організації з безпеки та співробітництва в Європі від 29 червня 1990 року, Декларації Генеральної Асамблеї ООН щодо прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин (Резолюція 47/135) від 18 грудня 1992 року і Рекомендації 1201 (1993 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо додаткового Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини стосовно прав національних меншин, при тому розумінні, що ця Рекомендація не стосується колективних прав і не зобов'язує Договірні Сторони надати відповідним особам право на спеціальний статус територіальної автономії, заснованої на етнічних критеріях.

2. Українська меншина в Румунії включає громадян Румунії незалежно від регіонів, де вони проживають і які відповідно до їх вільного вибору належать цій меншині, зважаючи на їх етнічне походження, мову, культуру чи релігію.

Румунська меншина в Україні включає громадян України незалежно від регіонів, де вони проживають і які відповідно до їх вільного вибору належать цій меншині, зважаючи на їх етнічне походження, мову, культуру чи релігію.

3. Договірні Сторони зобов'язуються в разі необхідності вжити належних заходів з метою розвитку у всіх сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до національної меншини, та особами, які належать до більшості населення. У цьому зв'язку вони належним чином враховуватимуть конкретне становище осіб, які належать до національних меншин.

4. Договірні Сторони підтверджують, що особи, яких стосується ця стаття, мають, зокрема, право індивідуально або разом з іншими членами їх групи, на свободу виявлення, збереження та розвиток їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності, право зберігати та розвивати свою культуру та право на захист від будь-якої спроби асиміляції проти їх волі. Вони мають право здійснювати повністю та ефективно права людини і основні свободи без будь-якої дискримінації і в умовах повної рівності перед законом. Особи, які належать до цих меншин, мають право ефективно брати участь у публічних справах, у тому числі через обраних відповідно до закону представників, а також у культурному, суспільному та економічному житті.

5. Договірні Сторони створюватимуть для осіб, які належать до української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні, однакові умови для вивчення їх рідної мови. Договірні Сторони підтверджують, що вищезгадані особи мають право на отримання освіти рідною мовою в необхідній кількості шкіл та освітніх державних і спеціальних учбових закладів, розміщених відповідно до географічного розселення відповідних меншин.

Вони також мають право використовувати рідну мову у відносинах з органами державної влади відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов'язань Договірних Сторін.

6. Договірні Сторони визнають, що користуючись правом на об'єднання, особи, які належать до цих національних меншин, відповідно до внутрішнього законодавства можуть засновувати та підтримувати власні організації, товариства, а також освітні, культурні та релігійні заклади та установи.

7. Договірні Сторони будуть поважати право осіб, які належать до національних меншин, мати доступ до інформації та засобів масової інформації рідною мовою, а також вільно обмінюватись та розповсюджувати інформацію. Вони не перешкоджатимуть створенню і використанню цими особами відповідно до внутрішнього законодавства кожної із Сторін власних засобів масової інформації. Особи, яких стосується ця стаття, мають право підтримувати контакти між собою та з громадянами інших держав і брати участь у заходах неурядових організацій як на національному, так і на міжнародному рівнях.

8. Договірні Сторони утримуватимуться від вжиття заходів, які змінюють пропорційний склад населення у місцевостях, де проживають особи, які належать до національних меншин, спрямовані на обмеження прав і свобод цих осіб, які випливають з міжнародних норм і стандартів, згаданих у пункті 1 цієї статті.

9. Будь-яка особа, яка належить до національної меншини і яка вважає, що її права, захищені цією статтею, були порушені, має право звернутися із зверненням до відповідних державних органів у встановленому законом порядку.

10. Договірні Сторони визнають обов'язок осіб, яких стосується ця стаття, бути лояльними до держави, громадянами якої вони є, дотримуватися її національного законодавства, а також поважати права інших осіб, зокрема тих, які належать до більшості населення або до інших національних меншин.