1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Національну програму "Діти України"
Надаючи важливого значення становищу дітей, їх соціальному захисту, створенню сприятливих умов для фізичного, інтелектуального й духовного розвитку, майбутньої повноцінної життєдіяльності та з метою координації дій, пов'язаних з виконанням Конвенції ООН про права дитини,
постановляю:
1. Затвердити Національну програму "Діти України" (додається).
2. Міністерствам і відомствам України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити до 1 березня 1996 року територіальні та галузеві заходи щодо виконання Національної програми "Діти України".
3. Кабінету Міністрів України, починаючи з 1996 року, при формуванні проектів Державного бюджету України та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів, Державної програми економічного і соціального розвитку, виходячи із реального стану економіки країни, передбачати фінансові ресурси для виконання Національної програми "Діти України".
4. Кабінету Міністрів України подавати щорічно, починаючи з 1997 року, Президентові України державну доповідь про становище дітей в Україні.
5. Міністерствам і відомствам України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щорічно з урахуванням державної доповіді про становище дітей в Україні та виходячи з реальних умов подавати Кабінету Міністрів України пропозиції про зміни і доповнення до Національної програми "Діти України".
6. Координацію робіт щодо виконання Національної програми "Діти України", а також контроль за цільовим використанням коштів, що виділятимуться на її реалізацію, покласти на Кабінет Міністрів України.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 18 січня 1996 року
N 63/96
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 18 січня 1996 року N 63/96
НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА "ДІТИ УКРАЇНИ"
ВСТУП
Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя вимог цих документів потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства.
Ситуація, що склалась у сфері розвитку дітей, - складова демографічної кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик населення, зокрема загостренням проблеми здоров'я дітей.
Вже вступаючи до школи 60 відсотків дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. Зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання (328,8 тисячі), хвороби нервової системи і органів чуття (1,3 мільйона). 10 відсотків від загальної кількості дітей, які вступають до першого класу загальноосвітньої школи, мають затримку психічного розвитку. У значної частини школярів спостерігається недорозвиненість емоційно-почуттєвої, інтелектуальної та вольової сфери. Почастішали випадки порушення імунної системи, хронічних запальних захворювань бронхолегеневої системи, органів травлення, сечових шляхів та захворювань щитовидної залози.
Загострюється проблема соціального сирітства. Серед дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (близько 90 тисяч), лише 7 відсотків - круглі сироти. Серед підлітків та молоді поширюється куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венеричні захворювання, посилюється загроза епідемії СНІДу. Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств.
У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей властивий стан соціальної інфантильності. Актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів.
Об'єктивними причинами різкого зниження фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є глибока соціально-економічна криза, екологічні проблеми, критичний стан щодо забезпечення дітей раціональним харчуванням, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров'я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери обмежує доступ дітей до позашкільної освіти, задоволення їх культурних інтересів та спортивно-оздоровчих потреб.
Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова сприятливого соціально-економічного і демографічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення.
МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Основна мета Національної програми "Діти України" - це забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною.
Програма розрахована на період до 2000 року і має стати орієнтиром для формування регіональних дій стосовно поліпшення становища дітей та відповідних територіальних програм на основі інтеграції діяльності державних установ з громадськими та іншими організаціями.
Основними завданнями Програми є:
створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;
формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури;
профілактика захворюваності та забезпечення дітей найбільш досконалими видами медичної допомоги, засобами лікування і відновлення здоров'я;
проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і паразитарним захворюванням;
створення умов для ліквідації недоїдання дітьми, а також запобігання хворобам, пов'язаним з неповноцінним харчуванням;
здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії, алкоголізму і куріння серед дітей;
реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства;
удосконалення системи інформації населення щодо забезпечення здорового розвитку дитини.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ
Національна програма "Діти України" реалізується у комплексі з програмами, затвердженими Урядом, зокрема Довгостроковою програмою поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства, Національною програмою імунопрофілактики населення на 1993-2000 роки, Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI століття), Національною програмою планування сім'ї, Комплексною програмою розв'язання проблем інвалідності, за такими напрямами:
поліпшення умов розвитку, виховання і освіти дітей;
поліпшення стану здоров'я підростаючого покоління шляхом профілактики захворювань жінок і дітей та вдосконалення системи охорони здоров'я;
сприяння повноцінному харчуванню дітей та розвитку індустрії дитячого харчування;
поліпшення умов життя дітей, які перебувають в особливо складних і надзвичайних умовах;
удосконалення правового законодавства щодо захисту материнства і дитинства.
У подоланні кризи, що склалась, у справі забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей основну роль мають відігравати сім'я, держава, суспільство.
Сім'я
Сім'я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім поколінням. У першу чергу сім'я повинна залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім'ї має стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим явищам - курінню, алкоголізму тощо.
Усі державні та суспільні інституції мають підтримувати зусилля батьків або осіб, які їх замінюють, спрямовані на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, розвитку здорової дитини.
Держава
Держава сприяє правовому і соціальному захисту дітей, створенню належних умов для всебічного розвитку молодого покоління. Предметом особливої уваги держави є:
зменшення негативного впливу навколишнього природного середовища на стан здоров'я дітей, розвиток служб планування сім'ї, генетичних центрів, закладів амбулаторно-поліклінічної мережі та забезпечення спеціалізованої медичної допомоги кожній дитині, яка цього потребує;
забезпечення збереження та оптимізація мережі закладів освіти, розвиток і створення нових типів навчально-виховних закладів для дітей різного віку, організація їх повноцінного дозвілля, сприяння розвитку психолого-педагогічних служб, основним завданням яких має бути діагностико-психологічне обстеження, профілактика, корекція, консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу, просвітницька робота, психологічна експертиза нових технологій навчання та виховання.
Під особливою увагою і турботою держави повинні бути діти, які з тих чи інших причин перебувають у скрутних умовах існування. Державна опіка щодо цих дітей має стати одним з пріоритетних напрямів соціальної політики. На зміну ізольованому інтернатному вихованню має прийти інтегроване навчання та виховання.
Реабілітаційні заходи стосовно хворих дітей та дітей-інвалідів розширюватимуться за рахунок сфери соціальної реабілітації.
Держава всіляко підтримуватиме розвиток усіх форм благодійності та спонсорства стосовно дітей.
Суспільство
Суспільство повинно забезпечити дітям повнокровну участь у всіх сферах діяльності, що їх стосуються. Головні зусилля суспільства та його інституцій мають бути спрямовані на створення розвинутої системи патронажу сімей трудовими колективами та громадськими організаціями, що сприятиме наданню адресної допомоги дітям з особливо неблагополучних, уразливих сімей.
ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Здійснення намічених Програмою заходів дасть змогу:
стабілізувати та надалі скоротити рівень смертності дітей у віці до 1 року до 12 на 1000 народжених живими;
знизити рівень смертності дітей від 0 до 14 років до 98 на 100000 населення відповідного віку за рахунок зменшення смертності від:
інфекційних захворювань - до 3;
вроджених вад розвитку - до 20;
травм, нещасних випадків та отруєнь - до 20;
хвороб нервової системи та органів чуття - до 4;
хвороб органів дихання - до 5;
знизити рівень загальної захворюваності дітей на 15 відсотків;
підвищити рівень охоплення дітей профілактичними щепленнями до 95 відсотків, що дасть змогу:
знизити інфекційну захворюваність у цілому;
ліквідувати захворюваність на поліомієліт та випадки смерті від дифтерії;
довести рівень грудного вигодовування немовлят у віці до 4 місяців до 75 відсотків, що сприятиме значному зменшенню захворюваності дітей молодшого віку;
знизити рівень інвалідизації дитячого населення;
забезпечити право кожної дитини на отримання кваліфікованої медичної допомоги;
скоротити рівень недостатності харчування дітей, подолати вітамінну (вітаміни А і С) та йодну недостатність у дітей;
створити економічні умови для розвитку вітчизняної індустрії дитячого харчування, що дасть змогу скоротити обсяги закупівлі продуктів дитячого харчування за кордоном;
поліпшити якість освіти та виховання дітей з урахуванням їх індивідуальних здібностей і потреб;
створити належні умови для соціальної адаптації та захисту інтересів дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, дітей-інвалідів;
забезпечити підтримку творчо обдарованої особистості;
забезпечити формування нових засад соціального та правового захисту дітей та сімей з дітьми;
забезпечити інтеграцію зусиль центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, установ та організацій, спрямованих на захист прав дітей.
ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
1. Поліпшення здоров'я дітей, зниження дитячої захворюваності й смертності
Запровадити сучасні методи допологової діагностики і лікування генетичних розладів.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
1996 - 2000 роки.
Забезпечити підготовку фахівців у галузі медичної генетики.
МОЗ України, Академія медичних наук
України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
1996 - 2000 роки.
Створити на базі місцевих оздоровчих закладів регіональні санаторії-профілакторії для вагітних жінок, які мають захворювання внутрішніх органів.
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.
Починаючи з 1996 року.
Забезпечити обстеження всіх новонароджених на фенілкетонурію та гіпотеріоз.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
Починаючи з 1996 року.
Забезпечувати хворих на фенілкетонурію продуктами лікувального харчування (діти - до 12 років, жінки - на період вагітності).
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
Починаючи з 1997 року.
Зміцнити матеріально-технічну базу родопомічних закладів з метою введення в практику їх роботи сучасних методичних технологій.
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, МОЗ
України.
1997 - 2000 роки.
Здійснити заходи, спрямовані на підтримку грудного вигодовування немовлят:
а) розробити та прийняти Програму підтримки грудного вигодовування немовлят.
МОЗ України, Академія медичних наук
України.
1996 рік.
б) сприяти впровадженню ініціативи ВООЗ (ЮНІСЕФ) "Лікарня доброзичлива до дитини" в родопомічних закладах України.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації;
1996 - 1998 роки;
в) створити регіональні центри підтримки лактації:
західний - на базі Львівського обласного перинатального центру.
МОЗ України, Львівська обласна державна
адміністрація.
1997 рік;
східний - на базі Донецького державного регіонального центру матері і дитини.
МОЗ України, Донецька обласна державна
адміністрація.
1997 рік.
центральний - на базі Науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України (м.Київ)
Академія медичних наук України, МОЗ.
1997 рік.
Створити в усіх областях відділення інтенсивної терапії новонароджених і забезпечити їх необхідним обладнанням та медичною апаратурою.
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, МОЗ
України.
1997 - 1999 роки.
Забезпечити охоплення профілактичними щепленнями 95 відсотків дітей у віці до 1 року.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
Постійно.
Здійснити будівництво дитячих інфекційних лікарень за типовими проектами і створити на їх базі служби реанімації та інтенсивної терапії.
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, МОЗ
України, Мінекономіки України, Мінфін
України.
До 2000 року.
Створити на базі клінічної шкірно-венерологічної лікарні м.Києва Державний методично-координаційний центр боротьби з венеричними захворюваннями.
МОЗ України, Київська міська державна
адміністрація.
1996 рік.
Створити центри статевого виховання підлітків при існуючих кабінетах гінекології дитячого та підліткового віку.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
1997 - 1998 роки.
Розробити і затвердити стандарти психофізичного розвитку дітей та впровадити їх в діагностику індивідуального рівня розвитку дитини.
МОЗ України, Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України,
Академія медичних наук України.
1996 - 2000 роки.
Створити в м.Києві Українську державну багатопрофільну дитячу спеціалізовану лікарню.
МОЗ України, Київська міська державна
адміністрація.
До 2000 року.
Розробити та впровадити лікувально-профілактичні програми з питань дитячої онкології та гематології з метою вдосконалення спеціалізованої медичної допомоги.
МОЗ України, Академія медичних наук
України.
1996 - 1997 роки.
Створити Український центр хронічного гемодіалізу і еферентних методів лікування на базі дитячої клінічної лікарні N 1 м.Києва.
МОЗ України, Київська міська державна
адміністрація.
1997 - 1998 роки.
Створити центр лікування новонароджених дітей, хворих на ретинопатію на базі офтальмологічної лікарні м.Києва.
МОЗ України, Київська міська державна
адміністрація.
1996 - 1997 роки.
Забезпечувати санаторно-курортне лікування дітей, хворих на цукровий діабет і гемабластози.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації разом з Федерацією
профспілок України.
Починаючи з 1997 року.
Розробити програму розвитку курорту Євпаторії як національного дитячого курорту.
Уряд Автономної Республіки Крим разом з
Федерацією профспілок України.
1996 - 2000 року.
Створити Всеукраїнський фонд оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків з метою акумуляції додаткових коштів для фінансування витрат на організацію відпочинку дітей та підлітків, насамперед з малозабезпечених і багатодітних сімей, дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей-інвалідів.
Міносвіти, Мінмолодьспорт України разом
з Федерацією профспілок України.
1996 рік.
Доповнити навчальні програми закладів освіти тематикою щодо профілактики побутового, дорожньо-транспортного, спортивного травматизму та безпечного поводження на воді.
Міносвіти України.
1996 рік.
Забезпечити обов'язкове встановлення знаків дорожнього руху, що вказують на можливу присутність дітей на дорогах (поблизу шкіл, дитячих садків, оздоровчих та інших дитячих закладів) та посилити контроль за їх наявністю.
МВС України.
Постійно.
Розробити схему шляхів евакуації травмованих дітей з урахуванням ступеня травмування та необхідності надання висококваліфікованої допомоги.
МОЗ України.
1996 - 1997 роки.
Підготувати та видати довідку-пам'ятку про шляхи евакуації травмованих дітей за регіонами, контролювати її наявність під час отримання власником транспортного засобу прав водія та проходження техогляду.
МВС України, МОЗ України.
Починаючи з 1997 року.
2. Дитяче харчування
Створити в Українському науково-дослідному інституті харчування дослідну лабораторію для визначення вмісту йоду в біопробах.
МОЗ України.
1996 рік.
Здійснити підготовку фахівців в визначення вмісту йоду в біопробах.
МОЗ України.
1996 рік.
Проводити профілактику йодної недостатності населення, в першу чергу серед дітей та вагітних жінок, на територіях, ендемічних по зобу, шляхом забезпечення йодованою сіллю та антиструмином.
МОЗ України, Академія медичних наук
України.
Постійно.
Забезпечити випуск препаратів з вітаміном А (ВАТ "Вітаміни", м.Умань), у тому числі вітаміну А в капсулах, відповідно до потреб у них.
Держкоммедбіопром України.
Починаючи з 1996 року.
Проводити через заклади охорони здоров'я масову профілактичну вітамінізацію (вітамін А) вагітних жінок, матерів, що годують немовлят, та дітей віком до трьох років.
МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
Починаючи з 1997 року.
Забезпечити випуск полівітамінних препаратів для профілактики гіповітамінозів у дітей.
Держкоммедбіопром України.
Починаючи з 1996 року.
Розробити і впровадити в практику нормування вмісту в харчових продуктах біологічно активних речовин, зокрема вітамінів та мікроелементів з обов'язковим посиланням на нього в нормативній документації зі стандартизації.
МОЗ України, Держхарчопром України,
Мінсільгосппрод, Національна академія
наук України, Українська національна
академія аграрних наук, Держстандарт
України.
До 2000 року.
Організувати виробництво продуктів дитячого харчування з пектиновими добавками для профілактики захворювань дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Мінсільгосппрод України, МОЗ України,
Держхарчопром України.
Починаючи з 1997 року.
Розробити заходи щодо промислового освоєння виробництва вітчизняних пектинів для потреб дитячого харчування.
Мінсільгосппрод України, МОЗ України,
Держхарчопром України, Українська
національна академія аграрних наук,
Національна академія наук України.
1996 - 1997 роки.
За рахунок державних капітальних вкладень частково забезпечити:
будівництво та реконструкцію промислових і спеціалізованих підприємств, що виробляють продукти дитячого харчування;
удосконалення та освоєння нових технологій виробництва сухих і рідких адаптованих молочних сумішей, харчових біологічно активних добавок і компонентів, продуктів на молочно-зерновій, плодоовочевій, м'ясній та рибній основах, продуктів функціонального (лікувально-профілактичного) харчування для дітей, вагітних жінок і матерів, що годують немовлят, а також постійний контроль за їх діяльністю.
Мінекономіки України, Мінфін України,
Мінсільгосппрод України, МОЗ України,
Держстандарт України, Українська
національна академія аграрних наук.
Починаючи з 1996 року.
Забезпечити державну підтримку підприємствам вітамінної промисловості, які здійснюють розвиток виробничих потужностей і освоєння сучасних технологій виробництва екологічно чистих та біологічно активних полівітамінних препаратів і вітамінно-мінеральних преміксів для збагачення продуктів дитячого харчування та індивідуального споживання.
Мінекономіки України, Мінфін України,
МОЗ України, Держхарчопром України,
Держкоммедбіопром України.
Починаючи з 1996 року.
Розробити функціональні набори продуктів і раціони харчування для дітей, адекватні їх віку, статі та стану здоров'я з урахуванням потреб дітей в основних харчових речовинах і енергії, якості продуктів харчування, а також вмісту аскорбінової кислоти, вітаміну А, тіаміну, ніацину, рибофлавіну, фолієвої кислоти та мінеральних речовин.
МОЗ України.
1997 - 1998 роки.
Розробити нові комбіновані продукти лікувального та лікувально-профілактичного харчування з використанням нетрадиційної рослинної та тваринної сировини на основі екологічно чистих технологій.
МОЗ України, Академія медичних наук
України, Українська національна
академія аграрних наук.
1997 - 1998 роки.
Забезпечувати виробництво продуктів дитячого харчування спеціального призначення з екологічно чистої сировини.
Мінсільгосппрод України, Мінекономіки
України, Держхарчопром України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
Постійно.
Забезпечити гігієнічний режим індивідуального водоспоживання та контроль за ним у навчально-виховних та оздоровчих дитячих закладах.
МОЗ України, Міносвіти України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
Починаючи з 1996 року.
3. Поліпшення умов розвитку, виховання і освіти дітей
Здійснювати заходи, спрямовані на збереження та впорядкування мережі дошкільних закладів та поліпшення рівня обслуговування дітей у них, у тому числі за рахунок відкриття дошкільних закладів, що спеціалізуються на наданні послуг сім'ям відповідно до їх потреб (компенсуючого типу, з короткочасним перебуванням, центри розвитку здорової дитини тощо).
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.
Постійно.
Розробити державні вимоги до змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти, науково обгрунтовані рекомендації щодо необхідності введення в штати дошкільних закладів посади психолога, спеціаліста з контролю за фізичним здоров'ям учнів, соціального працівника по роботі з сім'єю.
Міносвіти України, Мінпраці України,
Академія педагогічних наук України.
1996 - 1997 роки.
Удосконалити мережу загальноосвітніх навчально-виховних закладів різних типів з метою задоволення потреб населення. Провести експериментальні дослідження щодо пошуку й апробації нових технологій навчання.
Міносвіти України, Академія
педагогічних наук України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
1996 - 1998 роки.
Розробити та затвердити гігієнічно обгрунтовані рекомендації щодо режимів навчання, фізичного та трудового навантаження дітей у навчально-виховних закладах різних типів і вилучити з навчальних планів та програм ускладнені та другорядні матеріали.
МОЗ України, Міносвіти України,
Національна академія наук України,
Академія медичних наук України,
Академія педагогічних наук України.
1996 - 1999 роки.
Забезпечувати виконання комплексного плану вдосконалення наявних та створення нових підручників, видання їх у комплекті з методичними посібниками, дидактичними матеріалами та комп'ютерними навчальними програмами з урахуванням гігієнічних вимог.
Міносвіти, Мінпресінформ України,
Академія педагогічних наук України.
Постійно.
Розробити науково-методичні рекомендації щодо організації диференційованого навчання учнів відповідно до їх здібностей, нахилів та інтересів.
Міносвіти України, Академія

................
Перейти до повного тексту