Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що Міністерство охорони здоров’я здійснює керівництво службою медицини катастроф.

2. Визначити, що:

суб’єктом національного рівня координації функціонування служби медицини катастроф є уповноважений заклад з питань координації функціонування служби медицини катастроф, яким є державний заклад "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України";

суб’єктом регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

3. Затвердити Порядок виконання функцій медицини катастроф, що додається.

4. Внести до Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1116 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 92, ст. 3739), зміни, що додаються.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Цей Порядок визначає загальні організаційні та процедурні засади виконання функцій медицини катастроф.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

догоспітальний етап надання медичної допомоги (далі - догоспітальний етап) - період надання медичної допомоги з моменту виявлення постраждалого у повсякденних умовах, в особливий період та в разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків таких надзвичайних ситуацій або звернення пацієнта за медичною допомогою до його госпіталізації у заклад охорони здоров’я або відмови від такої госпіталізації;

госпітальний етап надання медичної допомоги (далі - госпітальний етап) - період надання медичної допомоги пацієнту з моменту його прибуття до профільного відділення закладу охорони здоров’я до моменту його виписки або смерті;

заходи медицини катастроф - заходи, що здійснюються з метою зниження негативного впливу надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, визначені пунктами 8 і 9 цього Порядку;

команди медицини катастроф - формування, які можуть створюватись у складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, уповноваженого закладу з питань координації функціонування служби медицини катастроф, а також залучених службою медицини катастроф закладів охорони здоров’я з метою здійснення заходів медицини катастроф, що включають медичних та немедичних працівників;

медичне рекогносцирування - комплекс заходів щодо аналізу доступності медичних послуг в районі надзвичайної ситуації, що здійснюються з метою подальшого залучення необхідних сил та засобів для забезпечення потреб населення у медичному обслуговуванні на відповідній території;

мобільний госпіталь - спеціалізований багатопрофільний медичний комплекс, що включає команди медицини катастроф відповідних рівня і чисельності з відповідним обладнанням, призначений для надання медичної допомоги постраждалим у повсякденних умовах, в особливий період та внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків таких надзвичайних ситуацій (далі - постраждалі);

план реагування на надзвичайні ситуації службою медицини катастроф (далі - план реагування) - документ щодо організації реагування службою медицини катастроф на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків на національному і регіональному рівні, який включає заплановані заходи медицини катастроф у регіоні або на національному рівні, що здійснюються з метою прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідків у сфері охорони здоров’я, готовності служби медицини катастроф та реагування на такі надзвичайні ситуації, надання службою медицини катастроф постраждалим безоплатної медичної допомоги та їх медичної евакуації, участі служби медицини катастроф у рятувальних невідкладних роботах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та який на національному рівні розробляється уповноваженим закладом і затверджується МОЗ за погодженням з ДСНС, а на регіональному рівні - розробляється Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій і затверджується відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними (військовими) адміністраціями за погодженням із МОЗ, уповноваженим закладом і територіальними органами ДСНС;

ранній госпітальний етап надання медичної допомоги (далі - ранній госпітальний етап) - період надання медичної допомоги пацієнту з моменту його прибуття до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або приймального відділення закладу охорони здоров’я до моменту його виписки з цього відділення або переведення до іншого відділення/закладу охорони здоров’я;

суб’єкт національного рівня координації функціонування служби медицини катастроф - уповноважений заклад з питань координації функціонування служби медицини катастроф, яким є державний заклад "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України" (далі - уповноважений заклад);

суб’єкт регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

служба медицини катастроф - особливий вид аварійно-рятувальних служб у складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, формування та працівники яких атестовані для надання екстреної медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації та внесені до відповідних реєстрів аварійно-рятувальних служб;

транспортні засоби медицини катастроф - транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, які належать або залучаються центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також уповноваженим закладом та використовуються для здійснення заходів медицини катастроф;

функції медицини катастроф - мінімізація втрат та наслідків надзвичайних ситуацій шляхом надання службою медицини катастроф постраждалим безоплатної медичної допомоги та їх медичної евакуації, прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідків у сфері охорони здоров’я, готовність та реагування службою медицини катастроф на надзвичайні ситуації, участь служби медицини катастроф у рятувальних та невідкладних роботах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, зокрема здійснення заходів телемедицини.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законі України "Про екстрену медичну допомогу".

3. Служба медицини катастроф у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, а також цим Порядком.

4. Суб’єкт національного рівня координації функціонування служби медицини катастроф залучається МОЗ залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, з метою ліквідації наслідків такої надзвичайної ситуації на національному рівні чи у разі потреби - на іншому рівні.

Суб’єкти регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф залучаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською державними (військовими) адміністраціями залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, з метою ліквідації наслідків такої надзвичайної ситуації на регіональному, місцевому та об’єктовому рівні.

Суб’єкти об’єктового рівня служби медицини катастроф залучаються суб’єктами регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на місцевому та об’єктовому рівні.

5. З метою виконання функцій медицини катастроф уповноважений заклад здійснює такі заходи медицини катастроф:

1) координує взаємодію складових служби медицини катастроф між собою та на міжвідомчому рівні;

2) організовує залучення команд медицини катастроф, зокрема команд медицини катастроф уповноваженого закладу, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, закладів охорони здоров’я за наявності, а також окремих працівників закладів охорони здоров’я, їх роботу на етапах медичної евакуації з метою забезпечення прийому постраждалих, надання необхідного обсягу медичної допомоги та підготовку до подальшої медичної евакуації;

3) координує діяльність суб’єктів регіонального рівня функціонування служби медицини катастроф в межах основних завдань служби медицини катастроф;

4) проводить медичне рекогносцирування;

5) бере участь в:

організації надання медичної допомоги на догоспітальному, ранньому госпітальному та госпітальному етапах надання медичної допомоги, зокрема в зоні надзвичайної ситуації;

організації медичної евакуації постраждалих до закладу охорони здоров’я, де постраждалим на кожному етапі надається медична допомога, та здійснює таку евакуацію;

організації та здійснює надання медичної допомоги під час медичної евакуації постраждалих до закладу охорони здоров’я;

організації заходів телемедицини, зокрема в умовах надзвичайних ситуацій, та здійснює такі заходи;

організації освітніх заходів, заходів оцінки якості знань (компетентностей) медичних та немедичних працівників команд медицини катастроф з метою удосконалення їх професійних компетентностей команд медицини катастроф, та здійснює такі заходи;

атестації формувань та працівників служби медицини катастроф відповідно до статті 48 Кодексу цивільного захисту України;

організації та здійснює розгортання мобільних госпіталів та надання медичної допомоги в них постраждалим;

6) створює на національному рівні та раціонально використовує резерви матеріально-технічних ресурсів, зокрема лікарських засобів, медичних виробів, транспорту, для здійснення заходів в межах основних завдань служби медицини катастроф та коштів, передбачених на їх утримання, в установленому уповноваженим закладом порядку;

7) на національному рівні аналізує та розробляє рекомендації щодо готовності та реагування системи охорони здоров’я на надзвичайні ситуації;

8) на національному рівні здійснює заходи, спрямовані на зниження кількості постраждалих, які потребуватимуть надання домедичної, медичної допомоги, та зниження негативного впливу надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я;

9) прогнозує наслідки надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я;

10) залучається у разі потреби до комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій, які здійснюються центрами контролю та профілактики хвороб;

11) проводить збір, передачу та аналіз інформації про наслідки надзвичайних ситуацій в межах функціональної підсистеми медичного захисту населення і підсистеми забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення;

12) проводить науково-дослідні роботи, пов’язані з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

13) взаємодіє з неурядовими, зокрема міжнародними організаціями, які беруть участь у наданні домедичної допомоги, медичних евакуаціях, інших заходах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема розгортанні мобільних госпіталів, з метою координації діяльності щодо виконання основних завдань служби медицини катастроф.

6. З метою виконання функцій медицини катастроф суб’єкти регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф координуються уповноваженим закладом та здійснюють такі заходи медицини катастроф:

1) взаємодіють між собою та на міжвідомчому рівні;

2) організовують залучення команд медицини катастроф, зокрема команд медицини катастроф центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, закладів охорони здоров’я за наявності, а також окремих працівників закладів охорони здоров’я, за потреби ініціюють залучення команд медицини катастроф уповноваженого закладу, беруть участь в організації роботи зазначених команд медицини катастроф на етапах медичної евакуації з метою забезпечення прийому постраждалих, надання необхідного обсягу медичної допомоги та підготовки до подальшої медичної евакуації;

3) проводять медичне рекогносцирування;

4) беруть участь в організації надання медичної допомоги на догоспітальному, ранньому госпітальному і госпітальному етапах надання медичної допомоги в зоні надзвичайної ситуації;

5) забезпечують медичну евакуацію постраждалих до закладу охорони здоров’я, де постраждалим на кожному етапі надається медична допомога;

6) забезпечують надання медичної допомоги під час медичної евакуації постраждалих до закладу охорони здоров’я;

7) беруть участь у заходах телемедицини, організованих уповноваженим закладом, зокрема в умовах надзвичайних ситуацій;

8) забезпечують підготовку команд медицини катастроф та їх особового складу, участь медичних та немедичних працівників команд медицини катастроф у освітніх заходах та заходах оцінки якості знань (компетентностей), організованих з метою удосконалення їх професійних компетентностей уповноваженим закладом у порядку, визначеному МОЗ;

9) забезпечують участь формувань та працівників служби медицини катастроф у атестації команд медицини катастроф відповідно до статті 48 Кодексу цивільного захисту України;

10) залучаються до розгортання мобільних госпіталів та надання медичної допомоги в них постраждалим;

11) ініціюють створення на регіональному рівні та раціонально використовують оперативні резерви матеріально-технічних ресурсів, зокрема лікарських засобів, медичних виробів, транспорту, для здійснення заходів в межах основних завдань служби медицини катастроф; інформують про актуальний стан таких резервів МОЗ та уповноважений заклад щокварталу або за окремим запитом;

12) на регіональному рівні аналізують та розробляють рекомендації щодо готовності та реагування на надзвичайні ситуації, інформують про такі рекомендації МОЗ та уповноважений заклад;

13) на регіональному рівні здійснюють заходи, спрямовані на зниження кількості постраждалих, які потребуватимуть надання домедичної допомоги та госпіталізації, та зниження негативного впливу надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, інформують про це МОЗ та уповноважений заклад;

14) прогнозують наслідки надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я;

15) залучаються у разі потреби до комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій, які здійснюються центрами контролю та профілактики хвороб;

16) проводять збір, передачу та аналіз інформації про наслідки надзвичайних ситуацій в межах функціональної підсистеми медичного захисту населення; подають за результатами відповідні дані уповноваженому закладу;

17) взаємодіють з вітчизняними громадськими організаціями та їх об’єднаннями, міжнародними неурядовими організаціями, які беруть участь у наданні домедичної допомоги, медичних евакуаціях, інших заходах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема розгортанні мобільних госпіталів, з метою координації діяльності щодо виконання основних завдань служби медицини катастроф.

7. З метою забезпечення готовності та реагування на надзвичайні ситуації служба медицини катастроф об’єднує команди медицини катастроф, які утворюються центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також уповноваженим закладом.

З метою забезпечення функціонування служби медицини катастроф центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф залучають не менш як 10 відсотків власних медичних та немедичних працівників для формування команд медицини катастроф, що можуть залучатися до здійснення заходів медицини катастроф.

Суб’єкти національного та регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф можуть ініціювати створення команд медицини катастроф у складі закладів охорони здоров’я, залучення яких з метою забезпечення готовності та реагування службою медицини катастроф на надзвичайні ситуації є необхідним, перед обласними, Київською та Севастопольською міськими державними (військовими) адміністраціями відповідних регіонів.

Порядок утворення та взаємодії команд медицини катастроф затверджується МОЗ.

8. Заклади охорони здоров’я, зокрема команди медицини катастроф закладів охорони здоров’я, можуть залучатися до здійснення заходів медицини катастроф суб’єктами національного та регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф через обласні, Київську та Севастопольську міські державні (військові) адміністрації відповідних регіонів у зв’язку з необхідністю забезпечення готовності та реагування службою медицини катастроф на надзвичайні ситуації.

Порядок залучення службою медицини катастроф закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів визначається МОЗ.

9. Суб’єкти національного та регіонального рівня координації функціонування служби медицини катастроф забезпечують створення у разі потреби у закладах охорони здоров’я команд медицини катастроф, які класифікуються на такі типи:

1) команди медицини катастроф першого типу - мобільні команди медицини катастроф, оснащені транспортними засобами медицини катастроф, які утворюються центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також уповноваженим закладом з метою надання екстреної медичної допомоги постраждалим на місці події та їх медичної евакуації;