Україна та Португальська Республіка (далі - Сторони),

висловлюючи свою занепокоєність зростанням організованої злочинності, зокрема в її міжнародній сфері;

визнаючи важливість посилення та розвитку співробітництва в галузі боротьби зі злочинністю;

уважаючи, що це співробітництво повинно здійснюватися ефективніше з дотриманням прав людини та основоположних свобод, викладених у відповідних міжнародних правових актах у цій галузі;

ураховуючи цілі та принципи, викладені в міжнародних конвенціях, сторонами яких вони є, а також рішення Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ у галузі боротьби зі злочинністю,

домовилися про таке:

Ця Угода встановлює правовий режим, що регулює співробітництво між Сторонами у сфері боротьби зі злочинністю, відповідно до застосовного законодавства.

1. Сторони відповідно до застосовного міжнародного права, свого національного законодавства та на підставі цієї Угоди, співробітничають одна з одною з метою недопущення, виявлення злочинів та переслідування за скоєння злочинів, зокрема недопущення, виявлення форм організованої злочинності, шляхом співробітництва між їхніми компетентними органами.

2. Із цією метою Сторони співробітничають одна з одною в боротьбі зі злочинністю, зокрема з такими явищами:

a) незаконною торгівлею наркотичними засобами, психотропними речовинами, у тому числі прекурсорами;

b) відмиванням грошей;

c) незаконною торгівлею й використанням ядерних матеріалів та інших радіоактивних, вибухових і токсичних речовин, зброї та боєприпасів;

d) тероризмом, участю в злочинній і терористичній організації, а також з фінансуванням злочинної й терористичної діяльності;

e) сприянням нелегальній імміграції, зокрема з незаконним використанням документів, що посвідчують особу, та проїзних документів;

f) торгівлею людьми, комерційною сексуальною експлуатацією третіми особами, зокрема сексуальною експлуатацією дітей;

g) крадіжками транспортних засобів й торгівлею ними, а також з підробленням елементів ідентифікації транспортних засобів;

h) незаконною торгівлею культурними або історичними цінностями;

i) корупцією, фінансово-економічною злочинністю й підробленням торгових марок і патентів;

j) податковими правопорушеннями.

3. Ця Угода не охоплює співробітництва у сфері надання правової допомоги в кримінальних справах або у сфері екстрадиції.

1. Співробітництво між Сторонами спрямоване:

a) на обмін інформацією оперативного та правового характеру, а також інформацією про місце знаходження та ідентифікацію осіб та речей, а також на сприяння в здійсненні поліцейських дій;

b) технічну й професійну підготовку працівників компетентних органів обох Сторін;

c) обмін досвідом та експертами;

d) обмін аналітичною інформацією про виникнення, розвиток та передбачувані наслідки злочинних явищ.

2. Сторони можуть установлювати інші форми співробітництва, які відповідають досягненню цілей цієї Угоди.

1. Компетентними органами, відповідальними за виконання цієї Угоди, є:

a) від України:

i) Міністерство внутрішніх справ;

ii) Служба безпеки;

iii) Адміністрація Державної прикордонної служби;

iv) Державна митна служба;

v) Державна податкова адміністрація;

b) від Португальської Республіки:

i) Національна кримінальна поліція;

ii) Служба у справах іноземців і кордонів;

iii) Національна республіканська гвардія;

iv) Поліція громадської безпеки.

2. Компетентні органи обох Сторін можуть створювати робочі групи, сприяти проведенню засідань експертів й укладати необхідні протоколи для виконання цієї Угоди.

1. Запит про допомогу повинен містити:

a) назву органу, який надсилає запит;

b) назву органу, якому він адресується;

c) предмет запиту;

d) мету запиту;

e) будь-яку іншу інформацію, яка може сприяти виконанню запиту.

2. Запит повинен бути виконаний якнайшвидше.

3. Запити й відповіді надаються в письмовій формі мовою, погодженою між компетентними органами обох Сторін.

4. У термінових випадках запити можуть бути зроблені в усній формі за умови, що вони будуть негайно підтверджені в письмовій формі.

5. Якщо орган, який отримав запит, не має права виконувати його, то цей орган невідкладно повідомляє про це компетентному органові Сторони, яка надіслала запит, і потім передає його компетентному органові.

6. Якщо запитувана Сторона має сумніви стосовно автентичності чи змісту запиту або вважає, що інформація, яка міститься в запиті, є недостатньою для його виконання, то вона може запитати додаткову інформацію.