Відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1988 року "Про внесення до законодавства Союзу РСР про працю змін і доповнень, пов'язаних з перебудовою управління економікою" і від 29 березня 1988 року "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів СРСР про працю" Президія Верховної Ради Української РСР

I. Внести до Кодексу законів про працю Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1975 р., N 24, ст. 296; 1981 р., N 32, ст. 513; 1983 р., N 6, ст. 87; 1984 р., N 1, ст. 3; 1985 р., N 11, ст. 205; 1986 р., N 27, ст. 539) такі зміни і доповнення:

1. Статті 3, 9, 16, 27, 29, 32, 43, 44, 45, 72, 85, 86, 89, 92, 101, 111, 112, 113 і 234 викласти в такій редакції:

"С т а т т я 3. Регулювання праці членів колгоспів та інших кооперативних організацій

Праця членів колгоспів та інших кооперативних організацій регулюється їх статутами, які приймаються на основі і у відповідності з Примірним статутом колгоспу, Примірним статутом кооперативу, а також законодавством Союзу РСР і Української РСР, що стосується колгоспів та інших кооперативних організацій";

"С т а т т я 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище робітників і службовців

Умови договорів про працю, які погіршують становище робітників і службовців порівняно з законодавством Союзу РСР і Української РСР про працю, є недійсними.

Адміністрація підприємства, установи, організації спільно з радою трудового колективу та профспілковим комітетом має право встановлювати за рахунок власних коштів додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників колективу або окремих категорій робітників і службовців";

"С т а т т я 16. Розв'язання розбіжностей, які виникають при укладенні і зміні колективного договору

Розбіжності між адміністрацією підприємства, організації і профспілковим комітетом, які виникли при укладенні і зміні колективного договору, розв'язуються з участю представників адміністрації, трудового колективу і профспілкового комітету вищестоящими господарськими та профспілковими органами";

"С т а т т я 27. Строк випробування при прийнятті на роботу

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній";

"С т а т т я 29. Обов'язок адміністрації проінструктувати працівника визначити йому робоче місце

До початку роботи за укладеним трудовим договором адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони";

"С т а т т я 32. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою робітника або службовця, за винятком випадків, передбачених у статтях 33, 34 і 147 цього Кодексу.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Адміністрація не має права переміщати робітника або службовця на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу";

"С т а т т я 43. Заборона розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації без згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації

Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації не допускається без згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.

Адміністрація має право розірвати трудовий договір не пізніш як через один місяць з дня одержання згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації, а при звільненні з підстав, зазначених у пунктах 3, 4 і 7 статті 40 цього Кодексу, - в межах одного місяця з дня виявлення проступку, в пункті 8 статті 40 цього Кодексу, - в межах одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду або винесення постанови органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

С т а т т я 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 3 і 6 статті 36 та пунктах 1-1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, або внаслідок порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного або трудового договору (стаття 39) робітникам і службовцям виплачується вихідна допомога в розмірі двотижневого середнього заробітку.

С т а т т я 45. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу

На вимогу профспілкового органу (не нижчого від районного) адміністрація зобов'язана розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю, не виконує зобов'язань за колективним договором, проявляє бюрократизм, допускає тяганину. Керівний працівник, обраний на посаду трудовим колективом, звільняється на вимогу профспілкового органу (не нижчого від районного) на підставі рішення загальних зборів (конференції) відповідного трудового колективу або за його уповноваженням - ради трудового колективу.

Вимогу профспілкового органу може бути оскаржено працівником або адміністрацією у вищестоящий профспілковий орган, рішення якого є остаточним";

"С т а т т я 72. Компенсація за роботу у вихідний день

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у відповідному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу";

"С т а т т я 85. Норми праці

Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для робітників і службовців відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

В умовах колективних форм організації та оплати праці можуть застосовуватися також укрупнені і комплексні норми.

Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадженої нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці.

Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць не є підставою для перегляду норм.

С т а т т я 86. Запровадження, заміна і перегляд норм праці

Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Адміністрація підприємства, установи, організації повинна роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми.

Про запровадження нових і зміну чинних норм праці адміністрація повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження";

"С т а т т я 89. Заміна і перегляд єдиних і типових норм

Заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили";

"С т а т т я 92. Встановлення нормованих завдань при почасовій оплаті праці

При почасовій оплаті робітникам і службовцям встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників";

"С т а т т я 101. Системи оплати праці

Праця робітників і службовців оплачується почасово, відрядно або за іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за індивідуальні і колективні результати роботи.

Для посилення матеріальної заінтересованості робітників і службовців у виконанні планів та договірних зобов'язань, підвищенні ефективності виробництва і якості роботи можуть запроваджуватися системи преміювання, винагорода за підсумками роботи за рік, інші форми матеріального заохочення.

Встановлення систем оплати праці і форм матеріального заохочення, затвердження положень про преміювання і виплату винагороди за підсумками роботи за рік провадиться адміністрацією підприємства, організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Заробітна плата кожного працівника визначається кінцевими результатами роботи, особистим трудовим вкладом працівника і максимальним розміром не обмежується";

"С т а т т я 111. Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку

При невиконанні норм виробітку не з вини робітника або службовця оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини робітника або службовця оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.

С т а т т я 112. Порядок оплати праці при виготовленні продукції, що виявилася браком

При виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини робітника або службовця, оплата праці по її виготовленню провадиться за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата робітника або службовця в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачується цьому працівникові нарівні з придатними виробами.

Повний брак з вини робітника або службовця оплаті не підлягає. Частковий брак з вини робітника або службовця оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.

С т а т т я 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)

Час простою не з вини робітника або службовця, якщо працівник попередив адміністрацію (бригадира, майстра, інших службових осіб) про початок простою, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) адміністрація може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців";

"С т а т т я 234. Поновлення на роботі та зміна формулювання причин звільнення

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу робітник або службовець повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Якщо звільнення працівника проведено без згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, повинен відкласти його вирішення до розгляду профспілковим комітетом питання про дачу згоди на розірвання трудового договору з працівником. У разі відмови в дачі згоди на звільнення працівника профспілковий комітет приймає рішення про поновлення його на роботі.

При признанні формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні чи постанові причин звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону".

2. Частину першу статті 1 після слів "сприяючи зростанню продуктивності праці" доповнити словами "поліпшенню якості роботи".

3. Частину третю статті 2 викласти в такій редакції:

"Сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, дбайливе ставлення до народного добра, виконання встановлених державою з участю професійних спілок норм праці, підвищення продуктивності праці, професійної майстерності, якості роботи та продукції, що випускається, становлять обов'язок усіх робітників і службовців".

4. Пункт 1 частини першої статті 7 доповнити абзацом такого змісту:

"у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях адміністрація підприємства, установи, організації не має права без згоди профспілкового комітету відмовити робітникові або службовцеві після закінчення строку договору в укладенні договору на новий або невизначений строк, якщо чисельність або штат працівників не скорочується".

5. Частину другу статті 10 викласти в такій редакції:

"Укладенню колективного договору передує обговорення його проекту на зборах (конференції) трудового колективу. Загальні збори (конференція) схвалюють колективний договір і уповноважують профспілковий комітет підписати його з адміністрацією від імені трудового колективу".

6. Статтю 11 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Колективний договір може містити й інші положення, що стосуються економічного і соціального розвитку підприємства, організації".

7. Статтю 12 виключити.

8. У статті 19 слова "перед колективом робітників і службовців" замінити словами "перед трудовим колективом".

9. Пункт 6 статті 36 викласти в такій редакції:

"6) відмова робітника або службовця від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці".

10. У статті 40:

доповнити частину першу пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) досягнення працівником пенсійного віку при наявності права на повну пенсію по старості";

пункт 7 частини першої викласти в такій редакції:

"7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння";

доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Звільнення з підстави, зазначеної в пункті 1-1 цієї статті, провадиться в порядку і на умовах, що встановлюються законодавством Союзу РСР і Української РСР";

частину третю вважати частиною четвертою.

11. У частині другій статті 41 слова "частини третьої" замінити словами "частини четвертої".

12. Статтю 52 доповнити частиною третьою такого змісту:

"П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється адміністрацією підприємства, установи, організації спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів".

13. Статтю 98 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Кваліфікаційні розряди підвищуються у першу чергу робітникам, які успішно виконують норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і здали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження".

14. Статтю 99 доповнити словами "За результатами атестації адміністрація має право змінювати посадові оклади службовцям у межах мінімальних і максимальних розмірів по відповідній посаді і категорії".

15. Статтю 102 виключити.