1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі", що додається.

Визначити Національну академію наук державним замовником Програми.

2. Національній академії наук разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі".

Одним з пріоритетів енергетичної політики є вирішення питань енергозбереження, зокрема економії електроенергії, що витрачається на освітлення.

Існуюча технологія освітлення базується на використанні широкої номенклатури ламп розжарювання. Однак лише 5-7 відсотків електроенергії, яка споживається лампою розжарювання, перетворюється на світло, решта трансформується в тепло та інші види випромінювання.

Альтернативою лампам розжарювання за останні 10 років стали компактні люмінесцентні лампи, енергетична ефективність яких у 2,5-3 рази вища. Але такі освітлювальні прилади, незважаючи на значну енергоекономічність, є вакуумними і містять ртуть. Крім того, для запуску зазначених приладів необхідні пускорегулюючі пристрої і такі прилади мають порівняно невеликий строк експлуатації (до 10 тис. годин).

Досягнення в галузі оптоелектроніки сприяли створенню джерел світла з енергоефективністю, що в 8-12 разів більша за ефективність ламп розжарювання. До таких джерел світла належать твердотільні світлодіоди, застосування яких дає змогу значно зменшити витрати електроенергії для освітлення та обслуговування електромереж, підвищити екологічну безпеку, спростити створення автоматизованих систем керування мережами освітлення та світлосигнальною апаратурою.

За розрахунками фахівців, заміна в Україні 30 відсотків ламп розжарювання на світлодіодні джерела світла дасть можливість заощадити близько 13,8 млрд. кВт*г електроенергії на рік та зменшити викиди в атмосферу на 7,8 млн. тонн вуглецю.

Проблема, на розв'язання якої спрямована Програма, полягає у необхідності заощадження електроенергії, що витрачається на освітлення.

В Україні для освітлення витрачається близько 30 відсотків загального обсягу електроенергії, що споживається. Постійно зростаючі потреби в освітленні вимагають збільшення обсягів виробництва електроенергії, що в свою чергу потребує додаткових капіталовкладень для створення нових потужностей з виробництва електроенергії, добування паливних копалин та утилізації відходів.

Широке застосування світлодіодних джерел світла дасть змогу значно знизити витрати електроенергії. Організація виробництва таких джерел потребує державної підтримки за умови координації відповідної діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Виконання цього завдання можливе шляхом розроблення та реалізації Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі" (далі - Програма).

Метою Програми є розроблення та організація виробництва світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі (далі - світлодіодні джерела) для суттєвого зниження витрат електроенергії на освітлення, підвищення його якості, зменшення забруднення навколишнього середовища.

Мета Програми може бути досягнута шляхом реалізації таких двох варіантів:

створення виробництва світлодіодних джерел шляхом закупівлі повного комплекту високотехнологічного обладнання та побудови підприємства, що забезпечує замкнений цикл виробництва:

- напівпровідникових пластин (вейферів) з випромінювальними структурами;

- світлодіодних випромінювачів із вмонтованими системами формування спрямованих світлових потоків;

- світлодіодних ламп з електронними системами керування, вмонтованими в цоколь лампи;

- широкої гами освітлювальної та світлосигнальної техніки;

створення виробництва світлодіодних джерел з використанням на першому етапі імпортних напівпровідникових пластин із світлодіодними структурами і поступовим переходом до використання пластин вітчизняного виробництва.

Реалізація першого варіанта дасть можливість протягом шести - восьми років створити сучасне виробництво оптоелектронних приладів та задовольнити потребу економіки в енергозберігаючих світлодіодних джерелах; сприятиме розвитку сучасної оптоелектроніки, підвищенню експортного потенціалу України, але потребуватиме виділення з державного бюджету протягом шести-восьми років близько 5-8 млрд. гривень. Недоліками варіанта є висока вартість технологічного обладнання для виробництва напівпровідникових пластин з випромінювальними структурами (установки епітаксійного росту, хімічно-механічної обробки, водного очищення поверхні перед напорошенням, плазмової обробки поверхні, "мокрої" та оптичної літографії, напорошення/травлення тощо), великі капіталовкладення у будівництво підприємств, а також строки освоєння виробництва.