- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Розпорядження
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 8 вересня 2004 р. N 642-р Київ |
Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"
1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", що додається.
2. Мінсім'ядітимолоді разом з Мін'юстом, Мінпраці, МВС, Мінекономіки, МНС, Мінкультури, МОЗ, МОН, Мінтрансом, Мінфіном, Держкомспортом, Держкомстатом і Держтурадміністрацією розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, проект Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" і подати його до 29 листопада 2004 р. Кабінетові Міністрів України.
Прем'єр-міністр України | В.ЯНУКОВИЧ |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 2004 р. N 642-р
КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"
1. Загальна частина
Права дитини на відпочинок і дозвілля, користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я визначені Конвенцією ООН про
права дитини, ратифікованою Україною в 1991 році.
Організоване оздоровлення та відпочинок забезпечує поліпшення стану здоров'я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у канікулярний період, запобігає їх бездоглядності, дає можливість продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей дітей.
Протягом останніх років зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей, зумовлена негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру. У значної частини школярів спостерігається емоційно-почуттєва, інтелектуальна та вольова недорозвиненість. Вплив постійно діючих факторів ризику, незадовільна екологічна ситуація, ускладнена наслідками Чорнобильської катастрофи, перевантаження, насамперед у шкільному віці, призводять до істотного зниження імунітету та розвитку у дітей хронічних захворювань. Рівень хронічних захворювань загострює проблему дитячої інвалідності.
Незважаючи на здійснювані на державному рівні заходи, поки що не вдається забезпечити організоване оздоровлення та відпочинок усіх бажаючих (передусім соціально вразливої категорії).
Основними причинами такої ситуації є:
дефіцит коштів;
слабка матеріально-технічна база закладів позашкільної освіти, низький рівень впровадження науково-методичного підходу до організації дитячих оздоровчих закладів з оптимальним використанням їх можливостей для ефективного оздоровлення, відпочинку та розвитку дітей;
обмеження вільного доступу дітей до закладів позашкільної освіти через комерціалізацію об'єктів соціальної сфери, призначених для задоволення їх культурних інтересів та спортивно-оздоровчих потреб.
За даними Держкомстату, влітку 2003 року в дитячих оздоровчих закладах відпочивало лише 34,2 відсотка дітей шкільного віку. Першочергова увага приділялася оздоровленню та відпочинку дітей, які перебувають у несприятливих умовах та екстремальних ситуаціях. Проте оздоровлено 85,3 відсотка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 17,5 відсотка дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 29,5 відсотка дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей, 12,6 відсотка дітей-інвалідів, 61,5 відсотка дітей військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, та дітей загиблих шахтарів.
У зазначений період функціонував 14961 дитячий оздоровчий заклад, з яких 794 позаміських і 82 санаторних табори, 9963 табори з денним перебуванням, 2311 таборів праці та відпочинку, 101 заклад відпочинку старшокласників та учнівської молоді, 1528 профільних оздоровчих закладів та 182 заклади інших типів. Цілорічне оздоровлення та відпочинок дітей було організовано у 26 дитячих оздоровчих закладах.
Зазначені заклади розв'язують різні завдання. У закладах санаторного типу найбільш якісно здійснюється відновлення фізичного здоров'я дітей, надається комплекс медико-профілактичних послуг. Табори з денним перебуванням дітей, які створюються на базі навчальних закладів, становлять майже 70 відсотків загальної кількості дитячих оздоровчих закладів. Основною їх функцією є організація оздоровлення та відпочинку дітей в канікулярний період, забезпечення раціонального харчування і змістовного дозвілля.
Фінансування оздоровлення та відпочинку дітей забезпечується за рахунок виділених в установленому порядку коштів державного та місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, професійних спілок, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, Всеукраїнського фонду оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків, позабюджетних фондів, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб та коштів батьків. Проте, навіть збільшення у 2004 році видатків місцевих бюджетів не задовольняє фактичну потребу.
Відсутність належної законодавчої бази з питань оздоровлення та відпочинку дітей призводить до безсистемного цілорічного функціонування деяких дитячих оздоровчих закладів, розпорошеності матеріально-технічної бази і нераціонального використання їх ліжкового фонду.
2. Мета і завдання
Метою Концепції проекту Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" є визначення шляхів законодавчого врегулювання проблем істотного поліпшення оздоровлення та відпочинку дітей.
Для забезпечення цілорічного функціонування дитячих оздоровчих закладів, зміцнення матеріально-технічної бази та раціонального використання ліжкового фонду слід передбачити у проекті Закону більш чіткий економіко-правовий механізм стимулювання діяльності цих закладів.
З метою поліпшення показників оздоровлення та відпочинку дітей необхідно здійснити розмежування таких закладів за їх функціональними пріоритетами на оздоровчі і для відпочинку. Критеріями розмежування повинні стати види і якість послуг у сфері оздоровлення та відпочинку (далі - послуги з оздоровлення), забезпечення дієтичним харчуванням, рівень медичного обслуговування, тривалість оздоровчої зміни.
У процесі створення ринку послуг з оздоровлення дітей слід враховувати різний рівень життя населення, потреби, побажання та можливості сімей.
................Перейти до повного тексту