1. Схвалити Концепцію створення системи державної підтримки експорту України, що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Важливою складовою успішної інтеграції України у світовий економічний простір є створення системи державної підтримки експорту та сприятливих умов для вітчизняних виробників конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку.

На даний час Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з партнерами з-понад 200 країн світу, зокрема з країнами СНД, ЄС, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африканського регіону, Близького та Середнього Сходу, Північної та Латинської Америки.

Зовнішня торгівля України наприкінці 2008 і у 2009 році розвивалась у складних умовах фінансово-економічної кризи, яка наявно продемонструвала ряд проблем, що існують у сфері вітчизняної експортної діяльності.

Загальне падіння обсягу експорту товарів та послуг у 2009 році порівняно з попереднім роком становило 1,6 раза. Так, обсяги експорту продукції вітчизняного металургійного комплексу знизилися у 2,2 раза; мінеральних продуктів - в 1,8 раза; хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості - в 2 рази, агропромислового комплексу та харчової промисловості - на 12,1 відсотка.

У 2010 році обсяг експорту товарів та послуг зріс порівняно з 2009 роком на 27,9 відсотка, а у 2011 році - на 30 відсотків порівняно з попереднім роком.

За підсумками I кварталу 2013 р. обсяг експорту товарів та послуг знизився на 1,3 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2012 року.

Проблема незбалансованості експорту України, в якому переважає продукція з низьким ступенем переробки, потребує з боку держави впровадження нових підходів до створення національної експортної політики, спрямованої на диверсифікацію експорту та збільшення в його структурі товарів з високою доданою вартістю.

Актуальними проблемами, що заважають повною мірою реалізувати експортний потенціал України, є:

низька товарна та географічна диверсифікованість українського експорту;

невигідні умови кредитування експорту та високі ризики ресурсних втрат під час здійснення експортних операцій;

низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції;

недостатній рівень інвестування в модернізацію та створення експортоорієнтованих виробництв;

відсутність механізму ефективного впровадження новітніх технологій;

недостатній розвиток та впровадження систем сертифікації, управління і контролю якості;

відсутність дієвої системи державної підтримки експортерів.

Необхідність розв'язання зазначених проблем вимагає вжиття дієвих заходів до створення системи державної підтримки експорту, яка базуватиметься на ефективній взаємодії органів державної влади і бізнесового середовища та оптимальному використанні сучасного механізму та інструментів стимулювання експортної діяльності.