1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


( Угода втратила чинність на підставі Угоди від 12.03.2013 )
Угода
між Урядом України та Урядом Республіки Польща про повітряне сполучення
( Про зміни до Угоди додатково див. Угоду від 01.12.2005 )
Дата підписання:
Дата набуття чинності:
20.01.1994
15.02.1996
Уряд України та Уряд Республіки Польща, надалі іменовані "Договірні Сторони",
будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року,
бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,
погодились про таке:
Стаття 1
1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:
a) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року; термін містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції, прийняті згідно зі Статтями 90 та 94 Конвенції, у тій мірі, у якій ці Додатки або поправки прийняті обома Договірними Сторонами;
b) "авіаційні влади" щодо України - Міністерство транспорту України, а щодо Республіки Польща - Міністерство транспорту і морського господарства, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються згаданими владами;
c) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, яке було призначене та уповноважене відповідно до положень Статті 4 цієї Угоди;
d) "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення, вказані в Статтях 2 і 96 Конвенції;
e) "тариф" - ціни, які стягуються за перевезення пасажирів, багажу і вантажу, та умови застосування цих цін, включаючи ціни й умови за агентські та інші додаткові послуги, але за винятком винагороди за перевезення пошти й її умови.
2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цієї Угодою, з метою встановлення регулярних міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, вказаних у Додатку до цієї Угоди (надалі іменовані відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").
Стаття 3
1. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах буде користуватися такими правами:
a) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;
b) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території іншої Договірної Сторони;
c) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, вказаних у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і зняття пасажирів, пошти та вантажу міжнародного сполучення.
2. Вказане в пункті 1 цієї Статті не буде розглядатися як надання права призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт пасажирів, пошту і вантаж для перевезення за винагороду чи на умовах оренди між пунктами на території іншої Договірної Сторони.
Стаття 4
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після одержання такого призначення авіаційні влади іншої Договірної Сторони відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки нададуть призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони до надання дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються такими владами при здійсненні міжнародних повітряних сполучень і є такими, що відповідають Конвенції.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказаного в пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона може вважати необхідними при користуванні призначеним авіапідприємством правами, вказаними в Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, що призначила це авіапідприємство, або її громадянам.
5. Будь-яка Договірна Сторона матиме право замінити авіапідприємство, яке вона призначила, іншим авіапідприємством з дотриманням пунктів 1-4, викладених вище. Щойно призначене авіапідприємство матиме такі ж права і нести такі ж зобов'язання, як і авіапідприємство, яке воно заміняє.
6. Авіапідприємство, яке таким чином призначене та отримало дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 11 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти або тимчасово припинити користування вказаними в Статті 3 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними при користуванні цими правами:
a) у будь-якому випадку, коли вона не переконана в тому, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначила авіапідприємство, або її громадянам, або
b) у випадку, якщо це авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або
c) у випадку, якщо авіапідприємство будь-яким іншим чином не додержується умов, передбачених цією Угодою.
2. Якщо негайне скасування, тимчасове припинення або вимагання виконання умов, вказаних у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів та правил, тоді право, про яке йдеться в цьому пункті, буде використовуватися лише після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації між авіаційними владами повинні відбутися протягом 30 днів від дати одержання запиту, якщо тільки авіаційні влади не домовляться про зміну цього строку.
Стаття 6
1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або яким надана чинність однією Договірною Стороною, будуть протягом строку їх дії визнані дійсними іншою Договірною Стороною за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають, вимогам або перевищують мінімальні норми, які встановлені або які можуть встановлюватися час від часу відповідно до Конвенції.
2. Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними посвідчень про кваліфікацію і свідоцтв, виданих її власним громадянам чи визнаних дійсними щодо цих громадян іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою.
Стаття 7
1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють приліт, перебування і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.
2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, й, зокрема, паспортні, митні, валютні та санітарні формальності будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування в межах вказаної території.
Стаття 8
Збори й інші платежі за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні й інші засоби та послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами будуть стягуватися відповідно до ставок і тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною на своїй території за умови, що такі збори і платежі не повинні перевищувати аналогічних зборів, які стягуються з повітряних суден інших держав.
Стаття 9
Пасажири, багаж і вантаж, які прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони та не залишають району аеропорту, відведеного для цієї мети, будуть підлягати лише спрощеному контролю за винятком заходів безпеки відносно актів насильства, повітряного піратства та боротьби з наркотиками.
Стаття 10
1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.
2. При експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, з тим щоб не зашкодити перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує авіалінію за цим же маршрутом або його частині.
3. Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати загальноприйнятим потребам у перевезеннях по встановлених маршрутах, і кожне призначене авіапідприємство повинно мати першочерговою задачею надання такої ємності, яка при прийнятному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим і розумно очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу і пошти між територіями обох Договірних Сторін.
4. Усі технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден і перевезень пасажирів, вантажу і пошти по договірних лініях, а також усі питання щодо комерційного співробітництва, наземного технічного обслуговування повітряних суден та порядку фінансових розрахунків будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін. При цьому розклад, частота рейсів і типи повітряних суден подаються авіаційним владам обох Договірних Сторін на затвердження.
5. Розклади руху по договірних лініях повинні бути подані на розгляд авіаційним владам обох Договірних Сторін не пізніше ніж за 60 днів до передбачуваної дати їх введення. У деяких випадках цей строк може бути скорочений за погодженням вищезгаданих влад.
Стаття 11
1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні видатки, помірний прибуток, характеристику авіалінії (наприклад, швидкість і зручності) і тарифи інших авіапідприємств. Ці тарифи повинні бути встановлені відповідно до вказаних нижче положень цієї Статті.
2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, погоджуватися по кожному з встановлених маршрутів між заінтересованими призначеними авіапідприємствами після консультації з іншими авіапідприємствами, які експлуатують весь маршрут або його частину. Таке погодження буде досягатися шляхом використання відповідного механізма, що застосовується Міжнародною авіатранспортною асоціацією. Погоджені таким чином тарифи будуть подані призначеними авіапідприємствами для затвердження авіаційним владам Договірних Сторін, щонайменше, за 45 днів до передбаченої дати їх введення. В особливих випадках цей строк може бути скорочений за погодженням між авіаційними владами Договірних Сторін.
3. Якщо призначені авіапідприємства не можуть погодитися з будь-яким з цих тарифів або якщо з будь-яких інших причин тариф не може бути погоджений відповідно до умов пункту 2 цієї Статті, авіаційні влади Договірних Сторін повинні намагатися встановити тариф за домовленістю між собою.
Тариф вважається затвердженим, якщо за 30 днів до передбачуваного його введення в дію авіаційні влади Договірних Сторін не виказали своєї незгоди із запропонованим тарифом.
4. Якщо авіаційні влади не зможуть дійти згоди з питання затвердження будь-якого тарифу, поданого їм відповідно до пункту 2 цієї Статті, або встановлення тарифу відповідно до пункту 3 цієї Статті, ця розбіжність повинна бути врегульована згідно з умовами Статті 20 цієї Угоди.
5. Жоден тариф не може бути введений в дію, якщо авіаційні влади однієї з Договірних Сторін не затвердять його.
6. Встановлені тарифи повинні залишатися в дії доти, доки не будуть встановлені нові тарифи відповідно до положень цієї Статті.
Стаття 12
1. Повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також їх табельне майно, запаси палива та мастильні матеріали, бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту таких повітряних суден, будуть звільнятися від усіх мит та інших подібних зборів по прибутті на територію іншої Договірної Сторони за умови, що це майно, матеріали та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх вивозу у зворотньому напрямку.
2. Також будуть звільнятися від таких податків та мит, за винятком зборів за надане обслуговування і ремонт:
a) бортові запаси, що прийняті на території однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених владами згаданої Договірної Сторони, та призначені для використання на борту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;
b) запасні частини і обладнання, ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування та ремонту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;
c) паливо та мастильні матеріали, які призначені для використання повітряним судном, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, навіть якщо ці запаси будуть використовуватися на частині маршруту в межах території іншої Договірної Сторони, де вони були прийняті на борт.
3. Матеріали, вказані вище в пункті 2, за вимогою однієї з Договірних Сторін можуть бути поставлені під контроль або нагляд митних служб.
4. Табельне майно, матеріали, запаси та запасні частини, які знаходяться на борту повітряного судна, що експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних служб цієї Договірної Сторони. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих влад доти, доки вони не будуть вивезені у зворотньому напрямку або не отримають іншого призначення згідно з митними правилами.

................
Перейти до повного тексту