Відповідно до частини другої статті 130 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, що додається.

1. Цей Порядок визначає процедуру розроблення та затвердження планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту.

2. Плани реагування на надзвичайні ситуації:

розробляються з метою упорядкування та координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначають організацію управління реагуванням на надзвичайні ситуації, порядок дій і взаємодії, а також організацію основних видів забезпечення органів управління та сил цивільного захисту, що залучатимуться до реагування у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, переведення органів управління та сил цивільного захисту у режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації.

План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня розробляється ДСНС та затверджується Кабінетом Міністрів України.

План реагування на надзвичайні ситуації галузі, центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади у межах своєї сфери діяльності розробляється відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим органом державної влади та затверджується його керівником.

План реагування на надзвичайні ситуації Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя розробляється та затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, що утворила відповідну територіальну підсистему єдиної державної системи цивільного захисту.

План реагування на надзвичайні ситуації у масштабі району, району в мм. Києві та Севастополі, території територіальної громади розробляється та затверджується районною, районною в мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, селищної, сільської ради, що утворила відповідну ланку територіальної підсистеми, її субланку.

План реагування на надзвичайні ситуації суб’єкта господарювання розробляється відповідним суб’єктом господарювання з чисельністю працюючого персоналу більше 50 осіб та затверджується керівником такого суб’єкта господарювання.

У суб’єктів господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше посадова особа з питань цивільного захисту розробляє інструкцію щодо дії персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яка затверджується керівником такого суб’єкта господарювання. Інструкція повинна містити відомості про можливі (прогнозовані) надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на об’єкті суб’єкта господарювання, сигнали оповіщення про небезпеку, дії персоналу після отримання таких сигналів, маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття у захисних спорудах цивільного захисту, заходи із збереження матеріальних цінностей.

До опрацювання планів реагування на надзвичайні ситуації можуть залучатися всеукраїнські громадські організації інвалідів та їх спілки.

3. Плани локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки розробляються з метою упорядкування та координації дій органів управління та сил цивільного захисту підприємства, установи, організації, у власності або користуванні яких перебуває об’єкт підвищеної небезпеки, у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

План локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єкті підвищеної небезпеки розробляється та затверджується юридичною або фізичною особою, у власності або у користуванні якої є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, а також підприємством, установою, організацією, які планують експлуатувати або експлуатують хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки.

4. Плани цивільного захисту на особливий період розробляються з метою визначення обсягів, порядку організації, способів і строків здійснення заходів щодо переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її підсистем, ланок, суб’єктів господарювання у визначені ступені готовності, а також виконання завдань, покладених на органи управління та сили цивільного захисту в умовах особливого періоду.

План цивільного захисту України на особливий період розробляється ДСНС та затверджується у порядку, визначеному відповідними актами Президента України.

План цивільного захисту центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади на особливий період у межах своєї сфери діяльності розробляється відповідним органом виконавчої влади, іншим органом державної влади та затверджується його керівником.

План цивільного захисту Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя на особливий період розробляється та затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.

План цивільного захисту району, району в мм. Києві та Севастополі, території відповідної територіальної громади на особливий період розробляється та затверджується відповідним виконавчим органом міської, селищної, сільської ради, держадміністрацією.

План цивільного захисту суб’єкта господарювання на особливий період розробляється та затверджується суб’єктом господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та/або який віднесено до категорії цивільного захисту.

5. Плани основних заходів цивільного захисту на рік розробляються щороку на наступний рік і мають за мету організацію та здійснення заходів, уключаючи заходи у відбудовний період після закінчення воєнних дій, спрямованих на забезпечення готовності органів управління, сил та засобів цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних і територіальних підсистем до виконання завдань за призначенням, підготовку керівного складу і фахівців органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, навчання населення діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій, визначення обсягу та строків здійснення відновлювальних робіт із ліквідації наслідків воєнних дій під час дії воєнного стану, а також здійснення контролю за станом впровадження заходів цивільного захисту на державному, регіональному та місцевому рівні.