Україна та Португальська Республіка (далі - Сторони),

керуючись положеннями Статуту Організації Об'єднаних Націй, Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі, Паризької хартії для нової Європи від 21 листопада 1990 року, Віденського документа 1999 року переговорів про заходи зміцнення довіри і безпеки від 16 листопада 1999 року та інших документів Організації з безпеки і співробітництва в Європі,

маючи на меті сприяти зміцненню миру, стабільності та безпеки у Євроатлантичному регіоні,

бажаючи розвивати двосторонні відносини і взаємну довіру між Сторонами та збройними силами держав Сторін, зокрема в рамках Ради Євроатлантичного Партнерства та програми "Партнерство заради миру",

домовилися про таке:

Ця Угода має на меті встановлення загальних принципів здійснення військового співробітництва між Сторонами відповідно до компетенції, визначеної національним законодавством.

1. Співробітництво Сторін здійснюється у таких напрямах:

a) удосконалення організаційної структури, розвиток демократичного цивільного контролю та підвищення ефективності керівництва в збройних силах;

b) діалог із проблемних питань формування військової політики та національної безпеки;

c) підготовка військових підрозділів збройних сил Сторін для участі в миротворчих операціях ООН;

d) охорона навколишнього середовища від забруднень, пов'язаних із діяльністю військових формувань;

e) правове забезпечення діяльності збройних сил, прав людини під час проходження військової служби, а також обмін досвідом щодо вивчення і впровадження норм міжнародного права в збройних силах;

f) військова освіта і підвищення кваліфікації військових кадрів;

g) гуманітарна та культурно-виховна діяльність у збройних силах;

h) організація зв'язку, інформатизації і радіоелектронного забезпечення;

i) військова топографія та геодезія.

2. Інші напрями військового співробітництва можуть бути предметом окремих угод між Сторонами.

1. Співробітництво між Сторонами здійснюється в таких формах:

a) офіційні візити і робочі зустрічі на рівні міністрів оборони, начальників генеральних штабів, командувачів видів збройних сил або інших уповноважених Сторонами осіб;

b) консультації, обмін досвідом та інформацією;

c) переговори робочих груп, проведення спільних семінарів і конференцій з питань діяльності збройних сил;

d) взаємні запрошення на показ військової техніки, озброєння та на військові навчання;