1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, що додається.

Визначити МНС замовником Програми.

2. МНС разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади протягом трьох місяців розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами".

Захист життя і здоров'я населення та персоналу, який обслуговує ядерні установки, об'єкти поводження з радіоактивними відходами та джерела іонізуючого випромінювання, навколишнього природного середовища від впливу радіоактивних відходів займає значне місце у формуванні державної політики.

Виробництво електроенергії на атомних електростанціях, експлуатація дослідних реакторів, використання радіоактивних матеріалів на виробництві, в медичних і наукових закладах, аварія на Чорнобильській АЕС, військова діяльність призвели до накопичення великих обсягів радіоактивних відходів.

На майданчиках атомних електростанцій (крім Чорнобильської АЕС) зберігається близько 31 тис. куб. метрів низькоактивних, 1786 куб. метрів середньоактивних і 166 куб. метрів високоактивних твердих радіоактивних відходів. Заповнення сховищ становить понад 55 відсотків. У пристанційних сховищах зберігається більш як 19 тис. куб. метрів рідких радіоактивних відходів. Сховища рідких радіоактивних відходів заповнені від 20 до 80 відсотків. Стан зберігання радіоактивних відходів на атомних електростанціях відповідає встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки. Однак зазначені сховища є тимчасовими і не розраховані на тривале зберігання і збільшення обсягів радіоактивних відходів. Для захоронення радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах атомних електростанцій, необхідно здійснити їх переробку та кондиціонування. Проте вирішення цього питання ускладнюється відсутністю технології кондиціонування окремих видів рідких радіоактивних відходів (сольовий плав) та радіоактивних відходів, що знаходяться на об'єкті "Укриття".

Крім того, за даними Держкомстату, обсяг виробництва електроенергії атомними електростанціями з року в рік зростає, що призводить до збільшення накопичених радіоактивних відходів.

Радіоактивні відходи, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах, частково кондиціонуються та зберігаються на державних міжобласних спецкомбінатах державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" і спеціалізованих підприємствах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення (далі - спеціалізовані підприємства), у сховищах яких зберігається близько 650 тис. куб. метрів рідких і твердих радіоактивних відходів. У цілому стан зберігання радіоактивних відходів у сховищах спеціалізованих підприємств відповідає встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки, проте частина сховищ перебуває в аварійному стані. На цей час спеціалізовані підприємства приймають радіоактивні відходи лише на тимчасове контейнерне зберігання.

У сховищах Чорнобильської АЕС зберігається 20 тис. куб. метрів рідких і близько 2500 куб. метрів твердих радіоактивних відходів.

Значна частина радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, зберігається в умовах, що не відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки. Для дезактивації, транспортування, переробки та захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення відповідно до Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки будується пусковий комплекс першої черги комплексу "Вектор".

Роботи із створення інфраструктури та спорудження сховищ для зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, а також роботи із зменшення обсягів радіоактивних відходів шляхом виділення радіоактивних елементів із загальної маси для наступного їх захоронення або контрольованого зберігання не проводяться.

Обсяг радіоактивних відходів в Україні зростатиме внаслідок:

повернення в Україну високоактивних радіоактивних відходів після переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій;

експлуатації існуючих ядерних установок, продовження строку їх експлуатації і введення в дію нових;

поводження з відпрацьованим ядерним паливом, що тимчасово зберігається;

зняття з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

Обсяг радіоактивних відходів також зростатиме внаслідок проведення робіт на радіоактивно забруднених територіях та об'єктах, зокрема пов'язаних з перетворенням об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та реабілітацією земель, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також провадження військової та іншої діяльності.

Практика поводження з радіоактивними відходами не повною мірою забезпечує захист населення і навколишнього природного середовища від їх шкідливого впливу.

В Україні ще не створено цілісної системи поводження з радіоактивними відходами, яка б повністю задовольняла потреби у зберіганні та захороненні всіх типів і категорій таких відходів, що утворюватимуться у найближчому майбутньому.

Недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами і відсутність дієвого механізму фінансування не дає змоги створити необхідну інфраструктуру та підтримувати безпеку об'єктів зазначеної системи згідно з установленими нормами.

Така ситуація перешкоджає сталому розвитку ядерної енергетики та збільшує вірогідність виникнення радіаційних аварій або несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання у терористичних актах.

Радикальним способом розв'язання проблем, пов'язаних з накопиченням радіоактивних відходів, є створення сучасного екологічно безпечного виробництва з їх переробки та переведення довгоіснуючих ізотопів у короткоіснуючі.

Основні причини виникнення проблеми поводження з радіоактивними відходами мають організаційно-технічний, науково-методологічний та фінансовий характер.

Причини організаційно-технічного характеру:

недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами;

недостатність розвитку вітчизняної технічної бази.

Причини науково-методологічного характеру:

недостатнє використання передового досвіду інших країн;

відсутність розвитку науково-методологічних засад на різних стадіях поводження з радіоактивними відходами;

недосконалість інформаційного забезпечення.

Причиною фінансового характеру є недостатнє фінансове забезпечення діяльності, пов'язаної з поводженням з радіоактивними відходами, у тому числі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. N 480 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 2015) була затверджена Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами. Щорічно на виконання зазначеної Програми у державному бюджеті передбачалися кошти міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади як відповідальним за виконання заходів Програми. Це призвело до фінансування Комплексної програми за залишковим принципом, тому деякі заходи були не виконані, необхідні елементи інфраструктури поводження з радіоактивними відходами не створені, як і не створена цілісна система поводження з радіоактивними відходами. Для виконання зазначених завдань виникла потреба у розробленні Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (далі - Програма).

Метою Програми є реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання.

Для розв'язання проблеми необхідно створити єдину систему поводження з радіоактивними відходами. Можливі три варіанти її створення, що принципово відрізняються за ступенем основних етапів переробки відходів та їх захоронення.

Перший варіант - децентралізоване кондиціонування радіоактивних відходів, їх зберігання і захоронення, створення сховищ на спеціалізованих підприємствах для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів, відкладення прийняття остаточного рішення щодо зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів. Попередня обробка та кондиціонування радіоактивних відходів будуть здійснюватися у місцях утворення радіоактивних відходів. Після кондиціонування короткоіснуючі радіоактивні відходи повинні передаватися до спеціалізованих підприємств, які здійснюватимуть їх захоронення. Для цього на території підприємств, на яких утворюються радіоактивні відходи, має бути створено інфраструктуру для кондиціонування всіх типів таких відходів. Необхідно побудувати сховища короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів на спеціалізованих підприємствах і сховища для проміжного зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, що утворюються в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, а також створити окреме проміжне сховище для тимчасового зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.