1. Внести до затверджених Указом Президента України від 21 серпня 1997 року N 888 Положення про Міністерство оборони України (зі змінами, внесеними Указом від 12 листопада 1999 року N 1464 і Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України зміни, виклавши їх у новій редакції (додається).

2. Міністрові оборони України привести в місячний строк структуру Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України у відповідність із цим Указом.

1. Міністерство оборони України (Міноборони України) є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України (далі - Збройні Сили).

Міноборони України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони.

2. Міноборони України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Міноборони України є:

участь у реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, координація діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони;

участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України;

забезпечення функціонування, бойової і мобілізаційної готовності, боєздатності та підготовки Збройних Сил до виконання покладених на них функцій і завдань;

проведення державної військової кадрової політики, заходів щодо реалізації соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил;

розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу;

взаємодія з державними органами, громадськими організаціями і громадянами, міжнародне співробітництво;

контроль за додержанням законодавства у Збройних Силах, створення умов для демократичного цивільного контролю над Збройними Силами.

4. Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань:

1) у питаннях забезпечення державної політики у сфері оборони:

а) бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, підготовці проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері оборони;

б) проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки і оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України;

в) координує в установленому порядку діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері оборони;

г) готує пропозиції щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань оборони держави та військового будівництва;

д) бере участь у:

забезпеченні виконання відповідних заходів у разі введення надзвичайного або воєнного стану;

здійсненні заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України, веде інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань підвищення престижу військової служби, висвітлення діяльності Збройних Сил;

формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;

забезпеченні функціонування національної економіки та державного управління в особливий період, у плануванні мобілізаційної підготовки її галузей та контролі за підготовкою підприємств, установ, організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;

виконанні державних програм розвитку Збройних Сил та розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;

забезпеченні реалізації єдиної державної політики з питань стандартизації продукції, процесів та послуг, метрологічної діяльності, кодифікації та каталогізації продукції військового призначення, є замовником із державного оборонного замовлення на роботи з кодифікації військової техніки, озброєння, координує діяльність у цій сфері;

е) забезпечує комплектування Збройних Сил та інших військових формувань особовим складом, здійснює разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування заходи щодо підготовки громадян до військової служби, їх призову на військову службу або прийняття на військову службу за контрактом, під час мобілізації, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби, і в разі демобілізації, щодо реалізації їх відповідних прав і свобод;

є) вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо утворення, реорганізації та ліквідації науково-дослідних установ, військових навчальних закладів Збройних Сил III або IV рівня акредитації та військових навчальних підрозділів інших державних вищих навчальних закладів;

ж) подає в установленому порядку пропозиції щодо представництва України у воєнно-політичних та військових органах відповідних міжнародних організацій;

з) здійснює в межах компетенції міжнародне співробітництво за воєнно-політичним, військовим, військово-технічним та іншими напрямами і з питань цивільно-військових відносин з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

и) подає в установленому порядку пропозиції щодо укладення та денонсації міжнародних договорів України у військовій сфері, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру, забезпечує в межах компетенції виконання зобов'язань, узятих Україною за міжнародними договорами;

і) бере в установленому порядку участь у підготовці пропозицій і забезпечує виконання рішень про участь підрозділів Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях, надання військової допомоги іноземним державам, направлення підрозділів Збройних Сил до цих держав, допуск та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

ї) здійснює в межах компетенції підготовку щорічної інформації про планування у сфері оборони згідно з міжнародними зобов'язаннями, які взяла на себе Україна в рамках ООН і ОБСЄ;

2) у питаннях здійснення воєнно-політичного управління Збройними Силами:

а) реалізовує політику держави у Збройних Силах, розробляє принципи будівництва, визначає напрями їх розвитку і підготовки у мирний та воєнний час;

б) контролює додержання законів та інших нормативно-правових актів у Збройних Силах;

в) забезпечує взаємовідносини Збройних Сил з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та громадянами;

г) проводить державну військову кадрову політику, забезпечує розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу;

д) реалізовує єдину державну політику з питань державної служби у Збройних Силах;

е) здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей та працівникам Збройних Сил, особам, звільненим у запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;

є) забезпечує реалізацію заходів демократичного цивільного контролю за Збройними Силами;

3) як орган військового управління під час здійснення адміністративного (повсякденного) управління Збройними Силами:

а) всебічно забезпечує життєдіяльність Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, застосування та підготовку до виконання покладених на них завдань;

б) виступає відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил потреб, вимог і пріоритетів замовником із державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил;

в) забезпечує відповідно до потреб, визначених Генеральним штабом Збройних Сил, постачання Збройним Силам у межах коштів, передбачених державним бюджетом, матеріальних, фінансових інших ресурсів і майна, що не належать до державного оборонного замовлення, здійснює контроль за їх ефективним використанням;

г) приймає за поданням Генерального штабу Збройних Сил рішення про формування, переформування, розформування військових частин;

д) подає на затвердження Президентові України узгоджений з Кабінетом Міністрів України план дислокації Збройних Сил;

е) організовує накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створення резерву військовонавчених людських ресурсів;

є) утворює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку призначені для забезпечення окремих видів діяльності Збройних Сил підприємства, установи та організації, контролює їх діяльність;

ж) здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, і надає Кабінету Міністрів України інформацію про результати інвентаризації військового майна Збройних Сил за минулий рік;

з) забезпечує в установленому порядку здійснення господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у Збройних Силах;

и) реалізовує державну політику у сфері охорони інформації з обмеженим доступом у межах повноважень, передбачених законодавством;

і) здійснює капітальне будівництво, експлуатацію і ремонт житлового, казарменого та інших фондів, об'єктів воєнного призначення, забезпечує використання відповідно до законодавства земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил;

ї) забезпечує виконання вимог законодавства щодо додержання екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил, їх установ та організацій, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони України;

й) реалізовує державну політику з питань охорони праці в установах та організаціях Збройних Сил і на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління Міноборони України;

к) здійснює інспекційні заходи;

4) виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Міноборони України завдань.

5. Міноборони України має право:

залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та експертні групи, в тому числі з залученням фахівців на договірній основі;

брати участь у здійсненні контролю за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;

одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради за участю представників органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції;

установлювати заохочувальні відзнаки Міністерства.

6. Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

7. Міноборони України очолює Міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку Президент України.

На посаду Міністра оборони України призначається громадянин України, який має вищу освіту. Він може бути військовослужбовцем. Якщо Міністром призначено військовослужбовця, то за посадою він є Головнокомандувачем Збройних Сил.

Міністр як Головнокомандувач Збройних Сил несе відповідальність за виконання Збройними Силами своїх функцій і покладених на них завдань, йому підпорядковуються Головнокомандувачі видів Збройних Сил.

Міністр:

1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сфері оборони і військового будівництва;

2) здійснює в мирний і воєнний час керівництво Збройними Силами;

3) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань державної політики у сфері оборони, визначає політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи Міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей;

4) подає в установленому порядку Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посаду Державного секретаря Міноборони України (далі - Державний секретар) та Державного секретаря з питань міжнародного співробітництва;

5) погоджує здійснення Державним секретарем функцій з управління майном, яке перебуває в сфері управління Міністерства;

6) за поданням Державного секретаря:

погоджує пропозиції щодо призначення на посаду першого заступника та заступників Державного секретаря;

приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони України, розглядає та затверджує звіт Державного секретаря з цього питання;

погоджує пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міноборони України, затвердження їх положень (статутів);

погоджує розподіл обов'язків між першим заступником і заступниками Державного секретаря;

7) призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міноборони України;

8) веде відповідно до наданих повноважень переговори та підписує міжнародні договори;

9) у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з військової служби військовослужбовців Збройних Сил, вносить подання про призначення на посади та звільнення з посад вищого командування Збройних Сил;

10) присвоює в установленому порядку військові звання та вносить подання про присвоєння військових звань особам вищого офіцерського складу;

11) представляє в установленому порядку військовослужбовців та працівників Збройних Сил, які найбільш відзначилися, до нагородження державними нагородами та нагороджує відзнаками Міноборони України;

12) виконує інші функції відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також інших нормативно-правових актів, що регламентують підготовку і застосування Збройних Сил.

8. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Міноборони України організовується Державним секретарем.

Організацію роботи з виконання завдань Міністерства у сфері міжнародного співробітництва та забезпечення відповідної діяльності Міністра здійснює Державний секретар з питань міжнародного співробітництва.

9. Державний секретар подає пропозиції Міністрові стосовно державної політики з питань оборони і військового будівництва, планування оборони держави, забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, їх функціонування, постачання матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна, складання проекту державного бюджету та формування державного оборонного замовлення, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Основними завданнями Державного секретаря є:

організація забезпечення виконання завдань, що належать до сфери діяльності Міноборони України;

забезпечення діяльності Міністра як керівника Міноборони України, члена Кабінету Міністрів України та члена Ради національної безпеки і оборони України;

здійснення поточної роботи, пов'язаної з виконанням покладених на Міноборони України завдань;

забезпечення стабільності та наступності у роботі Міноборони України.

Державний секретар відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує роботу центрального апарату Міноборони України, здійснює керівництво підпорядкованими структурними підрозділами;

2) готує та подає на затвердження Міністрові програми і плани роботи Міноборони України, організовує і контролює їх виконання, звітує про їх виконання перед Міністром;

3) забезпечує підготовку проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Міноборони України, інших документів та подає їх на розгляд Міністрові;

4) організовує розроблення нормативно-правових актів, що приймаються Міноборони України, та подає їх на підпис Міністрові;

5) організовує та контролює виконання законів України, актів і доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, а також наказів та доручень Міністра;

6) у разі відсутності Міністра доповідає за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України законопроекти та інші питання на пленарних засіданнях Верховної Ради України, бере участь у заходах, що проводяться Президентом України та Кабінетом Міністрів України;

7) забезпечує вирішення питань, що виникають у взаємовідносинах апарату Міноборони України з Адміністрацією Президента України, Апаратом Верховної Ради України, іншими державними органами;

8) забезпечує взаємодію апарату Міністерства із Секретаріатом Кабінету Міністрів України, апаратом Ради національної безпеки і оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил;

9) забезпечує співробітництво Міноборони України з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, професійними спілками та іншими громадськими організаціями у процесі виконання завдань, покладених на Міністерство;

10) організовує діяльність Міноборони України в інформаційній сфері та забезпечує взаємодію з вітчизняними та іноземними засобами масової інформації;

11) координує і контролює роботу установ, організацій і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, та вживає заходів до забезпечення ефективності їх роботи;

12) за погодженням з Міністром приймає рішення щодо утворення, реорганізації і ліквідації підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони України, затверджує їх положення (статути);

13) подає разом із начальником Генерального штабу Збройних Сил Міністрові пропозиції щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство, забезпечує та контролює виконання рішень Міністра щодо розподілу цих коштів та звітує перед ним з цього питання;

14) розпоряджається бюджетними коштами, передбаченими на утримання центрального апарату Міністерства, та інформує Міністра про їх використання;

15) організовує роботу з документами в Міністерстві;

16) вносить Міністрові пропозиції щодо структури Міноборони України, затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату, визначає ступінь відповідальності керівників цих підрозділів;

17) призначає на посади та звільняє з посад згідно із законодавством працівників центрального апарату Міноборони України за погодженням з Міністром, осіб патронатної служби - за пропозицією Міністра, військовослужбовців - у порядку, визначеному Міністром. Видає накази по особовому складу з питань проходження державної служби;

18) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам центрального апарату Міноборони України відповідних рангів державних службовців, заохочення та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

19) подає Міністрові пропозиції щодо призначення на посади першого заступника та заступників Державного секретаря;

20) здійснює за погодженням з Міністром функції з управління майном, яке знаходиться у сфері управління Міноборони України;

21) затверджує акти на списання матеріальних цінностей та коштів за номенклатурою та в обсягах відповідно до законодавства;

22) формує та затверджує кадровий резерв працівників центрального апарату Міноборони України, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства. Забезпечує організацію їх навчання, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

23) забезпечує використання в установленому порядку гербової печатки Міноборони України;

24) виконує інші функції, пов'язані із забезпеченням діяльності Міноборони України.

Державний секретар має першого заступника і заступників. Державний секретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першим заступником і заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їх відповідальності.

10. Державний секретар з питань міжнародного співробітництва подає пропозиції Міністрові щодо перспективних напрямів міжнародного військового співробітництва; узгоджує з начальником Генерального штабу Збройних Сил питання стосовно укладення міжнародних договорів, планування, координації та контролю за виконанням завдань у сфері військового співробітництва, визначення можливостей Збройних Сил для участі в міжнародних миротворчих операціях.

Основними завданнями Державного секретаря з питань міжнародного співробітництва є:

організація виконання Міноборони України покладених на нього завдань щодо міжнародного співробітництва;

інформаційне забезпечення Міністра, інших керівників Міністерства та вищого командування Збройних Сил у цій сфері;

здійснення поточної роботи, пов'язаної з виконанням завдань міжнародного співробітництва;

забезпечення стабільності і наступності в роботі Міністерства у питаннях міжнародного співробітництва.

Державний секретар з питань міжнародного співробітництва відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь у межах своїх повноважень в оцінці воєнно-політичної обстановки, розробленні та проведенні воєнно-політичних заходів держави щодо запобігання виникненню конфліктних ситуацій воєнного характеру, які можуть мати негативні наслідки для безпеки України;

2) бере участь у підготовці пропозицій Міністрові щодо основних напрямів воєнної політики із забезпечення гарантій безпеки України від зовнішніх воєнних загроз;

3) забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо встановлення та розвитку взаємовигідних партнерських відносин зі збройними силами інших держав;

4) забезпечує виконання Міноборони України міжнародних зобов'язань України в галузі контролю над озброєннями;

5) організовує обгрунтування воєнно-політичної доцільності та можливості участі Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях, а також надання воєнної допомоги іншим державам;

6) організовує підготовку необхідних матеріалів та бере участь із правом дорадчого голосу в засіданнях Кабінету Міністрів України та урядових комітетів з питань міжнародного співробітництва;

7) забезпечує вирішення у межах своїх повноважень питань, що виникають у взаємовідносинах центрального апарату Міноборони України з Адміністрацією Президента України, Апаратом Верховної Ради України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, іншими державними органами;

8) проводить аналіз, оцінку та готує пропозиції стосовно стратегії міжнародного співробітництва, організовує розроблення програм і планів такого співробітництва, координує та контролює їх виконання, а також координує роботу військових аташе у сфері міжнародного співробітництва;

9) організовує виконання та контролює реалізацію досягнутих домовленостей у сфері міжнародного співробітництва, аналізує стан міжнародного співробітництва і готує пропозиції щодо перспективних напрямів його вдосконалення;