1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 29 квітня 2002 р. N 583
Київ
Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1402 від 04.09.2003 N 792 від 21.06.2004 N 754 від 25.05.2006 )
На виконання Указу Президента України від 10 серпня 1999 р. N 973 "Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Державну програму розвитку туризму на 2002-2010 роки (далі - Програма), що додається.
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити регіональні програми розвитку туризму з урахуванням завдань Програми, затвердженої цією постановою, та вжити заходів до залучення для їх фінансування коштів місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
3. Фінансування заходів Програми, які здійснюватимуться у 2002 році за рахунок коштів державного бюджету, забезпечувати в межах асигнувань, передбачених Державній туристичній адміністрації за відповідними бюджетними програмами.
4. Державній туристичній адміністрації щороку під час формування проекту Державного бюджету України і Державної програми економічного та соціального розвитку України передбачати асигнування на здійснення заходів Програми.
5. Координацію робіт, пов'язаних з виконанням Програми, покласти на Державну туристичну адміністрацію.
6. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 червня 1997 р. N 702 "Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року".
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 2002 р. N 583
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
розвитку туризму на 2002-2010 роки
Загальні положення
Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в'їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в Україні, утворення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів держави та підвищення її авторитету на міжнародній арені.
Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.
Чисельність працівників туристичної галузі в Україні у 2000 році становила 113,3 тис. осіб. У зв'язку з тимчасовою зайнятістю протягом активного туристичного сезону, а також наданням туристичних послуг підприємствами інших галузей економіки забезпечується зайнятість 1,86 млн. осіб.
Нині в Україні налічується понад 4,5 тис. закладів для розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць. У модернізацію старих і будівництво нових закладів вітчизняними та іноземними інвесторами у 2001 році вкладено більш як 378 млн. гривень.
Останнім часом щороку збільшується консолідований обсяг туристичних послуг. В 2001 році цей показник перевищив 3,2 млрд. гривень.
Водночас подальший розвиток туризму гальмується:
відсутністю цілісної системи державного управління туризмом у регіонах;
підпорядкованістю закладів розміщення туристів, санаторно-курортних, оздоровчих та рекреаційних закладів, які надають туристичні послуги, різним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;
нечітким визначенням у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги;
недосконалістю нормативно-правової бази;
недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави;
повільними темпами зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму;
відсутністю відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості;
невідповідністю переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам;
тенденцією скорочення кількості підприємств готельного господарства;
незадовільним стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг та міжнародних транспортних коридорів;
незбалансованістю соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження;
недосконалістю туристичної інфраструктури, неефективністю використання рекреаційних ресурсів;
відсутністю інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму;
недосконалістю статистики з питань туризму;
недостатньою забезпеченістю туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами;
недостатністю державної підтримки та комплексного підходу до рекламування національного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;
недостатністю рівня розвитку інформаційної інфраструктури;
недосконалістю бази даних стосовно об'єктів туристичної сфери.
Ця Програма покликана стимулювати ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристичній сфері, визначити перспективи подальшого розвитку туризму на основі аналізу його сучасного стану.
Програмою передбачається здійснення комплексу заходів щодо удосконалення системи управління туристичною галуззю, розроблення відповідних нормативно-правових актів, нагромадження на підприємствах туристичної галузі необхідних для здійснення структурних перетворень матеріальних і фінансових ресурсів, зміцнення існуючої матеріальної бази, удосконалення системи статистики у цій галузі, створення умов для реалізації інвестиційних проектів. Крім того, під час виконання Програми проводитиметься робота із залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку туристичної інфраструктури, задоволення потреб галузі у висококваліфікованих кадрах, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в'їзного та внутрішнього туризму, здійснення заходів державної підтримки рекламно-інформаційної діяльності, розроблення інноваційних проектів і проведення наукових досліджень з питань туризму.
Мета і основні завдання Програми
Основною метою Програми є створення конкурентоспроможного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.
Основними завданнями Програми є:
забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показниках;
підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;
збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у державному бюджеті;
підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.
Програмою визначаються такі напрями розвитку туризму:
удосконалення системи управління галуззю;
удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;
зміцнення матеріальної бази туризму;
розширення міжнародної співпраці у туристичній галузі;
підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;
поліпшення транспортного обслуговування;
підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів культурної спадщини;
поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення;
провадження ефективної інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму;
поліпшення кадрового забезпечення.
На сучасному етапі розвиток системи управління туристичною галуззю повинен охоплювати такі питання, як удосконалення структури управління, реалізація державної політики у цій галузі шляхом координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та суб'єктів підприємництва. Важливе значення має вдосконалення державної статистики з питань туризму з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду інших країн.
Транспортна інфраструктура є однією з основних складових частин функціонування туристичної сфери. Взаємодія транспортної та туристичної галузей допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, пов'язаних з розбудовою туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій.
Подальший розвиток конкурентоспроможного транспортного обслуговування туристичної галузі є надзвичайно важливим для досягнення наміченого збільшення обсягів надання туристичних послуг.
Туризм як вид економічної діяльності та важливий соціальний інститут має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів та культурної спадщини. Тому важливим його напрямом є ефективне і раціональне використання природних ресурсів та об'єктів культурної спадщини з одночасним їх збереженням і відновленням, профілактика та мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє природне середовище. Крім того, необхідно здійснити заходи щодо визначення рекреаційного потенціалу всіх регіонів країни та визначення особливостей рекреаційних регіонів з метою створення колоритного національного туристичного продукту.
Одним з найважливіших напрямів державної політики у туристичній галузі є підвищення ефективності інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення позитивного образу України як туристичної держави та активізація просування національного туристичного продукту як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку туристичних послуг завдяки організаційній та фінансовій підтримці підприємств та організацій туристичної галузі з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Становлення і розвиток інноваційної діяльності та наукове забезпечення туризму сприятиме створенню нових оригінальних туристичних продуктів, комплексному використанню та збереженню навколишнього природного середовища та культурної спадщини, патріотичному вихованню, пропаганді здорового способу життя, зміцненню міжнародного авторитету України як туристичної держави.
Розвиток туристичної сфери, що забезпечує створення нових робочих місць, особливо у регіонах з низькою зайнятістю населення, зумовлює необхідність удосконалення системи підготовки кадрів для туризму, доповнення Класифікатора професій ДК003-95 професіями у цій галузі, щорічного збільшення обсягу підготовки висококваліфікованих спеціалістів відповідно до реальних потреб, розроблення та впровадження сучасних освітніх технологій.
Фінансове забезпечення Програми
Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб'єктів підприємництва усіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансове забезпечення заходів щодо державної підтримки виконання Програми здійснюється в межах видатків Держтурадміністрації, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.
Очікувана ефективність виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу відновити і зміцнити існуючу матеріально-технічну базу туризму, створити якісний національний туристичний продукт, здатний максимально задовольнити потреби населення, забезпечити комплексний розвиток регіонів України, створити передумови для залучення іноземних інвестицій, сприяти ефективному туристичному обміну та зміцненню іміджу України на міжнародній арені, підвищити якість науково-методичного та кадрового забезпечення туристичної галузі, а також забезпечить створення високоприбуткової галузі економіки, яка задовольнить потреби внутрішнього та іноземного туризму, з урахуванням природно-кліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу України.
За період виконання Програми загальна сума надходжень до державного бюджету за рахунок сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, інших податкових зобов'язань орієнтовно становитиме 22,8 млрд. гривень.
Організація та контроль за виконанням Програми
Координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням Програми, здійснює Держтурадміністрація, яка щороку подає Кабінетові Міністрів України звіт про стан її виконання.
Ця Програма передбачає здійснення таких заходів:
Державне регулювання туризму
1. Забезпечення удосконалення структури управління у туристичній галузі на державному та регіональному рівні, координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з цього питання.
Держтурадміністрація, Мінфін, МНС, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
2002-2003 роки.
2. Розроблення регіональних і галузевих планів заходів з приватизації підприємств туристичної галузі із збереженням профілю діяльності.
Фонд державного майна,
Держтурадміністрація, інші центральні
органи виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
держадміністрації.
2002 рік.
3. Проведення аналізу діяльності суб'єктів туристичної діяльності та розроблення за його результатами заходів щодо підвищення ефективності їх роботи на ринку туристичних послуг. Удосконалення єдиної статистичної звітності у туристичній галузі з урахуванням світового досвіду.
Держтурадміністрація, Держкомстат.
Щороку.
4. Створення умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі.
Держтурадміністрація, Мінекономіки,
МЗС, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2010 роки.
5. Розроблення заходів щодо державної підтримки організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків і молоді.
Держтурадміністрація,
Держкомсім'ямолодь, МОН, Мінтранс, інші
заінтересовані центральні органи
виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2003 роки.
6. Розроблення і впровадження механізмів залучення та розподілу позабюджетних коштів, призначених для виконання Програми.
Держтурадміністрація.
2003-2010 роки.
Розвиток матеріальної бази туризму
7. Проведення інвентаризації об'єктів туристичної інфраструктури.
Держтурадміністрація, Держкомстат, Фонд
державного майна, інші центральні
органи виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2003 роки.
8. Створення і ведення Державного автоматизованого реєстру підприємств туристично-рекреаційного комплексу.
Держтурадміністрація, Держкомстат, Фонд
державного майна, інші центральні
органи виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2005 роки.
9. Забезпечення розташування об'єктів туристичної інфраструктури відповідно до схем планування території України.
Державний комітет з будівництва та
архітектури, Держтурадміністрація,
Мінтранс, Мінекономіки, МНС.
2002-2010 роки.
10. Розроблення регіональних програм будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу з урахуванням пріоритетного залучення до їх виконання суб'єктів підприємництва.
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації, Державний комітет з
будівництва та архітектури,
Держтурадміністрація, МНС.
2002-2003 роки.
11. Розроблення і виконання проекту інвестиційної програми розбудови інфраструктури туризму в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів.
Держтурадміністрація, Мінтранс,
Державний комітет з будівництва та
архітектури, Мінекономіки, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
2002-2010 роки.
12. Розроблення і виконання комплексних програм розвитку туристичних центрів України.
Держтурадміністрація, Мінекономіки,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2010 роки.
13. Створення матеріально-технічної бази державних аварійно-рятувальних служб з метою забезпечення безпеки туристів у регіонах з найбільш потужним туристично-рекреаційним потенціалом.
МНС, Держтурадміністрація, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
2002-2010 роки.
Використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму
14. Створення та ведення Державного кадастру рекреаційних ресурсів туризму.
Держтурадміністрація,
Мінприроди,
МОЗ, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2005 роки.
( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 792 від 21.06.2004, N 754 від 25.05.2006 )
15. Проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів.
Мінприроди, Мінкультури,
Держтурадміністрація, Державний комітет
з будівництва та архітектури, Рада

................
Перейти до повного тексту