Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Головне управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України, що додається.

Доручити Головному управлінню представляти інтереси ветеринарної медицини України у зарубіжних державах.

2. Збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства сільського господарства і продовольства на 12 одиниць з фондом оплати праці 109 тис. крб. до кінця 1992 року для зміцнення апарату Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією.

Міністерству фінансів профінансуваати додаткові витрати на утримання центрального апарату зазначеного Міністерства в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання органів державної виконавчої влади.

3. Міністерству праці встановити посадові оклади керівників і спеціалістів центральної, зональних, міжобласних, обласних, районних, міських державних лабораторій ветеринарної медицини, а також спеціалістів районних і міських підприємств державної ветеринарної медицини, їхніх структурних підрозділів.

4. Міністерству державних ресурсів виділяти за заявками Міністерства сільського господарства і продовольства необхідну кількість легкових автомобілів, мотоциклів з колясками, шин, акумуляторів, запасних частин до них для органів та установ державної ветеринарної медицини.

5. Прирівняти за умовами матеріально-побутового забезпечення і медичного обслуговування начальника Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства - головного державного інспектора ветеринарної медицини України до заступника Міністра України, заступників начальника цього Головного управління до начальників головного управління Міністерства.

6. Міністерству сільського господарства і продовольства, Українській академії аграрних наук внести до 10 грудня 1992 р. Кабінету Міністрів України погоджену пропозицію про організацію Інституту вдосконалення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини.

7. Міністерству сільського господарства і продовольства, Укоопспілці подати до 1 лютого 1993 р. Кабінету Міністрів України пропозиції про організацію та здійснення на м'ясопереробних підприємствах і бойнях ветеринарно-санітарної експертизи спеціалістами державної ветеринарної медицини за плату.

1. Головне управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією (надалі-Головне управління) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є самостійним структурним підрозділом центрального апарату Міністерства сільського господарства і продовольства, яке підпорядковується безпосередньо Міністру сільського господарства і продовольства.

2. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство сільського господарства і продовольства України, Статутом ветеринарної медицини України та цим Положенням.

3. Основними завданнями Головного управління є:

профілактика, діагностика, лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб свійських тварин та дикої фауни;

контроль за виробництвом та випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному і санітарному відношенні сировини та продуктів тваринного походження;

захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

охорона території України від занесення інфекційних хвороб тварин з територій інших держав;

контроль за якістю виробництва лікарських, діагностичних, профілактичних засобів і кормових добавок, призначених для ветеринарної медицини;

радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, холодильниках і базах заготівлі, зберігання і реалізації продуктів тощо;

проведення незалежної ветеринарно-санітарної експертизи тварин, сировини і продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної медицини, у разі їх експорту та імпорту;

визначення основних напрямів і координація проведення заходів, пов'язаних із міжнародним співробітництвом з питань ветеринарної медицини;

впровадження в практику досягнень ветеринарної науки.

4. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань безпосередньо, а також через підпорядковані йому органи й установи:

1) організує і контролює ветеринарні заходи щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин;

2) оцінює епізоотичну ситуацію і дає обов'язкові для виконання розпорядження щодо здійснення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також дератизації, дезінфекції й інших подібних заходів;

3) контролює роботу лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи тваринницької та рослинницької продукції на ринках;

4) розробляє разом з Міністерством охорони здоров'я заходи із профілактики хвороб, спільних для людей і тварин, проводить їх та забезпечує взаємний обмін відповідною інформацією;

5) здійснює державний ветеринарний контроль за виконанням всіма міністерствами, відомствами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства з питань ветеринарної медицини;

6) здійснює контроль за охороною території України від занесення з територій інших країн інфекційних хвороб тварин, а також проводить перевірку ветеринарного стану тварин, сировини, продуктів тваринного походження, кормів, що експортуються та імпортуються;

7) провадить оцінку ветеринарно-санітарного стану м'ясо- і молочнопереробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання сировини та продуктів тваринного походження, кормів і засобів їх транспортування;

8) аналізує причини захворюваності незаразними хворобами і падежу тварин і птиці, розробляє рекомендації з їх профілактики;

9) контролює дотримання органами державної ветеринарної медицини виключного права на проведення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і продуктів забою на м'ясокомбінатах, бойнях, у цехах, на інших переробних підприємствах і ринках, а також передзабійного огляду тварин;

10) здійснює ветеринарно-санітарний і екологічний контроль продуктів харчування тваринного і рослинного походження;

11) організує діяльність органів державної ветеринарної медицини з виконання ветеринарних вимог при виробництві, переробці, зберіганні, транспортуванні тварин, сировини і продуктів тваринного походження, виробництві та використанні імунобіологічних, біологічних, рослинних, хімічних, хіміко- фармацевтичних препаратів;

12) координує і контролює діяльність відомчої ветеринарної медицини, пов'язану із виконанням комплексу заходів щодо профілактики захворювань тварин, їх лікування, скорочення втрат від хвороб, неплідності та падежу, підвищення якості сировини і продуктів тваринного походження, запобігання і боротьби із хворобами, спільними для тварин і людей, одержання екологічно чистих продуктів харчування;

13) координує і контролює роботу відділів відомчої ветеринарної міліції, пов'язану із забезпеченням проведення карантинних заходів;

14) здійснює контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог при перевезенні тварин, сировини і продуктів тваринного походження;

15) контролює дотримання стандартів, технічних умов і інструкцій, ветеринарних вимог при виробництві біологічних, стимулюючих, вітамінних та інших препаратів;

16) контролює застосування у ветеринарній медицині біологічних, хімічних й інших препаратів, які використовуються для профілактики хвороб і лікування тварин;

17) контролює своєчасне накладання карантину при появі заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних правил в неблагополучних пунктах, ліквідацію осередків інфекції, а також цільове використання спеціального автотранспорту;